По Марку 12 глава

Евангелие по Марку
Открытый перевод → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

Затем Он начал говорить с ними в притчах: «Один человек разбил виноградник, обнес его оградой, вырыл яму для виноградного чана, построил башню, отдал виноградник внаем земледельцам и уехал из той страны.
 
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.

В условленное время он послал к земледельцам раба, чтобы он забрал у них часть урожая.
 
І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.

А они схватили его, избили и отослали обратно с пустыми руками.
 
Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.

Тогда он послал к ним другого раба. Они разбили ему голову и прогнали с позором.
 
І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.

Он еще одного послал, и они убили его. Затем он посылал много других рабов, но они одних избивали, а других убивали.
 
І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.

А у него был еще единственный, любимый сын. Он послал его к ним последним, подумав: «Сына они послушаются».
 
Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.

А земледельцы договорились между собой: «Это наследник. Давайте убьем его, и наследство станет нашим!»
 
Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.

Они схватили его, убили и выбросили из виноградника.
 
І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.

Что же сделает хозяин виноградника? Он придет и предаст земледельцев смерти, а виноградник отдаст другим.
 
Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.

Разве вы не читали в Писании: «Камень, который отвергли строители, оказался во главе угла!
 
Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?

Это деяние Господа, изумительное для наших глаз».
 
Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.

Они хотели схватить Его, но побоялись народа. Ведь они поняли, что эту притчу Он рассказал о них. Поэтому они оставили Его и ушли.
 
І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.

К Нему подослали фарисеев и приверженцев Ирода, чтобы те поймали Его на слове.
 
І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.

Они пришли и сказали Ему: — Учитель! Мы знаем, что Ты человек прямой и тебя не заботит, что о Тебе скажут другие. Ты не стремишься понравиться людям, а прямо учишь о пути, угодном Богу. Позволительно ли платить налог цезарю или нет? Платить нам или не платить?
 
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?

А Он, видя их неискренность, сказал им: — Что вы Меня испытываете? Покажите Мне денарий.
 
Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.

Они принесли ему денарий. А он спросил: — Чье здесь изображение и имя? Они сказали ему: — Цезаря.
 
Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.

Тогда Иисус сказал им: — Верните цезарю цезарево, а Божье верните Богу! Они были крайне изумлены Его словами.
 
І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.

К Нему пришли саддукеи, которые считают, что нет воскресения. Они спросили:
 
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:

— Учитель! Моисей написал для нас: «Если у кого-нибудь брат умрет бездетным и оставит вдову, пусть он возьмет эту женщину и продолжит род брата».
 
Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.

Было семь братьев. Первый женился и умер, не оставив потомства.
 
Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;

На вдове женился второй брат и умер, не оставив потомства. И с третьим случилось то же самое.
 
і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.

И так все семь не оставили потомства. После всех них умерла и эта женщина.
 
І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.

По воскресении кому из них она будет женой? Ведь все семеро были женаты на ней.
 
Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.

Иисус сказал им: — Так вот из-за чего вы заблуждаетесь?! Вы не знаете ни Писаний, ни Божьей силы.
 
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?

Когда люди воскреснут из мертвых, они не будут жениться и выходить замуж, а будут жить как ангелы на небесах.
 
Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.

А о том, что мертвые воскресают, разве вы не читали в книге Моисея место о терновнике? Там Бог сказал Моисею: «Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова»!
 
Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?

Он Бог не мертвецов, а живых! Вы сильно заблуждаетесь.
 
Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.

Один книжник, подойдя и услышав, как они спорили и как хорошо Он ответил им, спросил у Него: — Какая Заповедь самая главная?
 
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?

Иисус ответил: — Вот главная Заповедь: «Слушай, Израиль! Наш Бог — Господь, Господь — единственный Бог!
 
Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;

Ты должен любить Господа, своего Бога, всем сердцем, и всей душой, и всем разумом, и всеми силами».
 
і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.

А вот вторая Заповедь: «Ты должен любить ближнего как себя». Нет Заповедей важнее, чем эти.
 
А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.

Книжник сказал Ему: — Прекрасно, учитель! Ты сказал правду: «Он один, и нет другого Бога, кроме Него».
 
І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;

И «любить Его всем сердцем, и всеми мыслями, и всеми силами», и «любить ближнего как себя» — важнее всех всесожжений и других жертв.
 
і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.

Иисус, видя, как разумно он ответил, сказал ему: — Ты недалек от Божьего Царства! И больше никто не отваживался задавать Ему вопросы.
 
І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.

Иисус обратился к народу, продолжая учить в Храме: — Почему книжники говорят, что Помазанник должен быть сыном Давида?
 
І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?

Ведь Давид сказал, побуждаемый Святым Духом: «Господь сказал моему господину: сиди по правую руку от Меня, а Я повергну Твоих врагов Тебе под ноги».
 
Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."

Давид называет Помазанника своим господином. Так как же Помазанник может быть сыном Давида? Большая толпа охотно слушала Его.
 
Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.

Он учил их: «Остерегайтесь книжников, которые любят расхаживать в праздничных одеждах, и принимать приветствия на площадях,
 
І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,

и в синагогах сидеть впереди, и на пирах возлежать на почетных местах.
 
та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;

Это они прибирают к рукам имущество вдов и долго молятся напоказ. Их ждет очень большое наказание».
 
що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

Он сел перед сокровищницей и смотрел, как народ бросает в неё монеты. Подходило много богачей, и они бросали помногу.
 
І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.

И тут подошла одна бедная вдова и положила два лептона, что составляет один квадрант.
 
І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.

Он подозвал учеников и сказал: — Амен, Я говорю вам: эта бедная вдова положила больше всех, бросавших в сокровищницу.
 
І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.

Ведь все отдавали то, что им было не нужно, а она отдала то, в чем нуждалась сама, — всё, что у неё было, всё свое достояние.
 
Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.