1 да карыньцянаў 7 глава

Першае Пасланьне Апостала Паўлы да карыньцянаў
Пераклад Сабілы і Малахава → Переклад Хоменка

А адносна таго, пра што вы мне напісалі: дык добра мужчыне ня дакранацца да жанчыны.

А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки.

Але, каб (унікнуць) блудадзейства, кожны май сваю жонку, і кожная май свайго мужа.

Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка.

Муж хай аказвае належную любоў да жонкі; роўна і жонка да мужа.

Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка — чоловікові.

Жонка ня ўладная над сваім целам, але муж; роўна і муж ня ўладны над сваім целам, але жонка.

Жінка не має влади над своїм тілом, лише — чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише — жінка.

Ня ўхіляйцеся адно ад аднаго, хіба што па згодзе на час, каб быць вам свабоднымі для посту і малітвы, а (потым) зноў будзьце разам, каб ня спакушаў вас шатан цераз вашу няўстрыманасьць.

Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю.

Гэта кажу як дазвол, а ня як загад.

Говорю це як раду, а не як наказ.

Бо жадаю, каб усім людзям быць так, як і я, але кожны мае ад Бога свой дар: адзін такі, а другі інакшы.

Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один — такий, а другий — інший.

Кажу ж няжанатым і ўдовам: добра ім, калі (яны) застаюцца, як і я.

Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я;

Але калі яны ня могуць устрымацца, хай бяруць шлюб: бо лепш узяць шлюб, чым распаляцца.

але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися.

Тым жа, хто ўзяў шлюб, загадаваю ня я, а Госпад: жонцы ня разводзіцца з мужам, —

Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка;

калі ж і разьвядзецца, хай застаецца нязамужняй, альбо хай прымірыцца з мужам, — а мужу ня пакідаць жонкі.

коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, — а чоловік нехай не відпускає жінки!

А астатнім я кажу, ня Госпад: калі які брат мае жонку няверучую, і яна згаджаецца жыць зь ім, то ён ня павінен пакідаць яе;

А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.

і жонка, якая мае мужа няверучага, і ён згаджаецца жыць зь ёю, ня павінна пакідаць яго.

І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.

Бо няверучы муж асьвячоны жонкай (верніцай), і жонка няверучая асьвячона мужам (вернікам), інакш дзеці вашыя былі б нячыстымі. А цяпер яны — сьвятыя.

Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.

Калі ж няверучы разводзіцца, хай разводзіцца; у такіх (выпадках) брат альбо сястра ня прынявольваецца; да міру паклікаў нас Бог.

Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.

Бо адкуль ты ведаеш, жонка, ці ня ўратуеш мужа? Альбо адкуль ты ведаеш, муж, ці ня ўратуеш ты жонку?

Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?

Толькі кожны хай паступае так, як прызначыў (яму) Бог; кожны (хай паступае), як заклікаў (яго) Госпад. І так я загадваю ва ўсіх цэрквах.

А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.

Закліканы хто абрэзаным, хай ня хавае абразаньня; закліканы хто няабрэзаным, ня абрэзавайся.

Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.

Абразаньне — нішто, і няабразаньне — нішто, але выкананьне загадаў Бога.

Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише — зберігання заповідей Божих.

Кожны заставайся ў тым стане, у якім пакліканы.

Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав.

(Калі) ты пакліканы рабом, (хай) цябе (гэта) ня хвалюе, але калі і можаш стацца вольным, скарыстай (гэта), як лепшае.

Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;

Бо раб, закліканы ў Госпадзе, ёсьць вольнік Госпада; падобна і пакліканы вольным ёсьць раб Хрыста.

бо раб, покликаний у Господі — Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.

(Дарагою) цаною куплены вы; ня рабіцеся рабамі людзей.

Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.

Браты, кожны (з вас) хай астаецца перад Богам у тым (стане), у якім пакліканы.

Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

Адносна ж дзявоцтва (бяззаганнасьці) я ад Госпада загаду ня маю, але даю параду, як (чалавек), які атрымаў ад Госпада ласку быць верным.

Щождо дівиць, то наказу Господнього не маю, а даю раду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я.

Таму лічу гэта лепшым (выхадам) са склаўшайся сітуацыі: добра чалавеку заставацца так:

Отже, через теперішні клопоти, уважаю що це добре, тобто, що воно людині добре так бути.

Зьвязаны ты з жонкай — ня шукай вызваленьня. Вызвалены ты ад жонкі — ня шукай жонкі.

А зв'язаний ти з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки.

Калі ж і возьмеш шлюб, ня зграшыш; і калі выйдзе замуж дзяўчына, ня зграшыць. Але такія будуць мець уціск па целу: а я вас шкадую.

Однак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, але такі зазнають тілесного горя, — мені ж вас жалко.

Кажу ж гэта, браты: час (нашага жыцьця) вельмі кароткі, таму і тыя, хто маюць жонак, павінны быць, як ня маючыя (жонак);

Ось що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали,

і тыя, што плачуць, як (тыя, што) ня плачуць; і тыя, што радуюцца, як тыя, (што ня) радуюцца; і тыя, што купляюць, як тыя, (што нічога) ня маюць;

і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали,

і тыя, што карыстаюцца сьветам гэтым, як тыя, (што ня) карыстаюцца, бо мінаецца вобраз гэтага сьвету.

і ті, що користуються цим світом, немов би 6 не користувались, бо проминає образ світу цього.

А я хачу, каб вы былі бяз (жыцьцёвых) турботаў. Няжанаты клапоціцца аб тым, што ад Госпада, як яму дагадзіць Госпаду;

Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві;

а той, хто жаніўся, клапоціцца аб тым, што ад сьвету гэтага, як яму дагадзіць жонцы.

а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці,

Ёсьць розніца паміж замужняю і дзяўчынаю: нязамужняя клапоціцца аб тым, што ад Госпада, каб быць ёй сьвятой і целам, і духам; а замужняя клапоціцца аб тым, што ад сьвету гэтага, як ёй дагадзіць мужу.

і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові.

Кажу ж гэта для вашай жа карысьці: ня для таго, каб накінуць на вас пятлю, але для годнага і бясперапыннага (служэньня) Госпаду, ня адхіляючыся.

Кажу це вам на вашу користь, — не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.

Калі ж хто лічыць няпрыстойным у адносінах да сваёй дзяўчыны — нявіньніцы, каб яна, перацьвіўшы, так і засталася, хай паступае, як хоча, ня зграшыць: хай бяруць шлюб.

Коли ж хтось думає, що він негоже чинить супроти дівчини своєї, дозволивши перецвісти їй, і так мало б бути, то нехай робить, що хоче, він не згрішить; нехай одружується.

Але хто стаіць няпахісна цьвёрдым у сэрцы (сваім), ня маючы патрэбы, але мае ўладу над жаданьнем сваім і гэтак вырашыў у сэрцы сваім захаваць нявіннасьць сваю, той добра робіць.

Але коли хтось твердо стоїть при своїй думці, і, без примусу, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своїм серці берегти свою дівчину, той робить добре.

Так што і той, хто выдае замуж (дзяўчыну — нявіньніцу) добра робіць; а той, хто ня выдае замуж, робіць лепш.

Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.

Жонка зьвязана законам да таго часу, (пакуль) жывы ейны муж; калі ж памрэ ейны муж, (то) яна вольная выйсьці замуж за каго хоча, толькі ў Госпадзе.

Жінка — прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його. Коли ж чоловік умре, вона вільна; за кого вона хоче, може вийти заміж, аби лише у Господі це було.

Але яна шчасьлівейшая, калі застанецца так, па маёй парадзе; думаю ж, што і я маю Духа Божага.

Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.

« 6 глава 8 глава »