1 Коринфянам 15 глава

Первое послание к Коринфянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Переклад Хоменка

Напоминаю вам, братья, о Евангелии, которое я возвестил вам, а вы приняли и укрепились в нем.

Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.

От него к вам и приходит спасение, если держитесь моей Благой Вести, если не зря уверовали.

Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо

Прежде всего, я передал вам то, что и сам принял: Христос умер за наши грехи по Писаниям,

Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;

был погребен и воскрес в третий день по Писаниям,

що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;

явился Кифе, а затем и всем двенадцати апостолам,

що з'явився Кифі, потім дванадцятьом;

а потом явился более чем пятистам братьям сразу. Большинство из них и поныне остаются с нами, а некоторые скончались.

опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.

Потом Он явился Иакову, затем и всем апостолам.

Опісля з'явився Якову, згодом усім апостолам.

А после всех явился и мне, недостойному последышу.

А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;

Я ведь самый меньший из апостолов и не достоин даже называться апостолом, поскольку преследовал Церковь Божью.

бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.

Но благодать Божья сделала меня тем, кто я теперь, и Его благодать действовала во мне: я потрудился более всех остальных, впрочем, не сам я, но благодать Божья со мной.

Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.

Но кто бы ни проповедовал так — я или они, — именно так вы и уверовали.

Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.

И если звучит весть о воскресении Христа из мертвых, как же некоторые из вас говорят, что мертвые не воскресают?

Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?

Ведь если мертвые не воскресают, то и Христос не воскрес,

Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.

а если Христос не воскрес, напрасна тогда наша проповедь, напрасна и вера ваша.

А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.

И окажется, что мы принесли ложное свидетельство о Боге: мы засвидетельствовали, что Бог воскресил Христа, а ведь Он Его не воскрешал, если мертвые не воскресают.

І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.

Если мертвые не воскресают, то и Христос не воскрес!

Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.

Если же Христос не воскрес, ни к чему ваша вера, вы всё еще во грехах своих,

А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;

да и те, кто скончались с верой во Христа, погибли.

отже, ті, що й померли у Христі, загинули.

И если бы мы надеялись на Христа только в этой жизни, то были бы самыми несчастными из людей!

Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.

Но Христос воскрес из мертвых — первенец из всех почивших!

Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.

Через одного человека пришла смерть, и воскресение мертвых — через другого человека:

Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.

как Адам, все умирают, как Христос, все оживут.

Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.

Каждый на своем месте: первенец — Христос, а когда Он придет — те, кто со Христом.

І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.

Затем настанет конец этому миру, когда Христос передаст царство Богу и Отцу, упразднив всякое начальство, и власть, и силу.

Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.

Ему предстоит царствовать, «пока не повергнет врагов к ногам Своим»,

Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.

и последний враг, который будет уничтожен — это смерть.

Знищений буде останній ворог — смерть;

Ведь Бог «всё покорил Ему под ноги», и если сказано «всё покорил» — ясно, что Сам Покоритель подчинен не был.

бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.

И когда Бог всё подчинит Своему Сыну, тогда и Сам Сын покорится Богу, Который отдал под Его начало весь мир. И так Бог станет всем и во всех.

Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.

И что же тогда делают те, кто крестится за мертвых? Если мертвые вообще не воскресают, зачем и креститься за них?

Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?

А мы зачем постоянно терпим опасности?

Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?

Я ежедневно умираю — клянусь моей гордостью за вас, братья, ведь я могу вами похвалиться во Христе Иисусе, Господе нашем.

Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.

Если в Эфесе я сражался со зверями ради человеческой выгоды — в чем тут она для меня? Если мертвые не воскресают, что остается? «Станем есть и пить, ибо завтра умрем».

І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.

Но не обманывайтесь: «речи дурные портят добрые нравы».

Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.

Мыслите по-настоящему трезво и не грешите, а то ведь некоторым Бог неведом — говорю это, чтобы вас пристыдить.

Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.

Но кто-нибудь спросит: как же мертвые воскресают? В каком теле они вернутся к жизни?

Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»

Неразумный! Семя, которое ты бросаешь в почву, не оживет, если не умрет.

Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.

И при посеве ты бросаешь в землю не то, что вырастет, а лишь голое семечко, пшеничное или какое еще может там оказаться.

І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.

А Бог придаст растению такое тело, какое пожелал — свое растение из каждого семени.

Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.

И тела у разных живых существ различны: одни у людей, другие у зверей, третьи у птиц, четвертые у рыб.

Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.

Так бывают тела небесные и тела земные, и своя слава у небесных, и у земных своя.

Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.

Своя слава у солнца, своя слава у луны и своя слава у звезд, и звезда от звезды отличается славой.

Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.

Так и с воскресением мертвых: сеется тело умирающее, вырастает тело бессмертное;

Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;

сеется униженное, вырастает славное; сеется слабое, вырастает могучее;

сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;

сеется тело душевное, вырастает тело духовное. Ведь если есть тело душевное, то есть и духовное.

сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.

Так и написано: «стал первый человек, Адам, душой живой», а Христос как Последний Адам стал духом животворящим.

Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»

Но первым возникло не духовное тело, а душевное, духовное уже потом.

Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.

Первый человек взят от земли, он из праха, а другой человек, Христос, сошел с неба.

Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.

Каков земной, таковы и земные, каков небесный — таковы и небесные,

Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.

и как мы носили образ земного, так будем носить и образ небесного.

І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.

Вот что скажу вам, братья: плоть и кровь не способны получить долю в Царстве Божием, и не смертное тело обретет бессмертие.

Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.

Открою вам тайну: не все мы скончаемся, но все мы изменимся

Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,

в один миг, во мгновение ока в конце времен под звук трубы: она затрубит, и мертвые воскреснут в нетленных телах, а наши тела изменятся.

раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.

Нынешнему тленному телу предстоит стать нетленным, смертному — стать бессмертным.

Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.

И когда нынешнее тленное тело станет нетленным, и смертное станет бессмертным, тогда сбудется написанное слово: «Смерть поглощена победой!»

І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.

«Где, смерть, твоя победа? Где, смерть, твое жало?»

Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»

Жало смерти — это грех, а грех берет силу от закона.

Жало смерти — гріх, а сила гріха — закон.

Благодарение Богу, эта победа для нас добыта Господом нашим Иисусом Христом!

Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.

Так что, братья мои возлюбленные, стойте твердо, непоколебимо, умножайте постоянно ваши труды ради Господа и знайте, что ваши старания Господь не оставит без награды.

Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.

« 14 глава 16 глава »