От Марка 7 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

Собрались к Нему фарисеи и некоторые из книжников, пришедшие из Иерусалима,
 
Тады зьберліся да Яго фарысэі й некатрыя з кніжнікаў, што прышлі зь Ерузаліму,

и, увидев некоторых из учеников Его, евших хлеб нечистыми, то есть неумытыми, руками, укоряли.
 
І, бачачы некатрых вучанікаў Ягоных, што нячыстымі рукамі, значыцца непамытымі, елі хлеб, упікалі.

Ибо фарисеи и все Иудеи, держась предания старцев, не едят, не умыв тщательно рук;
 
Бо фарысэі а ўсі Юдэі, дзержачы паданьне старцоў, не ядуць, не памыўшы ўважліва рук.

и, придя с торга, не едят, не омывшись. Есть и многое другое, чего они приняли держаться: наблюдать омовение чаш, кружек, котлов и скамей.
 
І, прышоўшы з торгу, не ядуць не памыўшыся. Ё й шмат чаго іншага, што яны прынялі дзяржаць: абмываньне чараў, судзьдзя, мядзяных рэчаў а сталоў.

Потом спрашивают Его фарисеи и книжники: зачем ученики Твои не поступают по преданию старцев, но неумытыми руками едят хлеб?
 
Потым пытаюць у Яго фарысэі а кніжнікі: «Чаму вучанікі Твае ня робяць подле паданьня старцоў, але нячыстымі рукамі ядуць хлеб?»

Он сказал им в ответ: хорошо пророчествовал о вас, лицемерах, Исаия, как написано: «люди сии чтут Меня устами, сердце же их далеко отстоит от Меня,
 
Ён, адказуючы, сказаў ім: «Добра праракаў праз вас двудушнікаў Ісая, як напісана: "Людзі гэтыя сьцяць Мяне вуснамі, сэрца ж іхнае далёка ад Мяне;

но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим».
 
Але дарма сьцяць Мяне, вучачы навукаў, расказаньняў людзкіх";

Ибо вы, оставив заповедь Божию, держитесь предания человеческого, омовения кружек и чаш, и делаете многое другое, сему подобное.
 
Бо вы, пакінуўшы расказаньне Божае, дзяржыце паданьне людзкое, абмываньне казаноў а чараў і шмат чаго іншага, падобнага да гэтага, робіце».

И сказал им: хорошо ли, что вы отменяете заповедь Божию, чтобы соблюсти своё предание?
 
І сказаў Ён ім: «Ці добра, што адкладаеце расказаньне Божае, каб дзяржаць свае паданьне?

Ибо Моисей сказал: «почитай отца своего и мать свою»; и: «злословящий отца или мать смертью да умрёт».
 
Бо Масей сказаў: "Сьці айца свайго й маці сва"; і: "Хто блага кажа праз айца альбо маці, няхай сьмерцю памрэць".

А вы говорите: «кто скажет отцу или матери: корван, то есть «дар Богу» то, чем бы ты от меня пользовался»,
 
Але вы кажаце: "Калі хто скажа айцу свайму альбо маці: «корбан» (значыцца дар), чым бы ты мог карыстацца ад мяне";

тому вы уже попускаете ничего не делать для отца своего или матери своей,
 
То балей вы не дазваляеце яму штоколечы рабіць дзеля айца альбо маці,

устраняя слово Божие преданием вашим, которое вы установили; и делаете многое, сему подобное.
 
Аддаляючы слова Божае паданьням сваім, каторае вы адзяржалі; і робіце шмат чаго, падобнага да гэтага».

И, призвав весь народ, говорил им: слушайте Меня все и разумейте:
 
І прыгукаўшы йзноў груд, кажа ім: «Слухайце Мяне ўсі й разумейце.

ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его; но что исходит из него, то оскверняет человека.
 
Няма нічога звонку людзіны, што, уходзячы ў яе, можа яе брудзяніць; але што зь людзіны выходзе, тое брудзяне людзіну.

Если кто имеет уши слышать, да слышит!
 
Калі хто мае вушы слухаць, няхай слухае!»

И когда Он от народа вошёл в дом, ученики Его спросили Его о притче.
 
І як Ён ад гурбы ўвыйшоў у дом, вучанікі Ягоныя папыталіся ў Яго праз прыпавесьць.

Он сказал им: неужели и вы так непонятливы? Неужели не разумеете, что ничто, извне входящее в человека, не может осквернить его?
 
І Ён сказаў ім: «Дык і вы няцямлівыя? нягож ня цяміце, што нішто, што звонку ўходзе ў людзіну, ня можа збрудзяніць яе?

Потому что не в сердце его входит, а в чрево, и выходит вон, чем очищается всякая пища.
 
Бо ня ў сэрца ягонае ўходзе, але ў жывот, і выходзе вон, ачышчаючы ўсю ежу».

Далее сказал: исходящее из человека оскверняет человека.
 
І сказаў Ён: «Што выходзе зь людзіны, тое брудзяне людзіну;

Ибо извнутрь, из сердца человеческого, исходят злые помыслы, прелюбодеяния, любодеяния, убийства,
 
Бо з нутра, із сэрца людзкога, выходзяць благія падумкі, чужалоствы, бязулства, убіўствы,

кражи, лихоимство, злоба, коварство, непотребство, завистливое око, богохульство, гордость, безумство, —
 
Зладзейства, прагавітасьць, нягоднасьць, ашука, бессарамяжнасьць, благое вока, блявузґаньне, пыха, дурнота.

всё это зло извнутрь исходит и оскверняет человека.
 
Усе гэтае ліха з нутра выходзе й брудзяне людзіну».

И, отправившись оттуда, пришёл в пределы Тирские и Сидонские; и, войдя в дом, не хотел, чтобы кто узнал; но не мог утаиться.
 
І, устаўшы адгэнуль, адышоў да ўкраінаў Тырскіх а Сыдонскіх, і увыйшоўшы ў дом, не хацеў, каб хто ведаў, але ня мог стаіцца.

Ибо услышала о Нём женщина, у которой дочь одержима была нечистым духом, и, придя, припала к ногам Его;
 
Бо зараз пачула празь Яго адна жонка, каторае маладая дачка мела нячыстага духа, і, прышоўшы, пала да ног Ягоных.

а женщина та была язычница, родом сирофиникиянка; и просила Его, чтобы изгнал беса из её дочери.
 
Жонка тая была Грачыца, СыраФінічанка подле нацанальнасьці; і прасіла яго, каб выгнаў нячысьціка з дачкі ейнае.

Но Иисус сказал ей: дай прежде насытиться детям, ибо нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.
 
Але Ісус сказаў ёй: «Дазволь уперад насыціцца дзяцём, бо ня гожа ўзяць хлеб у дзяцей і кінуць шчанятам».

Она же сказала Ему в ответ: так, Господи; но и псы под столом едят крохи у детей.
 
Але яна, адказуючы, сказала Яму: «Але, Спадару; адылі й шчаняты пад столам ядуць крошкі дзяціныя».

И сказал ей: за это слово, пойди; бес вышел из твоей дочери.
 
І сказаў ёй: «За гэтае слова йдзі; вышаў нячысьцік із дачкі твае».

И, придя в свой дом, она нашла, что бес вышел и дочь лежит на постели.
 
І, прышоўшы да дому свайго, яна засьпела дзяцё на ложку, а нячысьцік вышаў.

Выйдя из пределов Тирских и Сидонских, Иисус опять пошёл к морю Галилейскому через пределы Десятиградия.
 
І ўзноў, вышаўшы з аколіцаў тырскіх а сыдонскіх, прышоў да мора Ґалілейскага пераз граніцы Дзесяцімесьця.

Привели к Нему глухого, косноязычного и просили Его возложить на него руку.
 
І прывялі да Яго глухога загіклівага, і прасілі Яго, каб узлажыў руку сваю на яго.

Иисус, отведя его в сторону от народа, вложил персты Свои в уши ему и, плюнув, коснулся языка его;
 
І, адвёўшы яго аднаго на бок ад гурбы, улажыў палцы Свае ў вушы яму і, плюнуўшы, даткнуўся да языка ягонага;

и, воззрев на небо, вздохнул и сказал ему: «еффафа», то есть: «отверзись».
 
І, глянуўшы на неба, уздыхнуў і сказаў яму: «Еффафа», значыцца «адчыніся».

И тотчас отверзся у него слух и разрешились узы его языка, и стал говорить чисто.
 
І адчыніліся вушы ягоныя, і якга разьвязаўся зьвязак языка ягонага, і ён гукаў добра.

И повелел им не сказывать никому. Но сколько Он ни запрещал им, они ещё более разглашали.
 
І заказаў ім казаць камулень; але чым балей Ён бараніў, тым балей яны надзвычайна разгалашалі.

И чрезвычайно дивились, и говорили: всё хорошо делает, — и глухих делает слышащими, и немых — говорящими.
 
І надзвычайна зумяваліся, кажучы: «Усе добра робе: і глухіх робе чуючымі, і немых — гукаючымі».

Примечания:

 
Синодальный перевод
22 лихоимство — жадность, проценты с отданного взаймы капитала; корыстная, чрезмерная прибыль при денежных расчетах.
33 персты — пальцы.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.