Деяния 14 глава

Деяния святых апостолов
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

И было, что в Иконии они таким же образом вошли в Иудейскую синагогу и говорили, так что уверовало великое множество, как Иудеев, так и Еллинов.
 
Стало ся ж в Ікониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.

Но Иудеи, оставшиеся непокорными, возбудили и озлобили души язычников против братьев,
 
Невірні ж Жиди підіймали й озлобляли душі поган на братів.

Пробыли же они немалое время, говоря с дерзновением в Господе, Который свидетельствовал о слове благодати Своей и давал совершаться руками их знамениям и чудесам.
 
Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.

Население города раскололось, и одни были с Иудеями, другие — с апостолами.
 
Та роздїлилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.

Когда же у язычников и Иудеев с начальниками их возникло стремление подвергнуть их насилию и побить камнями,
 
Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,

они, узнав, бежали в Ликаонские города Листру и Дервию и окрестную область,
 
вони довідавшись, повтїкали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,

и там благовествовали.
 
і там благовіствували.

И некий муж в Листрах, не владевший ногами, сидел, хромой от чрева матери своей, он никогда не ходил.
 
А один чоловік у Листрі сидїв нездужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив.

Он слышал, как говорил Павел, который, устремив на него взор и увидев, что он имеет веру, чтобы быть спасенным,
 
Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,

сказал громким голосом: встань на ноги твои прямо. И он вскочил и стал ходить,
 
рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.

Народ же, увидев, что сделал Павел, возвысил свой голос, говоря по-ликаонски: боги в образе человеческом сошли к нам.
 
Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.

И называли они Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, так как он держал речь.
 
Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.

И жрец Зевса, стоящего перед городом, доставив к воротам быков и венки, хотел с народом принести жертву.
 
Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом.

Но апостолы Варнава и Павел, услышав, разорвали одежды свои и с криком бросились в толпу,
 
Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,

говоря: мужи, что это вы делаете? И мы — подобные вам люди, благовествующие вам, чтобы вы от этих суетных богов обратились к Богу живому. Который сотворил небо и землю, и море и всё, что в них,
 
і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.

Который в прошедших поколениях позволил всем народам ходить своими путями,
 
Він у минувші часи попустив усїм поганам ходити дорогами їх.

хотя и не переставал свидетельствовать о Себе, творя добро, подавая вам с неба дожди и времена плодоносные, исполняя пищею и радостью сердца ваши.
 
Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.

И говоря это, они едва успокоили народ, чтобы не приносили им жертвы.
 
І, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.

Но пришли из Антиохии и Иконии Иудеи и, настроив народ, побили Павла камнями и вытащили за город, думая, что он мертв.
 
Прийшли ж з Антиохиї та Ікониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.

Но после того, как ученики обступили его кругом, он встал и вошел в город. И на другой день он вышел с Варнавой в Дервию.
 
Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.

И благовествовав этому городу и приобретя достаточно учеников, они возвратились в Листру и в Иконию и в Антиохию,
 
І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,

утверждая души учеников, увещая пребывать в вере и поучая, что многими скорбями надлежит нам войти в Царство Божие.
 
укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.

И поставив им в каждой церкви пресвитеров, они, помолившись с постом, предали их Господу, в Которого уверовали.
 
Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.

И пройдя через Писидию, они пришли в Памфилию
 
І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.

и, проповедав слово Господне в Пергии, сошли в Атталию,
 
А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,

и оттуда отплыли в Антиохию, откуда они были преданы благодати Божией на дело, которое они исполнили.
 
а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодатї Божій на дїло, котре сповнили.

Прибыв же и собрав церковь, они возвестили всё, что сотворил Бог с ними, и как Он открыл язычникам дверь веры.
 
Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.

И оставались они немалое время с учениками.
 
Пробували ж там час немалий з учениками.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.