По Марку 7 глава

Евангелие по Марку
Открытый перевод → Українська Біблія. Турконяк

Однажды собрались у Него фарисеи и книжники, которые пришли из Иерусалима.

Зібралися до Нього фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима.

Они увидели, как Его ученики едят неосвященными, то есть неомытыми, руками.

І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.

Дело в том, что фарисеи и все евреи не приступают к еде, если не омоют рук особым образом, соблюдая предание отцов.

Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших.

И, придя с рынка, не приступают к еде, пока не омоются водой. Есть ещё и многое другое, что они приняли и соблюдают: омовение чаш, кувшинов и медных сосудов.

І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків.

Фарисеи и книжники спросили Его: — Почему Твои ученики не поступают по преданию отцов и едят неосвященными руками?

І запитують Його фарисеї та книжники: Чому Твої учні не дотримуються передань старших і немитими руками їдять хліб?

А Он сказал им: — Правильно пророчествовал о вас, лицемерах, Исайя в Писании: «Этот народ почитает Меня на словах, а их помыслы далеки от Меня.

А Він відповів їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

Они поклоняются Мне напрасно, так как учат человеческим заповедям».

Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.

Оставив заповедь Бога, вы соблюдаете человеческое предание.

Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [миєте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цього].

И затем Он объяснил им: — Как ловко вы упраздняете заповедь Бога, чтобы утвердить своё предание!

І Він говорив їм: Ви вміло відкидаєте Божу заповідь, аби лише зберегти передання ваші.

Ведь Моисей сказал: «Чти отца и мать!» и «Тот, кто оскорбляет отца или мать, достоин смерти!»

Адже Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; і ще: Хто лихословить батька або матір, нехай смертю помре.

А вы говорите: если человек скажет отцу или матери: «То, что ты мог бы получить от меня, — это корбан (то есть дар Богу)», —

Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: корван, тобто дар Богові є те, що ви мали б одержати від мене,

и вы уже позволяете ему ничего не делать для отца или матери.

то після цього вже дозволяється нічого не робити для батька чи для матері, —

Так вы отменяете Божье слово вашим преданием, которое передаете другим. И ещё много подобного вы делаете.

усуваєте Боже Слово оцим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей!

И, снова призвав к себе толпу, Он сказал: — Послушайте меня все и поймите!

І, покликавши знову людей, казав їм: Послухайте Мене всі та зрозумійте.

Ничто входящее в человека извне не может осквернить его; оскверняет человека то, что из него выходит!

Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, — те людину опоганює.

[ отсутствует в NA ]

[Якщо хто має вуха, нехай слухає].

Когда Он оставил толпу и вошел в дом, ученики спросили Его об этой притче.

І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу.

Он сказал им: — Вы тоже не понимаете? Неужели вам непонятно, что ничто входящее в человека извне не может осквернить его?

А Він сказав їм: Невже й ви такі нездогадливі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою,

Ибо оно входит ему не в сердце, а в желудок и выходит в отхожее место! (Так Он объявил чистыми все виды пищи)

бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить — так очищується всяка їжа?

Затем Он сказал: — То, что выходит из человека, — вот что делает его нечистым.

Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою.

Ибо изнутри, из человеческого сердца, выходят дурные намерения, разврат, воровство, убийство,

Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства,

посягательство на чужую жену, своекорыстие, злоба, коварство, невоздержанность, зависть, злословие, заносчивость, безрассудство.

перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство.

Все эти пороки выходят изнутри и оскверняют человека.

Усе це зло зсередини виходить і людину опоганює!

Оттуда Он отправился в область Тира. Остановившись в одном доме, Он хотел, чтобы никто о Нём не узнал, но не сумел остаться незамеченным.

Вирушивши звідти, Він попрямував у землі Тирські [і Сидонські]. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього, але Він не зміг утаїтися.

О Нём тотчас услышала женщина, дочь которой была одержима нечистым духом. Придя к Иисусу, женщина пала Ему в ноги.

Як тільки почула про Нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, вона прийшла й припала до Його ніг;

А женщина эта была язычница, родом сирофиникиянка. Она просила его изгнать демона из дочери.

жінка була грекиня, родом із Сирофінікії; вона благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.

А Иисус сказал ей: — Пусть вначале наедятся дети. Нехорошо отнять хлеб у детей и бросить щенкам.

А Він сказав їй: Хай спершу наситяться діти, бо недобре забрати хліб від дітей і кинути щенятам.

Она ответила: — Господин, даже щенки под столом едят крошки, которые остаются от детей.

А вона у відповідь каже Йому: Так, Господи, але ж і щенята під столом їдять крихти після дітей!

Он сказал ей: — За эти слова ступай домой, демон вышел из твоей дочери.

І Він сказав їй: За ці слова — іди; біс уже вийшов з твоєї дочки.

Придя домой, женщина увидела, что её дочь лежит на постели. Демон из неё вышел.

Коли вона повернулася додому, то побачила, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов з неї.

Покинув область Тира, Он через Сидон снова вышел к Галилейскому морю со стороны Десятиградья.

Залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прийшов до Галилейського моря, на територію Десятимістя.

К Нему привели глухого и косноязычного и стали умолять Его, чтобы Он возложил на него руки.

І привели до Нього глухонімого, і просили Його, щоби поклав на нього руку.

A Иисус, отведя его в сторону подальше от толпы, вложил ему пальцы в уши и плюнул на язык.

Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив Свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика,

Затем поднял глаза к небу, застонал и сказал: — Этпетах! то есть «откройся!».

та, звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата [1]! тобто: Відкрийся!

Уши глухого тотчас открылись, язык освободился от оков, и он стал говорить ясно.

І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно.

Иисус запретил людям рассказывать об этом. Но чем строже Он запрещал, тем больше они рассказывали о случившемся.

Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували.

И все чрезвычайно поражались и говорили: «Как хорошо Он всё делает: и глухие у Него начинают слышать, и немые — говорить!»

І надзвичайно дивувалися, кажучи: Він добре все робить: глухим дає слух, а німим — мову.

« 6 глава 8 глава »