По Марку 12 глава

Евангелие по Марку
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

Иисус рассказал притчу: «Один человек насадил виноградник, обнес его оградой, выкопал давильню и поставил вышку. И уехал, сдал все артельщикам.

Ісус почав промовляти до них у притчах. Один чоловік насадив виноградник, зробив огорожу, зладнав виноградну давильню [1] , збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав.

Подошло время, и он послал к артельщикам раба за плодами виноградной лозы.

У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника.

Но артельщики набросились на раба, избили его и отослали ни с чем.

А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим.

Он опять послал к ним другого раба, но и этому они разбили голову, расправились с ним подлым образом.

І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили.

И еще одного он опять послал — этого убили. И всех других встречали побоями или убивали.

І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких били, інших убивали.

Еще оставался у него один любимый сын. Его послал он последним. Он думал: “Сына моего посовестятся.”

Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують!

Но артельщики сговорились: “А вот и наследник. Давайте убьем его, и наследство будет наше,” —

Але ті винарі вирішили між собою: Це ж спадкоємець! Давайте його вб’ємо — і спадщина буде наша!

И напали на него, убили и выбросили за ограду.

І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника.

Что сделает хозяин виноградника? Он придет, перебьет их и сдаст виноградник другим артельщикам.

Отже, що зробить господар виноградника? Він прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим.

Вы же сами знаете из Писания: “Камень, который отвергли строители, стал во главу угла.

Хіба не читали ви цього Писання: Камінь, що його відкинули будівничі, наріжним каменем став!

Это от Господа — и дивно очам нашим”».

Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших!

Было понятно, что притча Иисуса указывала прямо на них. Хотели было схватить Его, но побоялись народа, оставили Его и ушли.

І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли.

И посылают к Нему фарисеев и иродиан с целью поймать Его на слове.

І вони послали до Нього деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті впіймали Його на слові.

Те приходят к Нему и говорят: «Учитель! Мы знаем, что Ты справедлив, никому не угождаешь, судишь без пристрастия и учишь людей Божеской истине. Можно платить подать кесарю или нельзя? Платить нам или не платить?».

Ті підійшли, та й кажуть Йому: Учителю, знаємо, що Ти справедливий, ні на кого не зважаєш, на людське обличчя не дивишся, а правдиво навчаєш доріг Божих. Чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?

Иисус видит их лицемерие и говорит: «Зачем испытываете Меня? Принесите динарий и покажите Мне».

Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив.

Принесли. Иисус спрашивает: «Чье это изображение и имя?». Они отвечают: «Кесарево».

І вони принесли. А Він каже їм: Чий це образ і напис? І вони відповіли Йому: Кесаря.

Тогда Иисус говорит: «Отдавайте кесарю кесарево, а Богу Божье». Этот ответ их сразил.

Тоді Ісус сказав їм: Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! І вони дивувалися з Нього.

Приходят к Нему саддукеи, у которых воскресение мертвых считается выдумкой, и спрашивают:

І прийшли до Нього садукеї [2] , — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи:

«Учитель! Моисей оставил нам предписание: “У кого умрет брат и оставит бездетную жену — тот пусть женится на вдове и продолжит потомство брата.”

Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого, та й відновить потомство своєму братові.

Было семеро братьев. Первый женился и умер и не оставил детей.

Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши дітей.

Второй женился на вдове и умер и тоже не оставил детей. То же было и с третьим.

Другий узяв її, і він помер, не залишивши дітей; і третій також.

Из семерых никто не оставил детей. После всех умерла и вдова.

І [взяли її] так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка.

И вот которому из семерых братьев будет она женой, когда они воскреснут, если была каждому?».

У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину!

Иисус сказал: «Что за путаница! Есть Писание, есть Божья сила. О них вы забыли.

Ісус сказав їм: Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?

Воскресшие из мертвых — что ангелы на небесах. Они ни женятся, ни замуж не выходят.

Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі.

А что мертвые встанут — вы сами хорошо знаете то место о купине в Книге Моисея, где Бог сказал: “Я Есмь — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова.”

А про мертвих, які воскресають, хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?

Не мертвых Он Бог, а живых. Вы совсем запутались!».

Він — Бог не мертвих, а живих! [Отже], ви дуже помиляєтеся!

Один книжник внимательно следил за прениями, и ему очень понравилось, как ответил Иисус. Он подошел к Нему и спрашивает: «Которая заповедь первая?».

А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх?

Иисус сказал: «Вот первая заповедь: “Слушай, Израиль! Господь, Бог наш — Господь единственный.

Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь.

Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем, всей душой, всем разумом, всеми силами своими.”

І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь].

А вот вторая: “Люби ближнего, как самого себя.” Нет заповеди равной этим двум».

[І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає.

Книжник сказал Иисусу: «Все так, Учитель. Как Ты сказал, так и есть: Бог один и никакого другого, кроме Него, нет.

І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього,

Любить Его всем сердцем, всей душой, всем разумом, всеми силами своими и любить ближнего, как самого себя — это выше всех всесожжений и жертв».

і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення [3] та жертви.

Видя, что книжник с умом, Иисус сказал: «Ты недалек от Божьего Царства». После этого никто больше не смел в Нем сомневаться.

А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати.

Иисус продолжал учить народ в Храме. Он говорил: «Как не перестанут книжники повторять, что Христос — сын Давидов!

І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів?

Давид сам сказал внушением Святого Духа: “Сказал Господь Господу моему: “Сядь по правую Мою руку, пока не повергну Твоих врагов Тебе под ноги.”

Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги.

Давид сам называет Его Господом. Как же это Он сын Давиду?». Огромная толпа слушала Его, затаив дыхание.

Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.

Иисус говорил: «Опасайтесь книжников. Их волнуют только приветственные возгласы на площади, когда они расхаживают там в своих длиннополых ризах.

І Він казав у навчанні Своєму: Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах,

А в синагоге и на званых обедах они хотят сидеть только на лучших, почетных местах.

перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах;

Они отбирают дома у вдов, а сами любят показаться и читают длинные молитвы. Вот кому будет самый страшный суд!».

які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд!

Иисус сидел напротив храмовой кассы и видел, как в нее бросают монеты. Много бросали богатые.

Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало.

Подошла бедная вдова и бросила две лепты — это один кодрант.

І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант [4].

Иисус подозвал учеников и сказал: «Поверьте, эта бедная вдова больше всех бросила в кассу.

І, покликавши Своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці,

Все бросили от избытка. А она из скудных средств бросила все, что у нее было, что оставалось на жизнь».

бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток.

« 11 глава 13 глава »