Деяния 21 глава

Деяния Апостолов
Открытый перевод → Українська Біблія. Турконяк

Когда же мы, расставшись с ними, отплыли, то пришли прямым путем в Кос, а на следующий день в Родос, и оттуда в Патару,

А коли ми розлучилися з ними і відчалили, то попливли прямо і прибули до Коса; наступного дня — до Родоса, а звідти — до Патари.

и, найдя корабль, идущий в Финикию, сели на него и отплыли.

Знайшовши корабель, який плив до Фінікії, ми сіли й попливли.

И, заметив Кипр и оставив его слева, мы поплыли в Сирию и пришли в Тир, ибо там корабль выгружал груз.

Коли показався Кіпр, ми залишили його ліворуч і попливли до Сирії; причалили в Тирі, бо тут корабель мав вивантажити товар.

И, найдя учеников, остались тут на семь дней. Они Духом говорили Павлу не ходить в Иерусалим.

Тож знайшовши учнів, ми пробули тут сім днів; вони, натхненні Духом, говорили Павлові не йти в Єрусалим.

И когда окончились эти дни, мы вышли и отправились в путь, и все они вместе с жёнами и детьми провожали нас за город. И, встав на колени на берегу, помолившись.

Коли закінчилися дні нашого перебування, ми вирушили й пішли; нас супроводжували всі з жінками та дітьми аж за межі міста. Схилившись на березі на коліна, помолилися.

Попрощавшись друг с другом, мы взошли на корабль, а они вернулись к себе.

Попрощавшись одне з одним, ми сіли в корабель, а вони повернулися додому.

И мы, окончив плавание, прибыли из Тира в Птолемаиду и, приветствовав братьев, оставались у них один день.

Почавши плавання з Тира, ми причалили в Птолемаїді і, привітавши братів, залишилися в них на один день.

И на следующий день, выйдя, мы пришли в Кесарию и, войдя в дом Филиппа-благовестника, который был одним из семи, остались у него.

Наступного дня вийшли [ті, хто з Павлом], і прибули до Кесарії та завітали до дому євангеліста Филипа, одного із семи, і залишилися в нього.

У него были четыре незамужние дочери, пророчествующие.

Він мав чотирьох дочок — дівчат, які пророкували.

10 Мы задержались там на много дней. Тем временем пришел из Иудеи некий пророк, по имени Агав,

Оскільки [ми] перебували тут багато днів, то прийшов з Юдеї якийсь пророк на ім’я Агав.

и, войдя к нам и взяв пояс Павла, связал себе ноги и руки и сказал: — Так говорит Дух Святой: «Мужа, чей этот пояс, так свяжут в Иерусалиме евреи и отдадут в руки иноверцев».

І коли прибув до нас, то взяв пояс Павла, зв’язав собі руки та ноги і сказав: Так звіщає Святий Дух: Мужа, власника цього пояса, отак зв’яжуть юдеї в Єрусалимі й видадуть у руки язичників.

Когда же мы услышали это, то и мы и местные просили, чтобы он не ходил в Иерусалим.

Коли ми це почули, то благали — і ми, і тутешні, — щоб він не йшов у Єрусалим.

Но Павел ответил: — Что вы делаете, плача и разбивая моё сердце? Я не только готов быть связанным, но и умереть в Иерусалиме за имя Господа Иисуса!

А Павло відповів: Що ви робите, плачучи й надриваючи мені серце? Адже я готовий не тільки бути ув’язненим, але й померти в Єрусалимі за Ім’я Господа Ісуса!

И когда мы не смогли убедить его, то умолкли, сказав: — Да будет воля Господа.

Оскільки він не піддавався, ми замовкли, сказавши: Нехай буде Господня воля.

После этих дней, собравшись, мы пошли в Иерусалим.

Після цих днів, приготувавшись, пішли ми в Єрусалим.

Вместе с ними шли некоторые ученики из Кесарии, отводя нас к некоему Мнасону с Кипра, давнему ученику, у которого мы должны были остановиться.

Прийшли з нами і деякі учні з Кесарії, які привели нас до того, у кого ми мали гостювати, — до одного Мнасона з Кіпру, давнього учня.

И когда мы прибыли в Иерусалим, братья с радостью приняли нас.

Коли ми прибули в Єрусалим, брати прийняли нас з любов’ю.

На другой день Павел пришёл с нами к Иакову, явились и все старейшины.

А наступного дня пішов Павло з нами до Якова; посходилися і всі старші.

И, приветствовав их, он рассказывал по порядку о том, что совершил Бог среди иноверцев через его служение.

Привітавши їх, він докладно розповідав про все, що зробив Бог між язичниками завдяки його служінню.

Выслушав, они восславили Бога и сказали ему: — Видишь, брат, какое множество поверивших среди евреев? И все они сторонники Закона.

Вони ж, почувши, славили Бога і сказали йому: Чи бачиш, брате, скільки тисяч юдеїв, які повірили? І всі вони ревні прихильники Закону!

А о тебе ходят слухи, что ты всех евреев, живущих среди иноверцев, учишь отпадению от Моисея, говоря: младенцев не обрезать, обряды не соблюдать.

Але донеслося до них про тебе, що навчаєш усіх тих юдеїв, які між язичниками, відступати від Мойсея, говориш їм не робити обрізання дітям і не дотримуватися звичаїв.

Итак, что же? Все услышат, что ты пришел.

Тож як бути? Напевне, [збереться натовп], бо почують, що ти прийшов.

Поэтому сделай то, что мы тебе говорим: у нас есть четыре человека, принявшие обет.

Тому зроби те, що тобі радимо. Є в нас четверо чоловіків, які пов’язані обітницею.

Возьми их, и очистись с ними, и оплати их расходы, чтобы они обрили себе голову. И все узнают, что слухи о тебе — пустое, наоборот — ты и сам соблюдаешь Закон.

Візьми їх і очистися з ними, заплати за них витрати, щоб вони обстригли голови. І всі довідаються, що чутки про тебе неправдиві, але що й сам дотримуєшся Закону, живеш згідно з ним.

А что касается поверивших из неевреев, мы написали, определив, чтобы они берегли себя от жертв идолам, крови, задушенного и разврата.

А стосовно язичників, які повірили, ми, обміркувавши, написали, щоб [вони не дотримувалися нічого з того, а тільки щоб] оберігали себе від посвяченого ідолам, крові, задушеного і розпусти.

Тогда Павел взял тех людей и на следующий день, очистившись с ними, вошёл в Храм, уведомляя о завершении дней очищения, когда за каждого из них будет принесена жертва.

Тоді Павло, взявши чоловіків, очистився з ними наступного дня і ввійшов до храму сповістити, коли закінчаться дні очищення і за кожного з них буде принесено жертву.

Когда же семь дней кончались, асийские евреи, увидев его в храме, возмутили всю толпу и набросились на него,

А коли мали закінчитися сім днів, юдеї, які з Азії, побачивши Павла в храмі, підбурили весь натовп і наклали на нього руки,

крича: — Мужи израильские, помогите! Это человек, который повсюду учит всех против народа, и Закона, и этого места! Ещё и греков привёл в Храм и осквернил это святое место!

вигукуючи: Мужі ізраїльські, допоможіть! Це людина, яка всіх усюди навчає проти народу, Закону і цього місця! Та ще й греків увів до храму і збезчестив це святе місце!

Поскольку они раньше видели с ним в городе эфесянина Трофима, которого, как они думали, Павел привёл в храм.

Бо вони побачили з ним у місті Трохима з Ефеса й думали, що Павло ввів його в храм.

Весь город пришёл в движение, и сбежался народ. И, схватив Павла, они потащили его из Храма, и двери тотчас были заперты.

Заметушилося все місто, і було збіговисько народу; схопивши Павла, потягли його геть із храму, а двері негайно зачинили.

И когда они стремились убить его, до трибуна когорты дошла весть, что во всём Иерусалиме волнения.

Коли ж намагалися вони його вбити, вістка, що заворушився весь Єрусалим, дійшла до тисяцького когорти.

Он, тотчас взяв солдат и сотников, бросился к ним, а они, увидев трибуна и солдат, прекратили избиение Павла.

Узявши воїнів та сотників, він негайно подався до них, а вони, побачивши тисяцького й воїнів, перестали бити Павла.

Тогда трибун, приблизившись, схватил его и приказал сковать двумя цепями. И спрашивал: — Кто это? Что он сделал?

Тоді тисяцький підійшов, схопив його, наказав скувати двома залізними ланцюгами та випитував, хто він і що зробив.

В толпе один выкрикивал одно, другие — другое. И поскольку в шуме невозможно было ничего разобрать, он приказал вести его в казарму.

Але кожний у натовпі кричав щось своє. Він же, не маючи змоги докладно зрозуміти через колотнечу, наказав відвести його до казарми.

И когда он был на лестнице, то из-за напора толпы солдатам пришлось его нести,

Коли ж ступив на сходи, воїни були змушені нести його через несамовитість юрби,

потому что множество народа шло вслед, крича: — Долой его!

бо слідом ішов незліченний натовп, який кричав: Геть його!

При входе в казарму Павел сказал трибуну: — Можно ли мне сказать тебе кое-что? А тот сказал: — Ты знаешь греческий?

Як мали ввійти в казарми, Павло сказав тисяцькому: Чи можна мені щось тобі сказати? Той відповів: То ти знаєш по-грецькому?

Так, значит, ты не тот Египтянин, который несколько дней назад поднял восстание и вывел в пустыню четыре тысячи сикариев?

Ти часом не той єгиптянин, який перед цими днями вчинив заколот і вивів у пустелю чотири тисячі вбивць?

Павел же сказал: — Я еврей, гражданин известного города Тарса в Киликии. Прошу тебя, разреши мне обратится к народу.

А Павло відповів: Я — чоловік, юдей із Тарса в Килікії, громадянин славного міста. Благаю тебе, дозволь мені промовити до народу!

Тот позволил. Павел, стоя на лестнице, сделал рукой знак народу. И когда установилось глубокое молчание, он обратился к ним по-еврейски, говоря:

Коли той дозволив йому, Павло, стоячи на сходах, дав народові знак рукою. А як настала велика тиша, звернувся юдейською мовою, кажучи:

« 20 глава 22 глава »