От Марка 4 глава

От Марка
Слово Жизни → Українська Біблія. Турконяк

Иисус опять учил у озера. Вокруг Него собралась огромная толпа, так что Он был вынужден сесть в лодку и немного отплыть, а вся толпа слушала Его с берега.

І знову почав Ісус навчати біля моря. І зібралося до Нього багато людей, так що Він Сам, увійшовши в човен, перебував на морі, а весь натовп був край моря, на землі.

Иисус многому учил народ в притчах, говоря им:

І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у Своєму навчанні:

— Послушайте, один человек вышел в поле сеять.

Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти.

Когда он разбрасывал семена, то несколько зерен упало у самой дороги. Прилетели птицы и склевали их.

І коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та визбирали його.

Другие зерна упали на каменистую почву, где было мало земли. Они быстро проросли, потому что земля у них была неглубока,

А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, і відразу зійшло, бо земля була неглибока.

но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и те увяли и засохли, так как у них не было глубоких корней.

А як сонце піднялося, — зів’яло і, не маючи коріння, засохло.

Другие упали в терновник, который разросся, заглушил их, и семена не взошли.

А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду.

Но семена, которые упали на плодородную почву, взошли, выросли и дали урожай, принеся в тридцать, а то и в шестьдесят, и даже во сто крат больше, чем было посеяно!

Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і принесло врожай: одне — в тридцять, одне — в шістдесят, а одне — в сто разів.

Потом Иисус добавил: — У кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит!

І сказав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!

Позже, когда Иисус был один, Его постоянные спутники вместе с двенадцатью спросили Его о притчах.

А коли Він залишився Сам, ті, які були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про ці притчі.

Иисус ответил: — Вам открыта тайна Божьего Царства, а тем, внешним, все дается в притчах,

І Він відповів їм: Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе роз’яснюється в притчах,

чтобы "они даже видя, не увидели, и слыша, не поняли; чтобы они не обратились, и не были бы прощены".

щоб, дивлячись, бачили — і не побачили; слухаючи, чули — і не зрозуміли; щоб вони не навернулися, аби [їхні гріхи] були прощені!

Потом Иисус спросил: — Неужели и вы не поняли эту притчу? Как же вы тогда вообще сможете понимать притчи?

І каже їм: Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі?

Сеятель сеет слово.

Сіяч сіє слово.

Те, что на обочине, как только услышат слово, так приходит сатана и похищает посеянное.

Ось ті, які при дорозі, де сіється слово; як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них.

Другие похожи на семена, посеянные на каменистой почве. Эти люди, когда слышат слово, сразу же принимают его с радостью.

А ті, котрі на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його,

Но они не имеют в себе корня, и поэтому их хватает лишь на короткое время, и когда они сталкиваются с трудностями или преследованиями за слово, они сразу же отступаются.

але не мають у собі кореня і нестійкі; коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються.

Третьи — как семена, попавшие в терновник. Они слышат слово,

А інші є ті, які посіяні в тернях: вони чують слово,

но повседневная суета, любовь к богатству и прочие страсти заглушают в них слово, делая его бесплодным.

але приходять клопоти віку й омана багатства та інших бажань, заглушують слово — і воно залишається без плоду.

A есть люди, похожие на семена, посеянные в плодородную почву. Они слышат слово, принимают его и приносят плод — в тридцать, шестьдесят, а то и во сто крат больше посеянного.

А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять урожай: один — у тридцять, один — у шістдесят, а один — у сто разів!

Затем Он сказал: — Разве для того вносят в дом свечу, чтобы поставить ее под сосуд или под кровать? Наоборот, ее ставят на подсвечник.

І казав їм: Хіба приносять світильник, щоби поставити під посудину чи під ліжко? Чи щоби поставити на свічнику?

Все тайное станет явным, и все скрытое выйдет наружу.

Тому що немає нічого захованого, що не виявилося б, і немає таємного, яке б не розкрилося.

Если у кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит.

Якщо хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!

Будьте внимательны к тому, что вы слышите. Какою мерою вы мерите, такой и вам будет отмерено, и даже прибавлено.

І Він говорив їм: Зважайте на те, що чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам.

У кого есть, тому будет дано еще, а у кого нет — у того будет отнято и то, что у него есть.

Адже хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього!

Еще Он сказал: — Божье Царство похоже на то, как если бы человек засеял поле.

І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю;

Проходят дни и ночи, человек то спит, то бодрствует, а семена всходят и растут, он и сам не знает как,

і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає.

ведь земля сама дает плод. Сначала появляется росток, затем колос, колос наливается зерном,

Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі.

и когда наступает жатва, человек приходит с серпом жать.

Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!

Иисус продолжал: — С чем можно сравнить Божье Царство? В какой притче можно описать его?

І Він казав: До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі прирівняємо його?

Оно как горчичное зерно. Когда его сеют в землю, оно гораздо меньше всех других семян,

Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі,

но когда вырастает, то становится больше всех огородных растений и раскидывает такие большие ветви, что птицы могут вить гнезда в их тени.

та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні.

Иисус рассказывал им много подобных притч. Он не говорил им больше того, что они были в силах воспринять.

І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти;

Без притч Иисус вообще не учил, но когда Он оставался наедине со своими учениками, Он все им объяснял.

без притчі ж не говорив їм, а Своїм учням окремо все пояснював.

В тот же день, вечером, Иисус сказал своим ученикам: — Давайте переправимся на другую сторону озера.

А як настав вечір того дня, Ісус каже їм: Переправимося на той бік.

Отпустив народ, они вошли в лодку к Иисусу и отплыли от берега. К ним присоединились и другие лодки.

Відпустивши натовп, вони взяли Його, тому що Він був у човні. Й інші човни були з Ним.

Вдруг на озере поднялся сильный шторм. Волны били о борта лодки, и ее стало заливать.

Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою.

A Иисус в это время спал на корме, подложив что-то под голову. Ученики разбудили Его: — Учитель! Тебе что, все равно, что мы гибнем?

А Він був Сам на кормі — спав на подушці. І будять Його, і кажуть Йому: Учителю, хіба Тобі байдуже, що ми гинемо?

Проснувшись, Иисус запретил ветру дуть и приказал озеру: — Умолкни! Перестань! В тот же момент ветер стих, и наступил полный штиль.

Уставши, Він наказав вітрові й звелів морю: Перестань, ущухни! І вітер перестав, і настала велика тиша.

— Ну, что вы испугались? — сказал Он ученикам. — Где же ваша вера?

І Він сказав їм: Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?

Перепуганные ученики спрашивали друг друга: — Да кто же Он такой, что и ветер и море Ему повинуются?

А вони дуже сильно злякалися і говорили один одному: Хто ж Він такий, що і вітер, і море Йому підкоряються?

« 3 глава 5 глава »