От Марка 12 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

 
 

И начал говорить им притчами: некоторый человек насадил виноградник и обнёс оградою, и выкопал точило, и построил башню, и, отдав его виноградарям, отлучился.
 
І почав до них промовляти притчами: "Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину.

И послал в своё время к виноградарям слугу — принять от виноградарей плодов из виноградника.
 
І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних.

Они же, схватив его, били, и отослали ни с чем.
 
Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим.

Опять послал к ним другого слугу; и тому камнями разбили голову и отпустили его с бесчестьем.
 
І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили.

И опять иного послал: и того убили; и многих других то били, то убивали.
 
Ще іншого він послав, а вони того — вбили. Та й багато інших — їх вони або побили, або повбивали.

Имея же ещё одного сына, любезного ему, напоследок послал и его к ним, говоря: «постыдятся сына моего».
 
Ще мав єдиного сина улюбленого — і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.

Но виноградари сказали друг другу: «это наследник; пойдём, убьём его, и наследство будет наше».
 
Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб'ємо і його, то й спадщина буде наша.

И, схватив его, убили и выбросили вон из виноградника.
 
І схопивши його, вбили та викинули з виноградника.

Что же сделает хозяин виноградника? — Придёт и предаст смерти виноградарей, и отдаст виноградник другим.
 
Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим.

Неужели вы не читали сего в Писании: «камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла;
 
Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним.

это от Господа, и есть дивно в очах наших»?
 
Господь зробив це, і воно дивне в очах наших!"

И старались схватить Его, но побоялись народа, ибо поняли, что о них сказал притчу; и, оставив Его, отошли.
 
І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.

И посылают к Нему некоторых из фарисеев и иродиан, чтобы уловить Его в слове.
 
Послали до нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб його впіймати на слові.

Они же, придя, говорят Ему: Учитель! мы знаем, что Ты справедлив и не заботишься об угождении кому-либо, ибо не смотришь ни на какое лицо, но истинно пути Божию учишь. Позволительно ли давать подать кесарю или нет? давать ли нам или не давать?
 
Прийшли ті й кажуть до нього: "Учителю, знаємо, що ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?"

Но Он, зная их лицемерие, сказал им: что искушаете Меня? принесите Мне динарий, чтобы Мне видеть его.
 
Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: "Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив."

Они принесли. Тогда говорит им: чьё это изображение и надпись? Они сказали Ему: кесаревы.
 
Вони й принесли. І каже їм: "Чий це образ і напис?" — "Кесарів", — ті йому відповідають.

Иисус сказал им в ответ: отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу. И дивились Ему.
 
Тоді Ісус промовив до них: "Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові — що Боже." І вони дивувались йому.

Потом пришли к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его, говоря:
 
І прийшли до нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і ставлять йому таке питання:

Учитель! Моисей написал нам: «если у кого умрёт брат и оставит жену, а детей не оставит, то брат его пусть возьмёт жену его и восстановит семя брату своему».
 
"Учителю, Мойсей був написав нам, що коли в когось помре брат і зоставить жінку, дітей же не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і воскресив потомство братові своєму.

Было семь братьев: первый взял жену и, умирая, не оставил детей.
 
Сім братів було. Перший узяв жінку і помер, не лишивши потомства.

Взял её второй и умер, и он не оставил детей; также и третий.
 
Узяв її другий — і помер, не лишивши потомства; так само і третій.

Брали её за себя семеро и не оставили детей. После всех умерла и жена.
 
Ніякий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка.

Итак, в воскресении, когда воскреснут, которого из них будет она женою? Ибо семеро имели её женою?
 
При воскресінні, як вони воскреснуть, — котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку."

Иисус сказал им в ответ: этим ли приводитесь вы в заблуждение, не зная Писаний, ни силы Божией?
 
Ісус же сказав їм: "Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте Письма й Божої сили?

Ибо, когда из мёртвых воскреснут, тогда не будут ни жениться, ни замуж выходить, но будут, как Ангелы на небесах.
 
Бо як воскресають із мертвих, то ні женяться, ані заміж виходять, а будуть як ангели на небі.

А о мёртвых, что они воскреснут, разве не читали вы в книге Моисея, как Бог при купине сказал ему: «Я Бог Авраама, и Бог Исаака, и Бог Иакова?»
 
А про мертвих — що вони воскреснуть — хіба ви не читали про той кущ в книзі Мойсея, як ото Бог сказав до нього: Я — Бог Авраама, Бог Ісаака й Бог Якова!

Бог не есть Бог мёртвых, но Бог живых. Итак, вы весьма заблуждаетесь.
 
Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся."

Один из книжников, слыша их прения и видя, что Иисус хорошо им отвечал, подошёл и спросил Его: какая первая из всех заповедей?
 
Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: "Яка перша з усіх заповідей?"

Иисус отвечал ему: первая из всех заповедей: «слушай, Израиль! Господь Бог наш есть Господь единый;
 
Ісус відповів: "Перша — Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог — Господь Єдиний,

и возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душою твоею, и всем разумением твоим, и всею крепостию твоею», — вот первая заповедь!
 
і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю.

Вторая подобная ей: «возлюби ближнего твоего, как самого себя». Иной большей сих заповеди нет.
 
А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає."

Книжник сказал Ему: хорошо, Учитель! истину сказал Ты, что один есть Бог и нет иного, кроме Его;
 
І сказав йому книжник: "Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він — Єдиний, і що нема іншого, крім нього.

и любить Его всем сердцем, и всем умом, и всею душою, и всею крепостью, и любить ближнего, как самого себя, есть больше всех всесожжений и жертв.
 
А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, — це більш, ніж усі всепалення та жертви."

Иисус, видя, что он разумно отвечал, сказал ему: недалеко ты от Царствия Божия. После того никто уже не смел спрашивать Его.
 
Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: "Ти недалеко від Божого Царства." І ніхто не смів більше його запитувати.

Продолжая учить в храме, Иисус говорил: как говорят книжники, что Христос есть Сын Давидов?
 
Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос — син Давидів?

Ибо сам Давид сказал Духом Святым: «сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих».
 
Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.

Итак, сам Давид называет Его Господом: как же Он Сын ему? И множество народа слушало Его с услаждением.
 
Сам Давид зве його Господом; як же тоді він — його син?" І багато людей слухало його радо.

И говорил им в учении Своём: остерегайтесь книжников, любящих ходить в длинных одеждах и принимать приветствия в народных собраниях,
 
І він говорив у своїм повчанні: "Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах,

сидеть впереди в синагогах и возлежать на первом месте на пиршествах, —
 
перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах,

сии, поядающие домы вдов и напоказ долго молящиеся, примут тягчайшее осуждение.
 
що з'їдають доми вдовині й довго моляться для виду. На них буде суворіший присуд."

И сел Иисус против сокровищницы, и смотрел, как народ кладёт деньги в сокровищницу. Многие богатые клали много.
 
І сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидає гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато.

Придя же, одна бедная вдова положила две лепты, что составляет кодрант.
 
І ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант.

Подозвав учеников Своих, Иисус сказал им: истинно говорю вам, что эта бедная вдова положила больше всех, клавших в сокровищницу,
 
І прикликавши своїх учнів, сказав їм: "Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбоню.

ибо все клали от избытка своего, а она от скудости своей положила всё, что имела, всё пропитание своё.
 
Усі бо кидали з свого надміру, вона ж: з убозтва свого все, що мала, вкинула, — увесь свій прожиток."

Примечания:

 
Синодальный перевод
36 седи — воссядь; восседать можно на троне, в то время как сидеть на стуле; воссесть — председательствовать (сидеть в торжественной обстановке), оно применимо к Богу и монарху, руководителю, а сесть — значит опираться на что-либо (стул, табурет и т.д.).
36 одесную — по правую руку, справа.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.