1е Коринфянам 15 глава

1е письмо Коринфянам
Открытый перевод → Переклад Хоменка

Братья, напомню вам Весть, которую я вам передал. Вы приняли ее и пребываете в ней —

Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.

она вас и спасёт. Напомню и слова, какими я передал вам Весть, если вы держитесь её, если вы не бездумно поверили.

Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо

Прежде всего я вам передал, как и принял , что Христос умер за наши грехи, по Писанию,

Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;

и был погребен, и на третий день воскрес, по Писанию,

що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;

и явился Кефе, потом Двенадцати;

що з'явився Кифі, потім дванадцятьом;

а затем явился сразу более чем пятистам братьям, лишь немногие из которых умерли, а большинство живы до сих пор.

опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.

Потом он явился Иакову, потом всем апостолам,

Опісля з'явився Якову, згодом усім апостолам.

а последнему из всех, словно до срока рожденному , — мне.

А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;

Я — малейший из апостолов и даже недостоин называться апостолом, так как преследовал Божью общину.

бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.

Но по милости Бога я стал тем, чем стал. Его милость ко мне не осталась бес-плодной: я потрудился больше всех — не сам я, но Божья милость, которая со мной.

Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.

И я, и они — все мы возвещали вам именно так — в эту Весть вы и поверили,

Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.

А если возвещено вам, что Христос воскрес из мертвых, почему некоторые у вас говорят, будто мертвые не воскреснут?

Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?

Если нет воскресения мертвых, то не воскрес и Христос.

Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.

А если он не воскрес, то наша Весть пуста и ваша вера пуста.

А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.

Мы тогда — лжесвидетели, ибо утверждаем, что Бог воскресил Христа, а на самом деле Он его не воскрешал, поскольку мертвые не воскресают.

І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.

Ибо если мертвые не воскресают, то и Христос не воскрес.

Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.

А если Христос не воскрес, то ваша вера напрасна: вы все остаетесь в грехах,

А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;

а усопшие во Христе погибли.

отже, ті, що й померли у Христі, загинули.

Если мы надеемся на Христа только в этой жизни, мы — самые жалкие люди.

Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.

Но Христос воскрес из мертвых, он—первый плод от усопших.

Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.

Через человека — смерть, через человека — и воскресение мертвых.

Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.

Ибо как все умерли в Адаме, так всем дана будет жизнь во Христе,

Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.

каждому в свой черед: первый плод — сам Помазанник, а затем, когда Он придет, — те, кого Он избрал.

І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.

А потом — конец, когда Он передаст Царство Богу и Отцу, и упразднит всякое Владычество, всякую Власть и Силу.

Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.

Ибо Он должен царствовать, пока не повергнет всех врагов Себе под ноги.

Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.

Будет повержен и последний враг — смерть,

Знищений буде останній ворог — смерть;

ибо сказано: ему подчинено всё. «Всё» — конечно же, кроме Того, кто всё ему подчинил.

бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.

А когда всё ему подчинится, то Сын и сам подчинится подчинившему ему всё — и Бог будет всё и во всём.

Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.

А что же те, которые принимают крещение от имени умерших? Если мертвые никогда не воскреснут, зачем от их имени креститься?

Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?

Ради чего мы каждый час встречаем опасность?

Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?

Я умираю каждый день—клянусь в том своей гордостью о вас, братья, в Иисусе Христе, Господине нашем.

Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.

Я боролся со зверями в Эфесе — рассуждая по-человечески, какой в этом смысл? Если мертвые не воскреснут, давайте есть и пить, ибо завтра умрем!

І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.

Не обманывайте себя: дурное сообщество растлевает добрые нравы.

Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.

Опомнитесь и не грешите! Постыдно, что не все у вас знают Бога.

Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.

Но ты спросишь: «Как воскреснут мертвые? В каком теле они придут?»

Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»

Неразумный! То, что сеешь, не оживет, если не умрет.

Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.

Ведь ты сеешь не будущее тело растения, а простое зерно — зерно пшеницы или любое другое.

І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.

Бог дает ему тело, какое захочет, каждому семени — особое тело.

Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.

У разных существ и плоть не одна и та же: у людей одна, у скота другая, у птиц своя и у рыб своя.

Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.

Есть небесные тела, есть земные; сияние небесных — одно, величие земных — другое.

Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.

Свое сияние у солнца, свое у луны и свое у звезд; и звезды сияют по-разному.

Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.

Так и при воскресении мертвых. Сеется истлевающее, воскресает нетленное,

Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;

сеется в бесчестии, воскресает в славе, сеется в слабости, воскресает в силе,

сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;

сеется природное тело, воскресает — духовное. Если есть природное тело, будет и духовное.

сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.

В Писании сказано: «первый человек, Адам, стал живою душой». А последний Адам есть животворный дух.

Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»

Но не духовное предшествует природному, а природное духовному.

Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.

Первый человек был из пыли земной, второй человек — с неба.

Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.

Каков первый земной человек, таковы и все земные, каков небесный, таковы и все небесные.

Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.

И как имели мы образ земного, так обретем и образ небесного.

І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.

Говорю вам, братья: плоть и кровь не унаследует Божьего Царства, и истлевающее не унаследует нетления.

Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.

Открою вам тайну: не все мы умрем, но изменимся все,

Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,

быстро, в мгновение ока, при звуке последней трубы. Когда она протрубит, мертвые встанут неистлевшими, а мы изменимся,

раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.

ибо это тленное тело должно одеться в нетление, это смертное — в бессмертие.

Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.

А когда это тленное оденется в нетление и это смертное оденется в бессмертие, тогда исполнятся слова Писания: Побеждена, погублена смерть!

І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.

О смерть, где твоя победа? О смерть, где твое жало?

Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»

Жало смерти — грех, а сила греха — в Законе.

Жало смерти — гріх, а сила гріха — закон.

Благодарение Богу, даровавшему нам победу через Господина нашего, Иисуса Христа!

Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.

Итак, любимые мои братья, будьте тверды, неколебимы, всегда неутомимо трудитесь ради Господа и знайте, что ваш труд не останется у Господа тщетным.

Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.

« 14 глава 16 глава »