По Марку 12 глава

Евангелие по Марку
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

И Он стал говорить им в притчах:1 «Один человек насадил виноградник, обнес его оградой, вырыл в нем для давильни яму, построил сторожевую башню и, отдав его внаем виноградарям, уехал.

Ісус почав промовляти до них у притчах. Один чоловік насадив виноградник, зробив огорожу, зладнав виноградну давильню [1] , збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав.

Во время сбора урожая послал он к виноградарям слугу, чтобы взять у них свою часть плодов из виноградника,

У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника.

но те, схватив слугу, избили его и выгнали, не дав ему ничего.

А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим.

Он послал к ним другого слугу, но того они и по голове били, и глумились над ним.

І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили.

Хозяин послал еще одного — они взяли и убили его. Он посылал и многих других: одних они избивали, других — убивали.

І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких били, інших убивали.

Еще один был у него, кого он мог послать: сын его возлюбленный. Он послал его к ним последним, говоря себе: „Уж сына-то моего они уважат“.2

Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують!

Но те виноградари сказали друг другу: „Это наследник. Давайте убьем его, и наследство станет нашим!“

Але ті винарі вирішили між собою: Це ж спадкоємець! Давайте його вб’ємо — і спадщина буде наша!

И, схватив его, убили и выбросили из виноградника.

І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника.

Что сделает [теперь] хозяин виноградника? Придет он и предаст смерти виноградарей, а виноградник отдаст другим.

Отже, що зробить господар виноградника? Він прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим.

Или вы никогда не читали в Писании: „Камень, что отвергли строители, краеугольным стал камнем;

Хіба не читали ви цього Писання: Камінь, що його відкинули будівничі, наріжним каменем став!

Господом сделано это, и чудом кажется нам“3?»

Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших!

Они поняли, что о них говорил Он эту притчу, и хотели было схватить Его, но побоялись народа. Оставив Его, они ушли.

І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли.

И подослали к Нему некоторых из фарисеев и приверженцев Ирода, чтобы те поймали Его на слове.

І вони послали до Нього деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті впіймали Його на слові.

Они пришли и сказали Ему: «Учитель, мы знаем, что Ты истину говоришь и воистину по-Божьи жить учишь, не думая при этом угодить людям, кто бы они ни были.4 Скажи нам, позволительно ли платить налог кесарю или нет? Платить нам или не платить?»

Ті підійшли, та й кажуть Йому: Учителю, знаємо, що Ти справедливий, ні на кого не зважаєш, на людське обличчя не дивишся, а правдиво навчаєш доріг Божих. Чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?

Он же, зная их лицемерие, сказал им: «Зачем расставляете Мне сети? Покажите Мне денарий».

Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив.

Они принесли один денарий, и Он спросил их: «Чье это изображение и надпись?» «Кесаря», — ответили они Ему.

І вони принесли. А Він каже їм: Чий це образ і напис? І вони відповіли Йому: Кесаря.

Тогда Иисус сказал им: «Так и отдавайте: кесарево — кесарю, а Божие — Богу!» Этот ответ их очень удивил.

Тоді Ісус сказав їм: Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! І вони дивувалися з Нього.

Также и саддукеи,5 которые утверждают, что нет никакого воскресения мертвых, пришли к Иисусу и спросили Его:

І прийшли до Нього садукеї [2] , — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи:

«Учитель, Моисей дал нам такое установление: „Если чей-либо брат умрет бездетным и оставит жену свою вдовой, то пусть другой брат его возьмет ее в жены и продолжит род брата своего“.6

Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого, та й відновить потомство своєму братові.

Было семь братьев. Первый женился и умер, не оставив после себя детей;

Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши дітей.

тогда второй взял ее в жены, но также умер бездетным. Также и третий и остальные,

Другий узяв її, і він помер, не залишивши дітей; і третій також.

и у всех семерых не было детей. После всех умерла и жена.

І [взяли її] так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка.

А при воскресении мертвых [когда воскреснут они], чьей женой она будет? Ведь все семеро были женаты на ней».

У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину!

Иисус же сказал им: «Не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете ни Писаний, ни силы Божией?

Ісус сказав їм: Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?

Ибо когда воскреснут мертвые, не будут ни жениться, ни выходить замуж, но как ангелы будут в Небесах.

Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі.

А о том, что мертвые воскресают,7 разве не читали вы в книге Моисея о горящем кусте, как сказал тогда Бог Моисею: „Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова?“8

А про мертвих, які воскресають, хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?

Он — не мертвых Бог, а живых. Вы сильно заблуждаетесь».

Він — Бог не мертвих, а живих! [Отже], ви дуже помиляєтеся!

Тогда к Нему подошел один из книжников, который слышал эти рассуждения, и, заметив, как хорошо отвечал им Иисус, спросил Его: «Из всех заповедей какая самая главная?»

А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх?

Иисус ответил: «Первая заповедь такая: „Слушай, Израиль: Господь, Бог наш, Господь единый,

Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь.

и ты люби Господа, Бога своего, всем сердцем своим, и всей душою своею, и всем умом своим, и всеми силами своими“.9

І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь].

А вторая: „Ближнего своего люби, как самого себя“.10 Важнее этих заповедей нет».

[І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає.

И сказал Ему книжник: «Хорошо, Учитель! Верно Ты сказал, что Господь един и нет другого, кроме Него,

І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього,

и что любить Его всем сердцем, всем разумом11 и всеми силами, и ближнего любить, как себя самого, — важнее всех жертв всесожжения и остальных жертв».

і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення [3] та жертви.

Иисус, увидев, что тот так разумно ответил, сказал ему: «Недалеко ты от Царства Божьего». Больше никто не решался задавать Ему вопросы.

А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати.

Позже, когда Иисус учил в Храме, Он сказал: «Как могут книжники говорить, что Мессия12 — сын Давидов?

І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів?

Ведь сам Давид, движимый Духом Святым, провозгласил: „Сказал Господь Господу моему: „Сядь по правую руку Мою, доколе не повергну врагов Твоих к ногам Твоим“.13

Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги.

Давид сам называет Его Господом, как же Он тогда может быть сыном его?» Большая толпа народа охотно слушала Иисуса.

Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.

Учив их, Он говорил: «Остерегайтесь книжников. Им нравится ходить в длинных одеждах, они любят, чтобы их почтительно приветствовали на площадях,14

І Він казав у навчанні Своєму: Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах,

любят сидеть впереди всех в синагогах и занимать почетные места на пирах.

перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах;

Они наживаются за счет15 вдов и напоказ долго молятся. Ждет их самый суровый приговор!»

які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд!

Сев напротив храмовой сокровищницы, Он смотрел, как народ опускает в нее монеты. Многие, богатые люди, клали помногу;

Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало.

и одна бедная вдова, подойдя, положила лишь две лепты, что равняется одному кодранту.16

І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант [4].

Тогда Иисус, подозвав учеников Своих, сказал им: «Поверьте Мне, эта бедная вдова положила больше всех, кто клал деньги в сокровищницу.

І, покликавши Своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці,

Ибо все они от избытка своего положили, а она, при всей своей бедности, положила всё, что было у нее на жизнь».

бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Или: говорить им притчами.

6 [2] — Или: устыдятся сына моего.

11 [3] — Пс 118 (117):22−23.

14 [4] — Букв.: Ты истинен и ни от кого не зависишь (во мнении), ибо не смотришь на лицо людей, а воистину учишь пути Божьему.

18 [5] — См. в Словаре Саддукеи.

19 [6] — Втор 25:5,6.

26 [7] — Или: пробуждаются/поднимаются.

26 [8] — Исх 3:2,6. См. в Словаре Авраам, Исаак и Иаков.

30 [9] — Втор 6:4,5; некот. рукописи добавляют: вот первая заповедь.

31 [10] — Лев 19:18.

33 [11] — Некот. рукописи добавляют: и всей душой.

35 [12] — Греч.: Христос.

36 [13] — Пс 110 (109):1.

38 [14] — Или: народных собраниях.

40 [15] — Букв.: поедают дома.

42 [16] — Кодрант — самая мелкая римская медная монета в эпоху НЗ.

« 11 глава 13 глава »