1-ы Карынфянаў 7 глава

Першы ліст да Карынфянаў Апостала Паўла
Пераклад Анатоля Клышкi → Переклад Хоменка

А пра тое, пра што вы [мне] пісалі, то добра чалавеку не дакранацца да жанчыны.

А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки.

Але, каб унікнуць распусты, кожны няхай мае сваю жонку і кожная няхай мае свайго мужа.

Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка.

Муж жонцы няхай аддае належнае, падобна і жонка мужу.

Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка — чоловікові.

Жонка не ўладная над сваім целам, а муж; але падобна і муж не ўладны над сваім целам, а жонка.

Жінка не має влади над своїм тілом, лише — чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише — жінка.

Не ўхіляйцеся адно ад аднаго, хіба толькі па згодзе на час, каб аддацца малітве і потым зноў быць разам, каб не спакушаў вас сатана з-за вашай няўстрыманасці.

Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю.

Але гэта я кажу як дазвол, не як загад.

Говорю це як раду, а не як наказ.

А я хачу, каб усе людзі былі як і я сам; але кожны мае ўласны дар ад Бога: адзін так, другі — інакш.

Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один — такий, а другий — інший.

Але я кажу нежанатым і ўдовам: добра ім, калі застануцца як і я.

Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я;

Але калі яны не могуць устрымацца, няхай жэняцца, бо лепш ажаніцца, чым распальвацца жаданнем.

але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися.

А жанатым загадваю не я, а Госпад: жонцы не разводзіцца з мужам, —

Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка;

калі ж і развядзецца, няхай застаецца незамужняй ці памірыцца з мужам, — а мужу жонкі не пакідаць.

коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, — а чоловік нехай не відпускає жінки!

А астатнім я кажу — я, не Госпад: калі які брат мае жонку бязверную і яна згаджаецца жыць з ім, няхай не пакідае яе;

А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.

і жонка, калі мае бязвернага мужа, і ён згаджаецца жыць з ёю, няхай не пакідае мужа7.

І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.

Бо бязверны муж асвечаны жонкаю [верніцаю], і асвечана бязверная жонка братам8, бо тады дзеці вашы былі б нячыстымі, цяпер жа яны святыя.

Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.

Калі ж бязверны хоча адысці, няхай адыходзіць; не прынявольваюцца брат ці сястра ў такіх выпадках; але Бог паклікаў вас9 да міру.

Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.

Бо адкуль ты ведаеш, жонка, ці не ўратуеш мужа? Ці адкуль ты ведаеш, муж, што не ўратуеш жонку?

Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?

Толькі кожны няхай жыве так, як Госпад10 яму прызначыў і да чаго паклікаў Бог11. І так я загадваю ва ўсіх цэрквах.

А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.

Ці быў хто-небудзь пакліканы абрэзаным, няхай не тоіцца; пакліканы хто неабрэзаным, няхай не абразаецца.

Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.

Абразанне — нішто, і неабразанне — нішто, але важна выкананне запаведзяў Божых.

Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише — зберігання заповідей Божих.

Кожны ў тым стане, у якім быў пакліканы, у тым няхай і застаецца.

Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав.

Ці ты рабом быў пакліканы — няхай гэта цябе не турбуе, але калі і можаш зрабіцца свабодным, лепш скарыстай гэтае становішча.

Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;

Бо раб, які пакліканы ў Госпадзе, ёсць вольнаадпушчаннік Гасподні; падобна і вольны, які пакліканы, ёсць раб Хрыстоў.

бо раб, покликаний у Господі — Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.

Вы куплены дарагою цаною. Не рабіцеся рабамі людзей.

Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.

Кожны, у якім становішчы быў пакліканы, браты, у тым няхай і застаецца ў Бога.

Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

Што да дзявоцтва, то я не маю загаду ад Госпада, але падаю сваю думку як той, хто атрымаў ад Госпада ласку быць верным.

Щождо дівиць, то наказу Господнього не маю, а даю раду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я.

Дык я за лепшае лічу пры цяперашняй патрэбе — што добра чалавеку быць, як ён ёсць.

Отже, через теперішні клопоти, уважаю що це добре, тобто, що воно людині добре так бути.

Ты звязаны з жонкаю, не шукай разводу; ты без жонкі, не шукай жонкі.

А зв'язаний ти з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки.

Але калі і ажэнішся, не саграшыш; і калі дзяўчына выйдзе замуж, яна не саграшыць; але такія цялесную муку будуць мець, а я вас шкадую.

Однак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, але такі зазнають тілесного горя, — мені ж вас жалко.

Але вось што я кажу, браты: час скарочаны, надалей няхай і тыя, штомаюць жонак, будуць, як бы не маюць,

Ось що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали,

і тыя, што плачуць, як быццам не плачуць, і тыя, што радуюцца, як бы не радуюцца, і тыя, што купляюць, як бы не набываюць.

і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали,

І тыя, што карыстаюцца [гэтым] светам, як бы не карыстаюцца, бо праходзіць вобраз гэтага свету.

і ті, що користуються цим світом, немов би 6 не користувались, бо проминає образ світу цього.

А я хачу, каб вы былі без турботаў. Нежанаты рупіцца пра Гасподняе, як бы дагадзіць Госпаду;

Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві;

а хто жанаты — рупіцца пра мірское, як дагадзіць жонцы;

а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці,

і ён раздвойваецца. І незамужняя жанчына і дзяўчына рупяцца пра Гасподняе, каб быць святою і целам, і духам; а тая, што выйшла замуж, рупіцца пра мірское, як бы дагадзіць мужу.

і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові.

Але гэта я кажу дзеля вашай жа карысці — не дзеля таго, каб накінуць на вас пятлю, а каб вы добрапрыстойна і бесперапынна былі пры Госпадзе, не адхіляючыся.

Кажу це вам на вашу користь, — не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.

Калі ж хто лічыць непрыстойным для сваёй дачкі-дзяўчыны, каб яна, будучы у сталым узросце, заставалася так, той няхай робіць, як хоча: не саграшыць; няхай такія выходзяць замуж.

Коли ж хтось думає, що він негоже чинить супроти дівчини своєї, дозволивши перецвісти їй, і так мало б бути, то нехай робить, що хоче, він не згрішить; нехай одружується.

Але хто цвёрда стаіць у сваім сэрцы, не маючы неабходнасці, мае тым не менш уладу над сваёю воляю, так і вырашыў у сваім сэрцы: захаваць сваю дачку-дзяўчыну, той добра зробіць.

Але коли хтось твердо стоїть при своїй думці, і, без примусу, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своїм серці берегти свою дівчину, той робить добре.

Так што і той, хто аддае замуж сваю дачку-дзяўчыну, добра робіць, а той, хто не аддае замуж, яшчэ лепш робіць.

Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.

Жонка звязана [законам], пакуль жыве яе муж; калі ж муж памрэ, яна вольная выйсці замуж за каго хоча, толькі за таго, хто ў Госпадзе.

Жінка — прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його. Коли ж чоловік умре, вона вільна; за кого вона хоче, може вийти заміж, аби лише у Господі це було.

Але яна шчаслівейшая, калі застанецца так, паводле маёй думкі; а я думаю, што і я маю Духа Божага.

Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.

Примечания:

Пераклад Анатоля Клышкi

13 7: У некат. рукап.: яго.

14 8: У некат. рукап.: мужам вернікам.

15 9: У некат. рукап.: Госпад паклікаў нас.

17 10: У некат. рукап.: Бог.

17 11: У некат. рукап.: Госпад.

« 6 глава 8 глава »