От Марка 7 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Пераклад П. Татарыновіча

 
 

Собрались к Нему фарисеи и некоторые из книжников, пришедшие из Иерусалима,
 
І зыйшліся к яму фарызэі ды некаторыя з кніжнікаў, што прыйшлі з Ерузаліму.

и, увидев некоторых из учеников Его, евших хлеб нечистыми, то есть неумытыми, руками, укоряли.
 
І калі ўгледзелі, што некаторыя з ягоных вучняў ядуць хлеб абыднымі, гэта знача нямытымі, рукамі, зганілі.

Ибо фарисеи и все Иудеи, держась предания старцев, не едят, не умыв тщательно рук;
 
Фарызэі бо ды ўсе жыды, пакуль чыста не памыюць рук, не ядуць, прыдзержваючыся ўстановы старшых.

и, придя с торга, не едят, не омывшись. Есть и многое другое, чего они приняли держаться: наблюдать омовение чаш, кружек, котлов и скамей.
 
І што з рынку, калі не пакропяцца, не ядуць; ды шмат чаго іншага, што ім перададзена трымацца: абмыванне кубкаў і збанкоў, і медзяное пасуды, і ўслонаў.

Потом спрашивают Его фарисеи и книжники: зачем ученики Твои не поступают по преданию старцев, но неумытыми руками едят хлеб?
 
І пыталіся ў яго кніжнікі й фарызэі: Чаму вучні твае не паступаюць паводле ўстановы старшых, але нямытымі рукамі хлеб ядуць?

Он сказал им в ответ: хорошо пророчествовал о вас, лицемерах, Исаия, как написано: «люди сии чтут Меня устами, сердце же их далеко отстоит от Меня,
 
Ён-жа ў адказ гавора ім: Добра прарочыў аб вас, крывадушніках, Ізай (29,13) як напісана: «Народ гэты паважае мяне вуснамі, адыж сэрца іх ад мяне далёка;

но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим».
 
дарма-ж яны славяць мяне, вучачы навук і прыказанняў людзкіх».

Ибо вы, оставив заповедь Божию, держитесь предания человеческого, омовения кружек и чаш, и делаете многое другое, сему подобное.
 
Заняхаўшы бо прыказанне Божае, трымаецеся ўстановы людзкое, абмывання збанкоў і кубкаў, ды робіце шмат чаго іншага, гэтаму падобнага.

И сказал им: хорошо ли, что вы отменяете заповедь Божию, чтобы соблюсти своё предание?
 
І казаў ім: Добра вы касуеце прыказанне Божае, абы толькі датрымаць установу сваю!

Ибо Моисей сказал: «почитай отца своего и мать свою»; и: «злословящий отца или мать смертью да умрёт».
 
Адыж Майзей сказаў: «Паважай бацьку твайго й матку тваю» і «Хто-б зняважыў бацьку або матку, сьмерцю хай умрэ» (Выйсь. 20:12; 21:16).

А вы говорите: «кто скажет отцу или матери: корван, то есть «дар Богу» то, чем бы ты от меня пользовался»,
 
А вы кажаце: Калі-б чалавек сказаў бацьку ці матцы: «Корбан» (гэта знача Ахвяра) ёсьць тое, што табе, ад мяне належыцца» —

тому вы уже попускаете ничего не делать для отца своего или матери своей,
 
і таму дапускаеце нічога ўжо больш не рабіць для бацькі свайго ці маці,

устраняя слово Божие преданием вашим, которое вы установили; и делаете многое, сему подобное.
 
касуючы слова Божае сваёю ўстановаю, што вы ўвялі; і шмат гэтаму падобнага вы робіце.

И, призвав весь народ, говорил им: слушайте Меня все и разумейте:
 
Ды паклікаўшы зноў грамаду, казаў ім: Паслухайце мяне ўсе й зразумейце.

ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его; но что исходит из него, то оскверняет человека.
 
Няма звонку чалавека нічога, што-б уваходзячы ў яго, магло яго апаганіць, але што з чалавека выйходзіць, гэна ёсьць, што чалавека апаганьвае.

Если кто имеет уши слышать, да слышит!
 
Калі хто мае вушы слухаць, хай слухае.

И когда Он от народа вошёл в дом, ученики Его спросили Его о притче.
 
І як увайшоў ад грамады ў дом, пыталіся ў яго вучні ягоны аб прыповесьці.

Он сказал им: неужели и вы так непонятливы? Неужели не разумеете, что ничто, извне входящее в человека, не может осквернить его?
 
І сказаў ім: Няўжо й вы гэткія няцямкія? Ці-ж не разумееце, што ўсё ўваходзячае звонку, ня можа яго зрабіць нячыстым?

Потому что не в сердце его входит, а в чрево, и выходит вон, чем очищается всякая пища.
 
Ня ў сэрца бо ягонае ўваходзіць, а ў жывот ды ў адыход, ачышчаючы ўсякую еміну.

Далее сказал: исходящее из человека оскверняет человека.
 
Дый сказаў: тое, што выйходзіць з чалавека, гэна яго апаганьвае.

Ибо извнутрь, из сердца человеческого, исходят злые помыслы, прелюбодеяния, любодеяния, убийства,
 
З нутра бо, з людзкога сэрца выйходзяць благія думкі, чужалоствы, распуста, забойствы,

кражи, лихоимство, злоба, коварство, непотребство, завистливое око, богохульство, гордость, безумство, —
 
зладзействы, прагавітасьць, злоба, здрада, бясстыдзтва, ліхое вока, блюзнерства, надутасьць дурнота.

всё это зло извнутрь исходит и оскверняет человека.
 
Усё гэта з нутра выйходзіць і робіць чалавека нячыстым.

И, отправившись оттуда, пришёл в пределы Тирские и Сидонские; и, войдя в дом, не хотел, чтобы кто узнал; но не мог утаиться.
 
І, ўстаўшы, падаўся ў граніцы Тыру й Сыдону. А ўвайшоўшы ў дом, хацеў, каб ніхто не даведаўся, адыж ня мог утаіцца.

Ибо услышала о Нём женщина, у которой дочь одержима была нечистым духом, и, придя, припала к ногам Его;
 
Зараз бо жанчына, якое дачка мела нячыстага духа, як толькі пачула аб ім, прыйшла і ўпала да ног ягоных,

а женщина та была язычница, родом сирофиникиянка; и просила Его, чтобы изгнал беса из её дочери.
 
а была яна паганка, родам Сырафэніцыянка, й прасіла яго, каб выгнаў нячыстага з ейнае дачкі.

Но Иисус сказал ей: дай прежде насытиться детям, ибо нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.
 
Ён-жа сказаў ёй: Дай перш насыціцца дзецям, не гадзіцца бо аднімаць хлеб ад дзяцей ды кідаць шчанятам.

Она же сказала Ему в ответ: так, Господи; но и псы под столом едят крохи у детей.
 
А яна ў адказ гавора яму: Так, Усеспадару, але-ж і шчанята ядуць пад сталом ад дзяцей крошкі.

И сказал ей: за это слово, пойди; бес вышел из твоей дочери.
 
І сказаў ёй: За гэтае слова ідзі, выйшаў злы дух з дачкі твае.

И, придя в свой дом, она нашла, что бес вышел и дочь лежит на постели.
 
І калі прыйшла дадому, знайшла дзяўчыну на посьцелі, а нячысты выйшаў.

Выйдя из пределов Тирских и Сидонских, Иисус опять пошёл к морю Галилейскому через пределы Десятиградия.
 
І аддаліўшыся йзноў з граніц Тыру, прыйшоў праз Сыдон да Галілейскага мора сярод граніц Дэкаполю.

Привели к Нему глухого, косноязычного и просили Его возложить на него руку.
 
І прывялі к яму глухога й нямога ды прасілі, каб узлажыў на яго руку.

Иисус, отведя его в сторону от народа, вложил персты Свои в уши ему и, плюнув, коснулся языка его;
 
І ўзяўшы яго на бок ад народу, ўлажыў пальцы свае ў ягоныя вушы і, плюнуўшы, дакрануўся да языка ягонага,

и, воззрев на небо, вздохнул и сказал ему: «еффафа», то есть: «отверзись».
 
ды ўзглянуўшы ў неба, уздыхнуў і сказаў яму: Эффэта, гэта знача: адчыніся.

И тотчас отверзся у него слух и разрешились узы его языка, и стал говорить чисто.
 
І зараз-жа адчыніліся вушы ягоны, і развязалася завязка языка ягонага й загаварыў яксьлед.

И повелел им не сказывать никому. Но сколько Он ни запрещал им, они ещё более разглашали.
 
І загадаў ім, каб нікому не казалі. Але чым болей ён ім прыказваў, тым болей расслаўлялі

И чрезвычайно дивились, и говорили: всё хорошо делает, — и глухих делает слышащими, и немых — говорящими.
 
ды тым болей дзівіліся, кажучы: Добра ўсё зрабіў: і глухім вярнуў слух, і нямым мову.

Примечания:

 
Синодальный перевод
22 лихоимство — жадность, проценты с отданного взаймы капитала; корыстная, чрезмерная прибыль при денежных расчетах.
33 персты — пальцы.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.