По Марку 7 глава

Евангелие по Марку
Открытый перевод → Сучасний переклад

Однажды собрались у Него фарисеи и книжники, которые пришли из Иерусалима.

Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму.

Они увидели, как Его ученики едят неосвященными, то есть неомытыми, руками.

Вони побачили деяких Ісусових учнів, які їли «нечистими» руками, тобто неомитими.

Дело в том, что фарисеи и все евреи не приступают к еде, если не омоют рук особым образом, соблюдая предание отцов.

Бо фарисеї і всі юдеї, дотримуючись традицій своїх пращурів, які не беруться до їжі, доки не омиють руки особливим, належним чином.

И, придя с рынка, не приступают к еде, пока не омоются водой. Есть ещё и многое другое, что они приняли и соблюдают: омовение чаш, кувшинов и медных сосудов.

А повернувшись із ринку, вони не вживають продуктів, поки не омиють їх особливим, належним чином. Існує й багато інших звичаїв, яких вони дотримуються: як то миття чаш, глеків, мідного посуду й лави.[17]

Фарисеи и книжники спросили Его: — Почему Твои ученики не поступают по преданию отцов и едят неосвященными руками?

То ж фарисеї та законники запитали Ісуса: «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не омивши руки?»

А Он сказал им: — Правильно пророчествовал о вас, лицемерах, Исайя в Писании: «Этот народ почитает Меня на словах, а их помыслы далеки от Меня.

Ісус відповів їм: «Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів: „Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.

Они поклоняются Мне напрасно, так как учат человеческим заповедям».

Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”.

Оставив заповедь Бога, вы соблюдаете человеческое предание.

Божу заповідь ви зневажили, а людських звичаїв дотримуєтеся».

И затем Он объяснил им: — Как ловко вы упраздняете заповедь Бога, чтобы утвердить своё предание!

І далі вів Ісус: «У вас це спритно виходить: відкинути Закон Божий заради своїх власних звичаїв.

Ведь Моисей сказал: «Чти отца и мать!» и «Тот, кто оскорбляет отца или мать, достоин смерти!»

Бо Мойсей заповідав: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.

А вы говорите: если человек скажет отцу или матери: «То, что ты мог бы получить от меня, — это корбан (то есть дар Богу)», —

11-12 Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові” — то такий чоловік уже має право не піклуватися про батьків своїх.

и вы уже позволяете ему ничего не делать для отца или матери.

Так вы отменяете Божье слово вашим преданием, которое передаете другим. И ещё много подобного вы делаете.

Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. І ще багато подібного ви чините».

И, снова призвав к себе толпу, Он сказал: — Послушайте меня все и поймите!

Ісус знову скликав до Себе народ і звернувся до нього: «Всі Мене послухайте і зрозумійте!

Ничто входящее в человека извне не может осквернить его; оскверняет человека то, что из него выходит!

Не існує нічого такого, що ввійшовши ззовні [18] в людину, могло б опоганити [19] її. Але заплямувати людину може тільки те, що виходить із неї.

[ отсутствует в NA ]

[Той, хто має вуха, нехай почує!»] [20]

Когда Он оставил толпу и вошел в дом, ученики спросили Его об этой притче.

Коли Ісус залишив натовп і ввійшов у дім, учні запитали Його про цю притчу.

Он сказал им: — Вы тоже не понимаете? Неужели вам непонятно, что ничто входящее в человека извне не может осквернить его?

І Він відповів: «Невже ви не зрозуміли? Невже не ясно, що людину не може заплямувати ніщо з того, що входить у неї ззовні?

Ибо оно входит ему не в сердце, а в желудок и выходит в отхожее место! (Так Он объявил чистыми все виды пищи)

Бо їжа потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою, або придатною для вживання).

Затем Он сказал: — То, что выходит из человека, — вот что делает его нечистым.

Потім Ісус додав: «Людину поганить те, що виходить із неї.

Ибо изнутри, из человеческого сердца, выходят дурные намерения, разврат, воровство, убийство,

21-22 Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюб, жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість.

посягательство на чужую жену, своекорыстие, злоба, коварство, невоздержанность, зависть, злословие, заносчивость, безрассудство.

Все эти пороки выходят изнутри и оскверняют человека.

Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою (перед Богом)».

Оттуда Он отправился в область Тира. Остановившись в одном доме, Он хотел, чтобы никто о Нём не узнал, но не сумел остаться незамеченным.

Залишивши те місце, Ісус подався до околиць Тира. Він бажав, щоб ніхто не довідався про Його прихід, тож Він увійшов у дім, але так і не зміг утаїтись.

О Нём тотчас услышала женщина, дочь которой была одержима нечистым духом. Придя к Иисусу, женщина пала Ему в ноги.

Одна жінка, в якої дочка була одержима нечистим, почула про Ісуса, прийшла і впала перед Ним на коліна.

А женщина эта была язычница, родом сирофиникиянка. Она просила его изгнать демона из дочери.

Жінка не була єврейкою, а була родом з сирійській Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати біса з її дочки.

А Иисус сказал ей: — Пусть вначале наедятся дети. Нехорошо отнять хлеб у детей и бросить щенкам.

Ісус сказав їй: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам, по-перше дай дітям наїстися».

Она ответила: — Господин, даже щенки под столом едят крошки, которые остаются от детей.

Та вона відповіла: «Так, Господи, але й собакам під столом перепадають крихти від того хліба, що діти їдять».

Он сказал ей: — За эти слова ступай домой, демон вышел из твоей дочери.

Тоді Ісус мовив до неї: «Це дуже добра відповідь, тож іди з миром; біс вийшов із твоєї дочки».

Придя домой, женщина увидела, что её дочь лежит на постели. Демон из неё вышел.

Жінка пішла додому й побачила, що дочка її лежить у ліжку, а біс і справді залишив її.

Покинув область Тира, Он через Сидон снова вышел к Галилейскому морю со стороны Десятиградья.

Ісус залишив околиці Тира й подався через Сидон до Ґалилейського озера через землі Десятимістя.

К Нему привели глухого и косноязычного и стали умолять Его, чтобы Он возложил на него руки.

Там до Нього привели глухого чоловіка, який і говорив дуже погано й благали Ісуса покласти на нього руки.

A Иисус, отведя его в сторону подальше от толпы, вложил ему пальцы в уши и плюнул на язык.

Ісус відвів глухого вбік, подалі від натовпу, і вклав пальці в його вуха. Потім, сплюнувши, Ісус торкнувся його язика.

Затем поднял глаза к небу, застонал и сказал: — Этпетах! то есть «откройся!».

Тоді подивився на небо, глибоко зітхнув і сказав глухому: «Еффата!» (Тобто: «Відкрийся!»)

Уши глухого тотчас открылись, язык освободился от оков, и он стал говорить ясно.

І тієї ж миті вуха глухого відкрилися, і язик його розв’язався, і він почав говорити виразно.

Иисус запретил людям рассказывать об этом. Но чем строже Он запрещал, тем больше они рассказывали о случившемся.

Ісус наказав усім присутнім нікому про це не розповідати. Але чим суворіше Він наказував, тим більше вони розголошували.

И все чрезвычайно поражались и говорили: «Как хорошо Он всё делает: и глухие у Него начинают слышать, и немые — говорить!»

Всі були дуже вражені й казали: «Він все робить добре: навіть глухим повертає слух, а німим дарує новий голос».

« 6 глава 8 глава »