По Марку 12 глава

Евангелие по Марку
Открытый перевод → Українська Біблія. Турконяк

Затем Он начал говорить с ними в притчах: «Один человек разбил виноградник, обнес его оградой, вырыл яму для виноградного чана, построил башню, отдал виноградник внаем земледельцам и уехал из той страны.

Ісус почав промовляти до них у притчах. Один чоловік насадив виноградник, зробив огорожу, зладнав виноградну давильню [1] , збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав.

В условленное время он послал к земледельцам раба, чтобы он забрал у них часть урожая.

У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника.

А они схватили его, избили и отослали обратно с пустыми руками.

А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим.

Тогда он послал к ним другого раба. Они разбили ему голову и прогнали с позором.

І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили.

Он еще одного послал, и они убили его. Затем он посылал много других рабов, но они одних избивали, а других убивали.

І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких били, інших убивали.

А у него был еще единственный, любимый сын. Он послал его к ним последним, подумав: «Сына они послушаются».

Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують!

А земледельцы договорились между собой: «Это наследник. Давайте убьем его, и наследство станет нашим!»

Але ті винарі вирішили між собою: Це ж спадкоємець! Давайте його вб’ємо — і спадщина буде наша!

Они схватили его, убили и выбросили из виноградника.

І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника.

Что же сделает хозяин виноградника? Он придет и предаст земледельцев смерти, а виноградник отдаст другим.

Отже, що зробить господар виноградника? Він прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим.

Разве вы не читали в Писании: «Камень, который отвергли строители, оказался во главе угла!

Хіба не читали ви цього Писання: Камінь, що його відкинули будівничі, наріжним каменем став!

Это деяние Господа, изумительное для наших глаз».

Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших!

Они хотели схватить Его, но побоялись народа. Ведь они поняли, что эту притчу Он рассказал о них. Поэтому они оставили Его и ушли.

І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли.

К Нему подослали фарисеев и приверженцев Ирода, чтобы те поймали Его на слове.

І вони послали до Нього деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті впіймали Його на слові.

Они пришли и сказали Ему: — Учитель! Мы знаем, что Ты человек прямой и тебя не заботит, что о Тебе скажут другие. Ты не стремишься понравиться людям, а прямо учишь о пути, угодном Богу. Позволительно ли платить налог цезарю или нет? Платить нам или не платить?

Ті підійшли, та й кажуть Йому: Учителю, знаємо, що Ти справедливий, ні на кого не зважаєш, на людське обличчя не дивишся, а правдиво навчаєш доріг Божих. Чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?

А Он, видя их неискренность, сказал им: — Что вы Меня испытываете? Покажите Мне денарий.

Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив.

Они принесли ему денарий. А он спросил: — Чье здесь изображение и имя? Они сказали ему: — Цезаря.

І вони принесли. А Він каже їм: Чий це образ і напис? І вони відповіли Йому: Кесаря.

Тогда Иисус сказал им: — Верните цезарю цезарево, а Божье верните Богу! Они были крайне изумлены Его словами.

Тоді Ісус сказав їм: Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! І вони дивувалися з Нього.

К Нему пришли саддукеи, которые считают, что нет воскресения. Они спросили:

І прийшли до Нього садукеї [2] , — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи:

— Учитель! Моисей написал для нас: «Если у кого-нибудь брат умрет бездетным и оставит вдову, пусть он возьмет эту женщину и продолжит род брата».

Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого, та й відновить потомство своєму братові.

Было семь братьев. Первый женился и умер, не оставив потомства.

Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши дітей.

На вдове женился второй брат и умер, не оставив потомства. И с третьим случилось то же самое.

Другий узяв її, і він помер, не залишивши дітей; і третій також.

И так все семь не оставили потомства. После всех них умерла и эта женщина.

І [взяли її] так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка.

По воскресении кому из них она будет женой? Ведь все семеро были женаты на ней.

У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину!

Иисус сказал им: — Так вот из-за чего вы заблуждаетесь?! Вы не знаете ни Писаний, ни Божьей силы.

Ісус сказав їм: Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?

Когда люди воскреснут из мертвых, они не будут жениться и выходить замуж, а будут жить как ангелы на небесах.

Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі.

А о том, что мертвые воскресают, разве вы не читали в книге Моисея место о терновнике? Там Бог сказал Моисею: «Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова»!

А про мертвих, які воскресають, хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?

Он Бог не мертвецов, а живых! Вы сильно заблуждаетесь.

Він — Бог не мертвих, а живих! [Отже], ви дуже помиляєтеся!

Один книжник, подойдя и услышав, как они спорили и как хорошо Он ответил им, спросил у Него: — Какая Заповедь самая главная?

А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх?

Иисус ответил: — Вот главная Заповедь: «Слушай, Израиль! Наш Бог — Господь, Господь — единственный Бог!

Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь.

Ты должен любить Господа, своего Бога, всем сердцем, и всей душой, и всем разумом, и всеми силами».

І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь].

А вот вторая Заповедь: «Ты должен любить ближнего как себя». Нет Заповедей важнее, чем эти.

[І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає.

Книжник сказал Ему: — Прекрасно, учитель! Ты сказал правду: «Он один, и нет другого Бога, кроме Него».

І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього,

И «любить Его всем сердцем, и всеми мыслями, и всеми силами», и «любить ближнего как себя» — важнее всех всесожжений и других жертв.

і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення [3] та жертви.

Иисус, видя, как разумно он ответил, сказал ему: — Ты недалек от Божьего Царства! И больше никто не отваживался задавать Ему вопросы.

А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати.

Иисус обратился к народу, продолжая учить в Храме: — Почему книжники говорят, что Помазанник должен быть сыном Давида?

І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів?

Ведь Давид сказал, побуждаемый Святым Духом: «Господь сказал моему господину: сиди по правую руку от Меня, а Я повергну Твоих врагов Тебе под ноги».

Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги.

Давид называет Помазанника своим господином. Так как же Помазанник может быть сыном Давида? Большая толпа охотно слушала Его.

Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.

Он учил их: «Остерегайтесь книжников, которые любят расхаживать в праздничных одеждах, и принимать приветствия на площадях,

І Він казав у навчанні Своєму: Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах,

и в синагогах сидеть впереди, и на пирах возлежать на почетных местах.

перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах;

Это они прибирают к рукам имущество вдов и долго молятся напоказ. Их ждет очень большое наказание».

які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд!

Он сел перед сокровищницей и смотрел, как народ бросает в неё монеты. Подходило много богачей, и они бросали помногу.

Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало.

И тут подошла одна бедная вдова и положила два лептона, что составляет один квадрант.

І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант [4].

Он подозвал учеников и сказал: — Амен, Я говорю вам: эта бедная вдова положила больше всех, бросавших в сокровищницу.

І, покликавши Своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці,

Ведь все отдавали то, что им было не нужно, а она отдала то, в чем нуждалась сама, — всё, что у неё было, всё свое достояние.

бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток.

« 11 глава 13 глава »