1 Коринфянам 7 глава

Первое послание к Коринфянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Переклад Хоменка

Теперь насчет того, что вы мне написали: мол, хорошо человеку не прикасаться к женщине.

А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки.

Во избежание разврата у каждого мужчины пусть будет своя жена, и у каждой женщины свой муж,

Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка.

и пусть муж исполняет супружеские обязанности по отношению к жене, и точно так же — жена по отношению к мужу.

Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка — чоловікові.

Тело жены принадлежит уже не ей, а мужу, и точно так же тело мужа принадлежит не ему, а жене.

Жінка не має влади над своїм тілом, лише — чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише — жінка.

Не избегайте друг друга, разве что по уговору на время, которое хотите посвятить молитве, а потом снова будьте вместе, чтобы сатана не искушал вас, изголодавшихся.

Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю.

Это с моей стороны позволение, а не требование.

Говорю це як раду, а не як наказ.

Я бы хотел, чтобы все люди были подобны мне, но у каждого свое дарование от Бога: у одного такое, а у другого иное.

Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один — такий, а другий — інший.

Неженатым и вдовам скажу так: лучше бы им оставаться одинокими, как и я сам.

Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я;

Если же у них так не получится, пусть вступают в брак, ведь лучше состоять в браке, чем пылать страстью.

але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися.

А женатым прикажу уже не от себя, но как определил Господь: жена пусть не бросает мужа,

Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка;

если же бросит, пусть остается одинокой или примиряется с мужем. И муж пусть не покидает жены.

коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, — а чоловік нехай не відпускає жінки!

Об особых случаях скажу от себя, а не от имени Господа: если у кого из братьев жена неверующая, но желает жить вместе с ним, пусть он ее не бросает.

А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.

И если у женщины неверующий муж, и он желает жить с ней, пусть она не бросает мужа.

І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.

От верующей жены и неверующий муж приобщается к святости, и неверующая жена — от нашего собрата по вере. Иначе бы дети их считались нечистыми, а так они святы.

Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.

Если же неверующий хочет расстаться, пусть уходит, наши брат или сестра не связаны в подобных случаях. Но Бог призвал вас к миру!

Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.

Как знать, жена, не ты ли приведешь мужа ко спасению? И не ты ли, муж, приведешь ко спасению жену?

Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?

Каждый пусть остается в том состоянии, каким наделил его Господь, в каком призвал его Бог. Такое наставление я даю во всех церквях.

А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.

Если кто был призван обрезанным, пусть не избавляется от обрезания, кто призван необрезанным — пусть не делает обрезания.

Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.

И обрезание — ничто, и необрезание — ничто, всё в соблюдении заповедей Божьих.

Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише — зберігання заповідей Божих.

В каком звании был призван человек, пусть в нем и остается.

Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав.

Ты был призван рабом? Пусть тебя это не заботит, впрочем, если можешь освободиться, воспользуйся такой возможностью.

Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;

Кого Господь призвал в положении раба, тот становится в Господе свободным. Точно так же кого Господь призвал свободным, тот становится рабом Христа.

бо раб, покликаний у Господі — Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.

Вы были куплены за великую цену — не становитесь рабами людей!

Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.

И в каком положении кто был призван, братья, пусть в нем и остается пред Богом.

Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

Насчет девушек нет у меня наставления от Господа, выскажу лишь собственную мысль — ведь я, по милости Господа, верен Ему.

Щождо дівиць, то наказу Господнього не маю, а даю раду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я.

Итак, я считаю, что в нынешнее сложное время человеку лучше оставаться в прежнем своем положении.

Отже, через теперішні клопоти, уважаю що це добре, тобто, що воно людині добре так бути.

Связан ты браком? Так не ищи развода. Остался без жены? Так не ищи жены.

А зв'язаний ти з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки.

Впрочем, если и женишься, не согрешишь, и девушка если выйдет замуж, не согрешит. Но жизнь в браке, как у прочих людей, будет полна скорбей, а мне вас жаль.

Однак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, але такі зазнають тілесного горя, — мені ж вас жалко.

Вот что скажу вам, братья: близится срок, времени мало, и женатые пусть будут словно неженатые,

Ось що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали,

а кто скорбит — словно и не скорбит, а кто радуется — словно и не радуется, а кто покупает — словно и не владеет ничем.

і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали,

Чем бы ни пользовались вы в этом мире — словно и нет для вас в том пользы, ибо мир в его нынешнем виде подходит к концу.

і ті, що користуються цим світом, немов би 6 не користувались, бо проминає образ світу цього.

Хочу, чтобы не было у вас забот. Неженатый заботится о Господнем, как Господу угодить —

Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві;

а у женатого обычные мирские заботы, как угодить жене,

а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці,

разрываясь на части. Так и незамужняя женщина или девушка заботится о Господнем, о святости телесной и духовной, а у замужней обычные мирские заботы, как угодить мужу.

і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові.

Все это я говорю ради вашей пользы, не налагая на вас ограничений — пусть ничто не мешает вам преданно служить Господу, как и подобает.

Кажу це вам на вашу користь, — не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.

Если же кто считает неприличным, чтобы его повзрослевшая дочь оставалась незамужней — пусть поступает по своему желанию, в ее замужестве не будет ничего греховного.

Коли ж хтось думає, що він негоже чинить супроти дівчини своєї, дозволивши перецвісти їй, і так мало б бути, то нехай робить, що хоче, він не згрішить; нехай одружується.

Но он поступит лучше, если от всего сердца, по собственному выбору, а не по необходимости, сдерживая желания собственного сердца, решит сохранить ее девственность.

Але коли хтось твердо стоїть при своїй думці, і, без примусу, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своїм серці берегти свою дівчину, той робить добре.

И тот, кто устраивает брак своей дочери, поступает хорошо, но кто воздерживается от брака — еще лучше.

Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.

Жена привязана к мужу лишь на время, пока он жив, а после его кончины свободна выйти, за кого хочет, лишь бы и он веровал в Господа.

Жінка — прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його. Коли ж чоловік умре, вона вільна; за кого вона хоче, може вийти заміж, аби лише у Господі це було.

Но если останется, как есть, в этом для нее будет больше блаженства. Таково мое мнение, а я полагаю, что и во мне есть Дух Божий.

Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.

« 6 глава 8 глава »