По Марку 7 глава

Евангелие по Марку
Открытый перевод → Переклад Огієнка

Однажды собрались у Него фарисеи и книжники, которые пришли из Иерусалима.

І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,

Они увидели, как Его ученики едят неосвященными, то есть неомытыми, руками.

і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.

Дело в том, что фарисеи и все евреи не приступают к еде, если не омоют рук особым образом, соблюдая предание отцов.

Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

И, придя с рынка, не приступают к еде, пока не омоются водой. Есть ещё и многое другое, что они приняли и соблюдают: омовение чаш, кувшинов и медных сосудов.

а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.

Фарисеи и книжники спросили Его: — Почему Твои ученики не поступают по преданию отцов и едят неосвященными руками?

І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“

А Он сказал им: — Правильно пророчествовал о вас, лицемерах, Исайя в Писании: «Этот народ почитает Меня на словах, а их помыслы далеки от Меня.

А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

Они поклоняются Мне напрасно, так как учат человеческим заповедям».

Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

Оставив заповедь Бога, вы соблюдаете человеческое предание.

Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.

И затем Он объяснил им: — Как ловко вы упраздняете заповедь Бога, чтобы утвердить своё предание!

І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.

Ведь Моисей сказал: «Чти отца и мать!» и «Тот, кто оскорбляет отца или мать, достоин смерти!»

Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.

А вы говорите: если человек скажет отцу или матери: «То, что ты мог бы получить от меня, — это корбан (то есть дар Богу)», —

А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,

и вы уже позволяете ему ничего не делать для отца или матери.

то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

Так вы отменяете Божье слово вашим преданием, которое передаете другим. И ещё много подобного вы делаете.

порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.

И, снова призвав к себе толпу, Он сказал: — Послушайте меня все и поймите!

І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

Ничто входящее в человека извне не может осквернить его; оскверняет человека то, что из него выходит!

Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.

[ отсутствует в NA ]

Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

Когда Он оставил толпу и вошел в дом, ученики спросили Его об этой притче.

А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.

Он сказал им: — Вы тоже не понимаете? Неужели вам непонятно, что ничто входящее в человека извне не может осквернить его?

І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?

Ибо оно входит ему не в сердце, а в желудок и выходит в отхожее место! (Так Он объявил чистыми все виды пищи)

Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.

Затем Он сказал: — То, что выходит из человека, — вот что делает его нечистым.

А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.

Ибо изнутри, из человеческого сердца, выходят дурные намерения, разврат, воровство, убийство,

Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,

посягательство на чужую жену, своекорыстие, злоба, коварство, невоздержанность, зависть, злословие, заносчивость, безрассудство.

пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.

Все эти пороки выходят изнутри и оскверняют человека.

Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“

Оттуда Он отправился в область Тира. Остановившись в одном доме, Он хотел, чтобы никто о Нём не узнал, но не сумел остаться незамеченным.

І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

О Нём тотчас услышала женщина, дочь которой была одержима нечистым духом. Придя к Иисусу, женщина пала Ему в ноги.

Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

А женщина эта была язычница, родом сирофиникиянка. Она просила его изгнать демона из дочери.

А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.

А Иисус сказал ей: — Пусть вначале наедятся дети. Нехорошо отнять хлеб у детей и бросить щенкам.

А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“

Она ответила: — Господин, даже щенки под столом едят крошки, которые остаются от детей.

А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.

Он сказал ей: — За эти слова ступай домой, демон вышел из твоей дочери.

І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“

Придя домой, женщина увидела, что её дочь лежит на постели. Демон из неё вышел.

А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

Покинув область Тира, Он через Сидон снова вышел к Галилейскому морю со стороны Десятиградья.

І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.

К Нему привели глухого и косноязычного и стали умолять Его, чтобы Он возложил на него руки.

І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

A Иисус, отведя его в сторону подальше от толпы, вложил ему пальцы в уши и плюнул на язык.

І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.

Затем поднял глаза к небу, застонал и сказал: — Этпетах! то есть «откройся!».

І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“

Уши глухого тотчас открылись, язык освободился от оков, и он стал говорить ясно.

І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!

Иисус запретил людям рассказывать об этом. Но чем строже Он запрещал, тем больше они рассказывали о случившемся.

А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.

И все чрезвычайно поражались и говорили: «Как хорошо Он всё делает: и глухие у Него начинают слышать, и немые — говорить!»

І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“

« 6 глава 8 глава »