От Марка 5 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

И пришли на другой берег моря, в страну Гадаринскую.

Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську.

И когда вышел Он из лодки, тотчас встретил Его вышедший из гробов человек, одержимый нечистым духом,

І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.

он имел жилище в гробах, и никто не мог его связать даже цепями,

Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв'язати;

потому что многократно был он скован оковами и цепями, но разрывал цепи и разбивал оковы, и никто не в силах был укротить его;

— раз-у-раз його зв'язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати.

всегда, ночью и днём, в горах и гробах, кричал он и бился о камни;

Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.

увидев же Иисуса издалека, прибежал и поклонился Ему,

Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому

и, вскричав громким голосом, сказал: что Тебе до меня, Иисус, Сын Бога Всевышнего? заклинаю Тебя Богом, не мучь меня!

і закричав великим голосом: "Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!"

Ибо Иисус сказал ему: выйди, дух нечистый, из сего человека.

Бо він сказав до нього: "Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!"

И спросил его: как тебе имя? И он сказал в ответ: легион имя мне, потому что нас много.

Ще й спитав його: "Як тебе звати?" Той же відрік: "Легіон — мені ім'я, багато бо нас!"

И много просили Его, чтобы не высылал их вон из страны той.

І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.

Паслось же там при горе большое стадо свиней.

А було там на узгір'ї велике стадо свиней, що паслося собі.

И просили Его все бесы, говоря: пошли нас в свиней, чтобы нам войти в них.

Тож удалися до нього з проханням: "Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них."

Иисус тотчас позволил им. И нечистые духи, выйдя, вошли в свиней; и устремилось стадо с крутизны в море, а их было около двух тысяч; и потонули в море.

І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо — близько дві тисячі! — з кручі у море та й потопилось у морі.

Пасущие же свиней побежали и рассказали в городе и в деревнях. И жители вышли посмотреть, что случилось.

А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, — то й повиходили побачити, що сталось.

Приходят к Иисусу и видят, что бесновавшийся, в котором был легион, сидит и одет, и в здравом уме; и устрашились.

Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, — той, що мав у собі легіон, — і полякались.

Видевшие рассказали им о том, как это произошло с бесноватым, и о свиньях.

І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих.

И начали просить Его, чтобы отошёл от пределов их.

Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць.

И когда Он вошёл в лодку, бесновавшийся просил Его, чтобы быть с Ним.

І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому.

Но Иисус не дозволил ему, а сказал: иди домой к своим и расскажи им, что сотворил с тобою Господь и как помиловал тебя.

Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: "Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою."

И пошёл и начал проповедовать в Десятиградии, что сотворил с ним Иисус; и все дивились.

Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, — отож чудувалися всі.

Когда Иисус опять переправился в лодке на другой берег, собралось к Нему множество народа. Он был у моря.

Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем.

И вот, приходит один из начальников синагоги, по имени Иаир, и, увидев Его, падает к ногам Его

Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім'я, а побачивши його, упав йому до ніг

и усильно просит Его, говоря: дочь моя при смерти; приди и возложи на неё руки, чтобы она выздоровела и осталась жива.

і благав його вельми, кажучи: "Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила."

Иисус пошёл с ним. За Ним следовало множество народа, и теснили Его.

Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього.

Одна женщина, которая страдала кровотечением двенадцать лет,

А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу

много потерпела от многих врачей, истощила всё, что было у ней, и не получила никакой пользы, но пришла ещё в худшее состояние, —

й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, — ба, навпаки, ще гірше було їй, —

услышав об Иисусе, подошла сзади в народе и прикоснулась к одежде Его,

почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.

ибо говорила: если хотя к одежде Его прикоснусь, то выздоровею.

Мовляла бо: "Як доторкнуся до його одежі — видужаю."

И тотчас иссяк у ней источник крови, и она ощутила в теле, что исцелена от болезни.

І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби.

В то же время Иисус, почувствовав Сам в Себе, что вышла из Него сила, обратился в народе и сказал: кто прикоснулся к Моей одежде?

Ісус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: "Хто доторкнувся до моєї одежі?"

Ученики сказали Ему: Ты видишь, что народ теснит Тебя, и говоришь: «кто прикоснулся ко Мне?»

Учні ж його сказали йому: "Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?"

Но Он смотрел вокруг, чтобы видеть ту, которая сделала это.

Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так.

Женщина в страхе и трепете, зная, что с нею произошло, подошла, пала пред Ним и сказала Ему всю истину.

Жінка ж, налякана й тремтяча, — знала бо, що сталося з нею, — приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду.

Он же сказал ей: дщерь! вера твоя спасла тебя; иди в мире и будь здорова от болезни твоей.

А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги."

Когда Он ещё говорил сие, приходят от начальника синагоги и говорят: дочь твоя умерла; что ещё утруждаешь Учителя?

Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: "Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?"

Но Иисус, услышав сии слова, тотчас говорит начальнику синагоги: не бойся, только веруй.

Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: "Не бійся! Тільки віруй."

И не позволил никому следовать за Собою, кроме Петра, Иакова и Иоанна, брата Иакова.

І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.

Приходит в дом начальника синагоги и видит смятение и плачущих и вопиющих громко.

Приходять вони до старшини синагоги в хату, — бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми.

И, войдя, говорит им: что смущаетесь и плачете? девица не умерла, но спит.

Увійшов же й каже: "Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!"

И смеялись над Ним. Но Он, выслав всех, берёт с Собою отца и мать девицы и бывших с Ним и входит туда, где девица лежала.

І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало.

И, взяв девицу за руку, говорит ей: «талифа куми», что значит: «девица, тебе говорю, встань».

Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: "Таліта кум" — що значить у перекладі: "Дівчино, кажу тобі, встань!"

И девица тотчас встала и начала ходить, ибо была лет двенадцати. Видевшие пришли в великое изумление.

І притьмом устало дівча й почало ходити, — років же дванадцять мало, — і нараз охоплені були всі дивом-дивенним.

И Он строго приказал им, чтобы никто об этом не знал, и сказал, чтобы дали ей есть.

Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, — і наказав дати їй їсти.

Примечания:

Синодальный перевод

30 обратился — в смысле обернулся, повернулся.

34 дщерь — дочь.

« 4 глава 6 глава »