1 Коринтян 2 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Сучасний переклад → Елизаветинская на русском

Тож прийшов я до вас, брати і сестри мої, проповідувати таємну Божу істину, не покладаючись на свою красномовність і мудрість.

И аз пришед к вам, братие, приидох не по превосходному словеси или премудрости возвещая вам свидетелство Божие:

Находячись серед вас, я вирішив забути усе, крім Ісуса Христа і Його смерті на хресті.

не судих бо ведети что в вас, точию Иисуса Христа, и сего распята:

Отже, я прийшов до вас, слабкий, пройнятий страхом і великим трепетом.

и аз в немощи и страсе и трепете мнозе бых в вас.

4-5 Слова мої і проповіді були донесені не з переконливістю людської мудрості, а в доказах сили Духа. Нехай ваша віра спирається не на людську мудрість, а на Божу силу.

И слово мое и проповедь моя не в препретелных человеческия премудрости словесех, но в явлении духа и силы,

да вера ваша не в мудрости человечестей, но в силе Божией будет.

Ми справді навчаємо мудрості зрілих людей, але не мудрості нинішніх часів і не мудрості правителів світу цього, владі яких настане кінець.

Премудрость же глаголем в совершенных, премудрость же не века сего, ни князей века сего престающих,

Ми навчаємо таємної Божої мудрості, що була прихована від людей. Бог призначив її нам на Славу іще до початку світу.

но глаголем премудрость Божию, в тайне сокровенную, юже предустави Бог прежде век в славу нашу,

Це мудрість, про яку жоден із правителів цього світу не знав. Бо якби вони знали, то не розіп’яли б славного Господа.

юже никтоже от князей века сего разуме: аще бо быша разумели, не быша Господа славы распяли.

Так сказано у Святому Писанні: «Очі не бачили, вуха не чули, і на думку людям не спадало те, що Бог залишив для тих, хто любить Його».

Но якоже есть писано: ихже око не виде, и ухо не слыша, и на сердце человеку не взыдоша, яже уготова Бог любящым его.

Та Бог відкрив нам це через Духа, Який знає все, навіть найприхованіші таємниці Божі.

Нам же Бог открыл есть духом своим: дух бо вся испытует, и глубины Божия.

Бо хто з людей знає думки іншого? Тільки той дух, який в ньому живе. Так само ніхто не знає думок Божих, крім Духа Божого.

Кто бо весть от человек, яже в человеце, точию дух человека, живущий в нем? Такожде и Божия никтоже весть, точию Дух Божий.

А ми приймаємо не дух, який належить світу цьому, а Дух, Який йде від Бога, щоб знати те, що щедро було нам дароване Богом.

Мы же не духа мира сего прияхом, но духа иже от Бога, да вемы яже от Бога дарованная нам,

І говоримо ми про ці речі не словами, яких мудрість людська навчила нас, а словами, яких навчив нас Дух. Ми пояснюємо духовні речі, використовуючи слова від Духа.

яже и глаголем не в наученых человеческия премудрости словесех, но в наученых духа святаго, духовная духовными сразсуждающе.

Земна людина не сприймає істин, які відкриває Дух Божий. Вона вважає їх безглуздям, та не може зрозуміти це, бо їх можна оцінити тільки за допомогою Святого Духа.

Душевен же человек не приемлет яже Духа Божия: юродство бо ему есть, и не может разумети, зане духовне востязуется.

А духовна людина може судити все, та її саму ніхто не може судити.

Духовный же востязует убо вся, а сам той ни от единаго востязуется.

Сказано у Святому Писанні: «Хто знає думки Господні? Хто може повчати Його?» Але ми маємо розум і думки Христові.

Кто бо разуме ум Господень, иже изяснит и? Мы же ум Христов имамы.

« 1 глава 3 глава »