От Матфея 8 глава

От Матфея
Слово Жизни → Переклад Огієнка

Когда Иисус спустился с горы, за Ним последовало множество людей.

А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.

Тут к Нему подошел человек, больной проказой, стал перед Ним на колени и сказал: — Господи, если Ты захочешь, то сможешь меня очистить.

І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“

Иисус протянул руку и прикоснулся к прокаженному. — Хочу, — сказал Он, — очистись! В тот же миг человек исцелился от проказы.

А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

Тогда Иисус сказал ему: — Никому не говори об этом, но пойди, покажись священнику и принеси жертву, как велел Моисей. Это будет твоим свидетельством для других.

І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

Когда Иисус пришел в Капернаум, к Нему подошел римский сотник и попросил о помощи.

А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,

— Господин, — сказал он, — мой слуга лежит дома парализованный и ужасно мучается.

кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.

Иисус ответил ему: — Хорошо, Я приду и исцелю его.

Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.

Но сотник сказал: — Господин, я не достоин, чтобы Ты вошел в мой дом. Скажи только слово, и мой слуга выздоровеет.

А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!

Я, например, подчиняюсь приказам, и у меня в подчинении тоже есть воины. Я говорю одному: "Марш!", — и он идет, другому: "Ко мне!", — и тот приходит. Когда я говорю моему слуге: "Сделай это", — он делает.

Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.

Услышав это, Иисус удивился и сказал тем, кто шел за Ним: — Верно вам говорю, такой сильной веры Я не встречал даже у иудеев!

Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!

Говорю вам, что многие придут с востока и запада и будут пировать в Небесном Царстве вместе с Авраамом, Исааком и Иаковом.

Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

А те, которые родились подданными этого Царства, будут выброшены вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов.

Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!

И Он сказал центуриону: — Иди! Все будет по твоей вере. И в тот же час больной слуга выздоровел.

I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.

Придя в дом Петра, Иисус увидел, что петрова теща лежит в горячке.

Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

Он прикоснулся к ее руке, и жар оставил ее, она встала и начала накрывать для Него на стол.

І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!

А когда наступил вечер, к Иисусу привели много людей, одержимых демонами. Он изгнал духов словом и исцелил всех больных.

А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,

Это было исполнением слов пророка Исайи: "Он взял на себя наши немощи и понес наши болезни".

щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.

Когда Иисус увидел, что вокруг Него собралась большая толпа, Он велел ученикам переправиться на другую сторону озера.

А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.

Тут к Нему подошел один из учителей закона и сказал: — Учитель, куда бы Ты ни пошел, я пойду за Тобой.

І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“

Иисус ответил: — У лисиц есть норы, и у птиц — гнезда, а Сыну Человеческому негде и голову приклонить.

Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.

A один из Его учеников сказал: — Господи, позволь мне сначала пойти и похоронить отца.

А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.

Но Иисус ответил ему: — Иди за Мной, пусть мертвые сами хоронят своих мертвецов.

А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“

Иисус вошел в лодку, и ученики сели вместе с Ним.

І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.

Когда они отплыли, начался такой шторм, что волны перекатывались через борта лодки. A Иисус в это время спал.

І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

Ученики разбудили Его: — Господи, спаси нас! Мы тонем!

І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

Иисус ответил: — Маловеры, ну что вы испугались? Он встал, запретил ветру и волнам, и наступил полный штиль.

А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

Ученики недоуменно спрашивали: — Кто же Он? Даже ветер и волны повинуются Ему!

А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“

Когда Иисус прибыл на другую сторону озера, в Гадаринскую землю, навстречу Ему из могильных пещер вышли два человека, одержимые демонами. Они были такие буйные, что никто не решался проходить той дорогой.

І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.

— Что Ты от нас хочешь, Божий Сын? — закричали они. — Ты пришел мучить нас еще до назначенного срока?

І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“

Поодаль паслось большое стадо свиней.

А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.

Демоны попросили Иисуса: — Если Ты нас выгонишь, то пошли нас в это стадо свиней.

І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.

Иисус сказал им: — Идите! Выйдя из людей, демоны вошли в животных. Все стадо бросилось с обрыва в воду, и свиньи погибли.

А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.

А пастухи побежали в город и все рассказали, включая и то, что произошло с одержимыми.

Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.

Тогда все жители города вышли навстречу Иисусу, и увидев Его, попросили Его покинуть их местность.

І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

« 7 глава 9 глава »