От Марка 7 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Собрались к Нему фарисеи и некоторые из книжников, пришедшие из Иерусалима,

І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,

и, увидев некоторых из учеников Его, евших хлеб нечистыми, то есть неумытыми, руками, укоряли.

і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.

Ибо фарисеи и все Иудеи, держась предания старцев, не едят, не умыв тщательно рук;

Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

и, придя с торга, не едят, не омывшись. Есть и многое другое, чего они приняли держаться: наблюдать омовение чаш, кружек, котлов и скамей.

а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.

Потом спрашивают Его фарисеи и книжники: зачем ученики Твои не поступают по преданию старцев, но неумытыми руками едят хлеб?

І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“

Он сказал им в ответ: хорошо пророчествовал о вас, лицемерах, Исаия, как написано: «люди сии чтут Меня устами, сердце же их далеко отстоит от Меня,

А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим».

Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

Ибо вы, оставив заповедь Божию, держитесь предания человеческого, омовения кружек и чаш, и делаете многое другое, сему подобное.

Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.

И сказал им: хорошо ли, что вы отменяете заповедь Божию, чтобы соблюсти своё предание?

І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.

Ибо Моисей сказал: «почитай отца своего и мать свою»; и: «злословящий отца или мать смертью да умрёт».

Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.

А вы говорите: «кто скажет отцу или матери: корван, то есть «дар Богу» то, чем бы ты от меня пользовался»,

А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,

тому вы уже попускаете ничего не делать для отца своего или матери своей,

то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

устраняя слово Божие преданием вашим, которое вы установили; и делаете многое, сему подобное.

порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.

И, призвав весь народ, говорил им: слушайте Меня все и разумейте:

І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его; но что исходит из него, то оскверняет человека.

Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.

Если кто имеет уши слышать, да слышит!

Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

И когда Он от народа вошёл в дом, ученики Его спросили Его о притче.

А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.

Он сказал им: неужели и вы так непонятливы? Неужели не разумеете, что ничто, извне входящее в человека, не может осквернить его?

І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?

Потому что не в сердце его входит, а в чрево, и выходит вон, чем очищается всякая пища.

Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.

Далее сказал: исходящее из человека оскверняет человека.

А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.

Ибо извнутрь, из сердца человеческого, исходят злые помыслы, прелюбодеяния, любодеяния, убийства,

Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,

кражи, лихоимство, злоба, коварство, непотребство, завистливое око, богохульство, гордость, безумство, —

пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.

всё это зло извнутрь исходит и оскверняет человека.

Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“

И, отправившись оттуда, пришёл в пределы Тирские и Сидонские; и, войдя в дом, не хотел, чтобы кто узнал; но не мог утаиться.

І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

Ибо услышала о Нём женщина, у которой дочь одержима была нечистым духом, и, придя, припала к ногам Его;

Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

а женщина та была язычница, родом сирофиникиянка; и просила Его, чтобы изгнал беса из её дочери.

А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.

Но Иисус сказал ей: дай прежде насытиться детям, ибо нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.

А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“

Она же сказала Ему в ответ: так, Господи; но и псы под столом едят крохи у детей.

А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.

И сказал ей: за это слово, пойди; бес вышел из твоей дочери.

І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“

И, придя в свой дом, она нашла, что бес вышел и дочь лежит на постели.

А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

Выйдя из пределов Тирских и Сидонских, Иисус опять пошёл к морю Галилейскому через пределы Десятиградия.

І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.

Привели к Нему глухого, косноязычного и просили Его возложить на него руку.

І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

Иисус, отведя его в сторону от народа, вложил персты Свои в уши ему и, плюнув, коснулся языка его;

І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.

и, воззрев на небо, вздохнул и сказал ему: «еффафа», то есть: «отверзись».

І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“

И тотчас отверзся у него слух и разрешились узы его языка, и стал говорить чисто.

І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!

И повелел им не сказывать никому. Но сколько Он ни запрещал им, они ещё более разглашали.

А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.

И чрезвычайно дивились, и говорили: всё хорошо делает, — и глухих делает слышащими, и немых — говорящими.

І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“

Примечания:

Синодальный перевод

22 лихоимство — жадность, проценты с отданного взаймы капитала; корыстная, чрезмерная прибыль при денежных расчетах.

33 персты — пальцы.

« 6 глава 8 глава »