1 да Карынфян 7 глава

Да Карынфян 1-е Пасланне святога Апостала Паўла
Пераклад праваслаўнай царквы → Переклад Хоменка

 
 

Наконт таго, пра што вы пісалі мне: добра, каб чалавек не дакрана́ўся да жанчыны.
 
А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки.

Але, каб пазбегнуць блуду, няхай кожны ма́е сваю жонку, і няхай кожная ма́е свайго мужа.
 
Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка.

Муж няхай праяўля́е да жонкі нале́жную лю́басць; гэтаксама і жонка да мужа.
 
Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка — чоловікові.

Жонка не ма́е ўлады над сваім целам, але муж; гэтаксама і муж не ма́е ўлады над сваім целам, але жонка.
 
Жінка не має влади над своїм тілом, лише — чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише — жінка.

Не ўхіляйцеся адзін ад аднаго, хіба́ што па згодзе, на час, каб аддацца посту і малітве, і зноў будзьце разам, каб не спакуша́ў вас сатана праз няўстры́манасць вашу.
 
Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю.

Але кажу гэта, саступа́ючы, а не зага́дваючы.
 
Говорю це як раду, а не як наказ.

Бо жадаю, каб усе людзі былí, як і я; але кожны ма́е свой дар ад Бога, адзін — так, другі — інакш.
 
Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один — такий, а другий — інший.

Нежанатым і ўдовам кажу: добра, каб яны засталíся так, як і я;
 
Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я;

але калі не могуць устрыма́цца, няхай уступа́юць у шлюб, бо лепш уступíць у шлюб, чым распаля́цца.
 
але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися.

А тым, хто ў шлюбе, не я зага́дваю, а Гасподзь: жонцы не разво́дзіцца з мужам, —
 
Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка;

калі ж развядзе́цца, няхай застае́цца незаму́жняю альбо няхай прымíрыцца з мужам, — і мужу не пакіда́ць жонкі.
 
коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, — а чоловік нехай не відпускає жінки!

Астатнім жа я кажу, а не Гасподзь: калі які брат ма́е жонку няверуючую і яна згодна жыць з ім, то няхай не пакіда́е яе;
 
А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.

і жонка, якая ма́е мужа няверуючага, і ён згодны жыць з ёю, няхай не пакіда́е яго;
 
І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.

бо няверуючы муж асвяча́ецца жонкаю веруючаю, і жонка няверуючая асвяча́ецца мужам веруючым; бо інакш дзеці вашы былí б нячыстыя, а цяпер яны святыя.
 
Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.

Калі ж няверуючы хоча разве́сціся, няхай разводзіцца; брат ці сястра ў такіх вы́падках не прыняво́лены; да міру заклíкаў нас Гасподзь.
 
Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.

Адкуль ты ведаеш, жонка, ці не спасеш мужа́ Альбо ты, муж, адкуль ведаеш, ці не спасеш жонку?
 
Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?

Толькі кожны, як вызначыў яму Бог, кожны, як паклікаў яго Гасподзь, — няхай так і жыве; і такі наказ я даю па ўсіх цэрквах.
 
А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.

Калі хто паклíканы, будучы абрэ́заным, няхай не хавае гэтага; калі хто паклíканы, будучы неабрэ́заным, няхай не абрэ́зваецца.
 
Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.

Абрэ́занне — нішто, і неабрэ́занне — нішто, а ўсё ў выкананні запаведзяў Божых.
 
Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише — зберігання заповідей Божих.

Кожны няхай застае́цца ў тым званні, у якім быў паклíканы.
 
Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав.

Ты паклíканы, будучы рабом? Не турбуйся. Але калі і можаш стаць вольным, то выберы лепшае.
 
Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;

Таму што раб, паклíканы ў Госпадзе, з’яўляецца вольным у Госпада; таксама і пакліканы вольны з’яўляецца рабом Хрыстовым.
 
бо раб, покликаний у Господі — Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.

Вы куплены дарагою цаною; не станавіцеся раба́мі людзей.
 
Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.

Кожны, у якім званні быў паклíканы, браты, у тым няхай і застае́цца перад Богам.
 
Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

Наконт дзявоцтва я наказу Госпада не ма́ю, а даю пара́ду як той, хто па міласці Госпада варты даверу.
 
Щождо дівиць, то наказу Господнього не маю, а даю раду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я.

Дык вось, лічу, што з-за цяперашніх цяжкасцей добра заставацца так, што добра для чалавека жыць так.
 
Отже, через теперішні клопоти, уважаю що це добре, тобто, що воно людині добре так бути.

Ты звязаны з жонкаю́ не шукай разводу. Ты застаўся без жонкí не шукай жонкі.
 
А зв'язаний ти з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки.

Аднак калі і ажэнішся, то не саграшы́ш; і калі дзяўчына выйдзе замуж, то не саграшы́ць. Але яны будуць цярпець нягоды цялесныя; а я шкадую вас.
 
Однак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, але такі зазнають тілесного горя, — мені ж вас жалко.

Вось што кажу вам, браты: час ужо кароткі, так што і тыя, хто ма́е жонку, павінны жыць, як тыя, хто не ма́е;
 
Ось що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали,

і хто плача — як тыя, хто не плача; і хто радуецца — як тыя, хто не радуецца; і хто купляе — як тыя, хто не набыва́е;
 
і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали,

і хто карыстаецца светам гэтым — як тыя, хто не карыстаецца; бо міна́е аблічча свету гэтага.
 
і ті, що користуються цим світом, немов би 6 не користувались, бо проминає образ світу цього.

А я хачу, каб вы не мелі клопату. Нежанаты клапоціцца пра Гасподняе: як дагадзíць Госпаду;
 
Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві;

а жанаты клапо́ціцца пра свецкае: як дагадзíць жонцы. Ёсць розніца паміж замужняю жанчынаю і дзяўчынаю;
 
а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці,

незамужняя клапо́ціцца пра Гасподняе: як дагадзíць Госпаду, каб быць святою і целам, і духам; а замужняя клапо́ціцца пра свецкае: як дагадзíць мужу.
 
і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові.

Кажу гэта для вашай жа карысці: не для таго, каб накінуць на вас путы, а каб вы былі добрапрыстойнымі і заставаліся з Госпадам няўхільна.
 
Кажу це вам на вашу користь, — не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.

Калі ж хто лíчыць непрыстойным для сваёй дзяўчыны, што яна, пераспе́ўшы, застане́цца так, той няхай робіць як хоча — ён не саграшыць; няхай такія выходзяць замуж.
 
Коли ж хтось думає, що він негоже чинить супроти дівчини своєї, дозволивши перецвісти їй, і так мало б бути, то нехай робить, що хоче, він не згрішить; нехай одружується.

Але хто непарушна цвёрды ў сэрцы сваім і не зму́шаны неабходнасцю, а ма́е ўладу рабіць па волі сваёй і ў сэрцы сваім вырашыў захаваць яе дзяўчынаю, той добра робіць.
 
Але коли хтось твердо стоїть при своїй думці, і, без примусу, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своїм серці берегти свою дівчину, той робить добре.

Таму той, хто выдае́ замуж сваю дзяўчыну, робіць добра, а хто не выдае́, робіць лепш.
 
Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.

Жонка звя́зана законам, пакуль жывы муж яе; калі ж муж яе памрэ, яна вольная выйсці замуж за каго хоча, толькі ў Госпадзе.
 
Жінка — прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його. Коли ж чоловік умре, вона вільна; за кого вона хоче, може вийти заміж, аби лише у Господі це було.

Але блажэннейшая яна, калі застане́цца так, паводле майго меркавання; а думаю, што і я ма́ю Духа Божага.
 
Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.