От Марка 4 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

И опять начал учить при море; и собралось к Нему множество народа, так что Он вошёл в лодку и сидел на море, а весь народ был на земле, у моря.

Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.

И учил их притчами много, и в учении Своём говорил им:

І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;

слушайте: вот, вышел сеятель сеять;

"Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.

и, когда сеял, случилось, что иное упало при дороге, и налетели птицы и поклевали то.

Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.

Иное упало на каменистое место, где немного было земли, и скоро взошло, потому что земля была неглубока;

Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.

когда же взошло солнце, увяло и, как не имело корня, засохло.

Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.

Иное упало в терние, и терние выросло, и заглушило семя, и оно не дало плода.

А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.

И иное упало на добрую землю и дало плод, который взошёл и вырос, и принесло иное тридцать, иное шестьдесят, и иное сто.

Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше."

И сказал им: кто имеет уши слышать, да слышит!

І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!"

Когда же остался без народа, окружающие Его, вместе с двенадцатью, спросили Его о притче.

А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.

И сказал им: вам дано знать тайны Царствия Божия, а тем внешним всё бывает в притчах;

І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,

так что они своими глазами смотрят, и не видят; своими ушами слышат, и не разумеют, да не обратятся, и прощены будут им грехи.

щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось."

И говорит им: не понимаете этой притчи? Как же вам уразуметь все притчи?

І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?

Сеятель слово сеет.

Сіяч сіє слово.

Посеянное при дороге означает тех, в которых сеется слово, но к которым, когда услышат, тотчас приходит сатана и похищает слово, посеянное в сердцах их.

Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.

Подобным образом и посеянное на каменистом месте означает тех, которые, когда услышат слово, тотчас с радостью принимают его,

Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,

но не имеют в себе корня и непостоянны; потом, когда настанет скорбь или гонение за слово, тотчас соблазняются.

але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.

Посеянное в тернии означает слышащих слово,

Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,

но в которых заботы века сего, обольщение богатством и другие пожелания, входя в них, заглушают слово, и оно бывает без плода.

але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.

А посеянное на доброй земле означает тех, которые слушают слово и принимают, и приносят плод, один в тридцать, другой в шестьдесят, иной во сто крат.

А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше."

И сказал им: для того ли приносится свеча, чтобы поставить её под сосуд или под кровать? не для того ли, чтобы поставить её на подсвечнике?

І говорив їм: "Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?

Нет ничего тайного, что не сделалось бы явным, и ничего не бывает потаённого, что не вышло бы наружу.

Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.

Если кто имеет уши слышать, да слышит!

Хто має вуха слухати, хай слухає!"

И сказал им: замечайте, что слышите: какою мерою мерите, такою отмерено будет вам и прибавлено будет вам, слушающим.

І казав їм: "Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.

Ибо кто имеет, тому дано будет, а кто не имеет, у того отнимется и то, что имеет.

Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має."

И сказал: Царствие Божие подобно тому, как если человек бросит семя в землю,

І казав: "Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:

и спит, и встаёт ночью и днём; и как семя всходит и растёт, не знает он,

чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.

ибо земля сама собою производит сперва зелень, потом колос, потом полное зерно в колосе.

Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.

Когда же созреет плод, немедленно посылает серп, потому что настала жатва.

А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали."

И сказал: чему уподобим Царствие Божие? или какою притчею изобразим его?

І мовив: "До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?

Оно — как зерно горчичное, которое, когда сеется в землю, есть меньше всех семян на земле;

Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.

а когда посеяно, всходит и становится больше всех злаков, и пускает большие ветви, так что под тенью его могут укрываться птицы небесные.

А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись."

И таковыми многими притчами проповедовал им слово, сколько они могли слышать.

І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.

Без притчи же не говорил им, а ученикам наедине изъяснял всё.

Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.

Вечером того дня сказал им: переправимся на ту сторону.

Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: "Перепливімо лишень на той бік!"

И они, отпустив народ, взяли Его с собою, как Он был в лодке; с Ним были и другие лодки.

І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.

И поднялась великая буря; волны били в лодку, так что она уже наполнялась водою.

І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.

А Он спал на корме на возглавии. Его будят и говорят Ему: Учитель! неужели Тебе нужды нет, что мы погибаем?

А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: "Учителю, тобі байдуже, що гинемо?"

И, встав, Он запретил ветру и сказал морю: умолкни, перестань. И ветер утих, и сделалась великая тишина.

Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: "Замовкни! Ущухни!" І затих вітер, і залягла велика тиша.

И сказал им: что вы так боязливы? как у вас нет веры?

Тоді сказав до них: "Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?"

И убоялись страхом великим и говорили между собою: кто же Сей, что и ветер и море повинуются Ему?

І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: "Хто це такий, що йому вітер і море послушні?"

« 3 глава 5 глава »