От Марка 12 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

И начал говорить им притчами: некоторый человек насадил виноградник и обнёс оградою, и выкопал точило, и построил башню, и, отдав его виноградарям, отлучился.
 
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.

И послал в своё время к виноградарям слугу — принять от виноградарей плодов из виноградника.
 
І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.

Они же, схватив его, били, и отослали ни с чем.
 
Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.

Опять послал к ним другого слугу; и тому камнями разбили голову и отпустили его с бесчестьем.
 
І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.

И опять иного послал: и того убили; и многих других то били, то убивали.
 
І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.

Имея же ещё одного сына, любезного ему, напоследок послал и его к ним, говоря: «постыдятся сына моего».
 
Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.

Но виноградари сказали друг другу: «это наследник; пойдём, убьём его, и наследство будет наше».
 
Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.

И, схватив его, убили и выбросили вон из виноградника.
 
І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.

Что же сделает хозяин виноградника? — Придёт и предаст смерти виноградарей, и отдаст виноградник другим.
 
Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.

Неужели вы не читали сего в Писании: «камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла;
 
Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?

это от Господа, и есть дивно в очах наших»?
 
Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.

И старались схватить Его, но побоялись народа, ибо поняли, что о них сказал притчу; и, оставив Его, отошли.
 
І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.

И посылают к Нему некоторых из фарисеев и иродиан, чтобы уловить Его в слове.
 
І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.

Они же, придя, говорят Ему: Учитель! мы знаем, что Ты справедлив и не заботишься об угождении кому-либо, ибо не смотришь ни на какое лицо, но истинно пути Божию учишь. Позволительно ли давать подать кесарю или нет? давать ли нам или не давать?
 
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?

Но Он, зная их лицемерие, сказал им: что искушаете Меня? принесите Мне динарий, чтобы Мне видеть его.
 
Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.

Они принесли. Тогда говорит им: чьё это изображение и надпись? Они сказали Ему: кесаревы.
 
Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.

Иисус сказал им в ответ: отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу. И дивились Ему.
 
І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.

Потом пришли к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его, говоря:
 
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:

Учитель! Моисей написал нам: «если у кого умрёт брат и оставит жену, а детей не оставит, то брат его пусть возьмёт жену его и восстановит семя брату своему».
 
Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.

Было семь братьев: первый взял жену и, умирая, не оставил детей.
 
Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;

Взял её второй и умер, и он не оставил детей; также и третий.
 
і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.

Брали её за себя семеро и не оставили детей. После всех умерла и жена.
 
І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.

Итак, в воскресении, когда воскреснут, которого из них будет она женою? Ибо семеро имели её женою?
 
Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.

Иисус сказал им в ответ: этим ли приводитесь вы в заблуждение, не зная Писаний, ни силы Божией?
 
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?

Ибо, когда из мёртвых воскреснут, тогда не будут ни жениться, ни замуж выходить, но будут, как Ангелы на небесах.
 
Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.

А о мёртвых, что они воскреснут, разве не читали вы в книге Моисея, как Бог при купине сказал ему: «Я Бог Авраама, и Бог Исаака, и Бог Иакова?»
 
Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?

Бог не есть Бог мёртвых, но Бог живых. Итак, вы весьма заблуждаетесь.
 
Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.

Один из книжников, слыша их прения и видя, что Иисус хорошо им отвечал, подошёл и спросил Его: какая первая из всех заповедей?
 
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?

Иисус отвечал ему: первая из всех заповедей: «слушай, Израиль! Господь Бог наш есть Господь единый;
 
Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;

и возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душою твоею, и всем разумением твоим, и всею крепостию твоею», — вот первая заповедь!
 
і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.

Вторая подобная ей: «возлюби ближнего твоего, как самого себя». Иной большей сих заповеди нет.
 
А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.

Книжник сказал Ему: хорошо, Учитель! истину сказал Ты, что один есть Бог и нет иного, кроме Его;
 
І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;

и любить Его всем сердцем, и всем умом, и всею душою, и всею крепостью, и любить ближнего, как самого себя, есть больше всех всесожжений и жертв.
 
і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.

Иисус, видя, что он разумно отвечал, сказал ему: недалеко ты от Царствия Божия. После того никто уже не смел спрашивать Его.
 
І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.

Продолжая учить в храме, Иисус говорил: как говорят книжники, что Христос есть Сын Давидов?
 
І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?

Ибо сам Давид сказал Духом Святым: «сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих».
 
Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."

Итак, сам Давид называет Его Господом: как же Он Сын ему? И множество народа слушало Его с услаждением.
 
Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.

И говорил им в учении Своём: остерегайтесь книжников, любящих ходить в длинных одеждах и принимать приветствия в народных собраниях,
 
І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,

сидеть впереди в синагогах и возлежать на первом месте на пиршествах, —
 
та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;

сии, поядающие домы вдов и напоказ долго молящиеся, примут тягчайшее осуждение.
 
що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

И сел Иисус против сокровищницы, и смотрел, как народ кладёт деньги в сокровищницу. Многие богатые клали много.
 
І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.

Придя же, одна бедная вдова положила две лепты, что составляет кодрант.
 
І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.

Подозвав учеников Своих, Иисус сказал им: истинно говорю вам, что эта бедная вдова положила больше всех, клавших в сокровищницу,
 
І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.

ибо все клали от избытка своего, а она от скудости своей положила всё, что имела, всё пропитание своё.
 
Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.

Примечания:

 
Синодальный перевод
36 седи — воссядь; восседать можно на троне, в то время как сидеть на стуле; воссесть — председательствовать (сидеть в торжественной обстановке), оно применимо к Богу и монарху, руководителю, а сесть — значит опираться на что-либо (стул, табурет и т.д.).
36 одесную — по правую руку, справа.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.