1 Коринтян 7 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Переклад Хоменка

А про те, що ви написали [мені], то добре було б чоловікові не торкатися жінки.

А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки.

Але щоб уникнути розпусти, нехай кожний чоловік має свою дружину і кожна жінка нехай має свого чоловіка.

Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка.

Нехай чоловік віддає дружині належну [любов], так само й дружина чоловікові.

Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка — чоловікові.

Дружина не має влади над своїм тілом, а чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, а дружина.

Жінка не має влади над своїм тілом, лише — чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише — жінка.

Не ухиляйтеся одне від одного, хіба що за згодою, тимчасово, коли перебуваєте в [пості й] молитві, — і знову будьте разом, щоб сатана не спокушав вас нестриманістю вашою.

Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю.

Кажу це як пораду, не як наказ.

Говорю це як раду, а не як наказ.

Бажаю, щоб усі люди були, як і я, але кожний має свій дар від Бога: один такий, другий інший.

Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один — такий, а другий — інший.

Неодруженим і вдовам кажу: добре їм, якщо залишаться, як і я.

Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я;

Коли ж не можуть стримуватися, хай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися.

але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися.

А тим, які одружилися, не я наказую, а Господь: щоби дружина із чоловіком не розлучалася.

Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка;

Якщо ж і розлучиться, нехай залишається неодруженою або ж нехай помириться із чоловіком; і чоловік хай не розлучається з дружиною.

коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, — а чоловік нехай не відпускає жінки!

Іншим вже кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину, і та згідна жити з ним, хай її не покидає.

А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.

А коли яка жінка має невіруючого чоловіка і той погоджується жити з нею, хай не покидає чоловіка.

І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.

Бо невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через брата. А в іншому випадку ваші діти були б нечисті; тепер же вони святі.

Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.

Якщо ж невіруючий розлучається, — хай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язані, адже для миру покликав вас Бог.

Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.

Звідки знаєш, дружино, що ти не спасеш чоловіка? Або звідки ти знаєш, чоловіче, що не спасеш дружини?

Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?

Нехай тільки кожний так поводиться, як кому визначив Господь, коли був покликаний Богом. І так я навчаю в усіх Церквах.

А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.

Коли хто був покликаний в обрізанні, — хай він не цурається цього. Коли хто був покликаний в необрізанні, — хай не обрізається.

Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.

Обрізання ніщо і необрізання ніщо; головне — зберігати Божі заповіді.

Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише — зберігання заповідей Божих.

Кожний нехай залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.

Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав.

Ти був покликаний, будучи рабом? Не журися! Та коли можеш стати вільним, — скористайся цим.

Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;

Адже раб, покликаний Господом, є вільним у Господа. Так само покликаний вільним є рабом Христа.

бо раб, покликаний у Господі — Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.

Ви викуплені за ціну, тож не ставайте рабами людей.

Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.

Кожний, брати, нехай залишається перед Богом у тому стані, в якому був покликаний.

Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

Що ж до дівчат, то я наказу від Господа не маю, а даю пораду як той, хто помилуваний Господом і гідний довіри.

Щождо дівиць, то наказу Господнього не маю, а даю раду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я.

Тому, з огляду на теперішні утиски, визнаю за краще, що людині добре залишатися так.

Отже, через теперішні клопоти, уважаю що це добре, тобто, що воно людині добре так бути.

Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розлучення. Вільний від дружини? Не шукай дружини.

А зв'язаний ти з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки.

Якщо ж і одружишся, — ти не згрішив; і якщо дівчина вийде заміж, — не згрішила. Але вони матимуть тілесні страждання, тож мені вас шкода.

Однак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, але такі зазнають тілесного горя, — мені ж вас жалко.

Це кажу, брати, бо час короткий, — тому хай і ті, хто має дружину, будуть як ті, які їх не мають,

Ось що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали,

а хто плаче, хай будуть як ті, котрі не плачуть, а ті, хто радіє, — як ті, котрі не радіють, а ті, хто купує, — як ті, котрі нічим не володіють,

і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали,

і ті, хто користується світом, — як ті, котрі ним не користуються, бо минає образ цього світу.

і ті, що користуються цим світом, немов би 6 не користувались, бо проминає образ світу цього.

Я ж бажаю, щоб ви не мали клопотів. Хто не одружився, — турбується про Господнє, як догодити Господу,

Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві;

а хто одружився, — турбується про світське, як догодити дружині,

а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці,

і тому він роздвоєний. І незаміжня жінка, і дівчина турбується про Господнє, щоби бути святою тілом і духом, а та, яка вийшла заміж, турбується про світське, як догодити чоловікові.

і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові.

Кажу це для вашої користі, а не для того, щоб ярмо на вас накласти, щоб ви з гідністю і ревно трималися Господа.

Кажу це вам на вашу користь, — не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.

Як хтось думає про свою дівчину, що недобре, коли вона так залишиться і в зрілому віці, то нехай робить, як хоче, — він не грішить: хай такі виходять заміж.

Коли ж хтось думає, що він негоже чинить супроти дівчини своєї, дозволивши перецвісти їй, і так мало б бути, то нехай робить, що хоче, він не згрішить; нехай одружується.

А як хто непохитний серцем і без примусу має владу над своєю волею, і постановив у своєму серці зберегти її дівчиною, той добре зробить.

Але коли хтось твердо стоїть при своїй думці, і, без примусу, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своїм серці берегти свою дівчину, той робить добре.

Отже, хто видає заміж дівчину, добре робить, а хто не видає її, робить ще краще.

Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.

Жінка зв’язана [законом], доки живе її чоловік. Якщо ж помре чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки щоб у Господі.

Жінка — прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його. Коли ж чоловік умре, вона вільна; за кого вона хоче, може вийти заміж, аби лише у Господі це було.

Однак блаженнішою вона є, якщо за моєю порадою залишатиметься так. Думаю, що і я маю Божого Духа.

Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.

« 6 глава 8 глава »