От Матфея 25 глава

От Матфея
Слово Жизни → Переклад Огієнка

— Тогда Небесное Царство будет подобно десяти девушкам, которые, взяв свои лампы, вышли встречать жениха.

Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.

Пять из них были глупыми, а другие пять умными.

П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

Глупые девушки взяли лампы, но не взяли для них масла.

Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.

A умные вместе с лампами взяли и масло в кувшинах.

А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.

Жених задержался, и они все стали дремать и заснули.

А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.

Около полуночи раздался крик: "Жених идет! Выходите встречать его!"

А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“

Девушки проснулись и стали поправлять свои лампы.

Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.

Глупые сказали умным: "Дайте нам немного масла, наши лампы гаснут".

Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.

"Нет, — ответили те, — если мы поделимся с вами маслом, то не хватит ни вам, ни нам. Пойдите лучше к торговцам и купите".

Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.

Только они ушли за маслом, пришел жених. Девушки с зажженными лампами вошли с ним на свадебный пир, и дверь за ними закрылась.

І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.

Позже вернулись и остальные девушки и стали просить: "Господин! Господин! Открой нам!"

А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“

Но жених ответил: "Говорю вам правду: я не знаю вас".

Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“

Поэтому будьте всегда наготове: ведь вы не знаете ни дня, ни часа.

Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!

— Тогда будет, как у того человека, который, отправляясь в далекое путешествие, созвал своих слуг и поручил им свое имущество.

Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

Одному он дал пять талантов, другому — два, третьему один, каждому по его способностям.

І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.

Получивший пять талантов сразу пошел, вложил деньги в дело и приобрел еще пять.

А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.

Получивший два таланта тоже приобрел еще два.

Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.

A тот, который получил один талант, пошел, вырыл яму и закопал деньги, которые ему доверил хозяин.

А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.

Прошло много времени, и вот хозяин этих слуг вернулся и потребовал у них отчета.

По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

Человек, которому было доверено пять талантов, принес и другие пять: "Смотри, — сказал он хозяину, — ты доверил мне пять талантов, и я выручил еще пять!"

І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.

Хозяин сказал: "Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен мне в малом, и я поручу тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!"

Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

Пришел и человек с двумя талантами. "Хозяин, — сказал он, — ты доверил мне два таланта, смотри, я выручил еще два!"

Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.

Хозяин сказал: "Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен мне в малом, и я смогу поручить тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!"

Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

Затем пришел и тот, кому была доверен один талант. "Господин, — говорит он, — я знал, что ты человек суровый, жнешь там, где не сеял, и собираешь там, где не рассыпал.

Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.

Я очень боялся и поэтому пошел и спрятал твой талант в землю. Вот то, что тебе принадлежит".

І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.

Хозяин же ответил: "Злой и ленивый слуга! Значит, ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал?

І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?

В таком случае ты должен был пустить мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, ты мог отдать мне их с прибылью.

Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.

Заберите у него этот талант и дайте тому, у кого десять талантов.

Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.

Потому что всякому имеющему прибавится еще, и у него будет избыток. А у кого ничего нет, будет отнято и то, что у него есть.

Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.

Выбросьте этого негодного слугу вон, во тьму, туда, где плачут и скрежещут зубами".

А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!

— Когда Сын Человеческий придет в своей славе и с Ним все ангелы, тогда Он сядет на престоле своей славы.

Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

Перед Ним будут собраны все народы, и Он отделит одних людей от других, как пастух отделяет овец от козлов.

І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.

"Овец" Он соберет по правую сторону от себя, а "козлов" — по левую.

І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.

Тогда Царь скажет тем, кто по правую сторону: "Придите ко Мне, благословенные Моим Отцом, получите ваше наследство — Царство, приготовленное вам еще от создания мира.

Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

Потому что Я был голоден, и вы накормили Меня; Я хотел пить, и вы напоили Меня; Я искал приюта, и вы пригласили Меня в свой дом.

Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.

Я был наг, и вы одели Меня; Я был болен, и вы ухаживали за Мной; Я был в тюрьме, и вы пришли навестить Меня".

Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.

Тогда праведные скажут: "Господи, когда мы видели Тебя голодным и накормили Тебя? Когда Ты хотел пить, и мы дали Тебе напиться?

Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

Когда мы видели Тебя без приюта и приняли Тебя, или видели нагим и одели?

Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

Когда мы видели Тебя больным или в тюрьме и навестили Тебя?"

Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

Царь им ответит: "Говорю вам истину: то, что вы сделали одному из наименьших Моих братьев, вы сделали Мне".

Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.

Тогда Он скажет и тем, кто будет по левую сторону: "Идите от Меня, проклятые, в вечный огонь, приготовленный для дьявола и его ангелов.

Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.

Потому что Я был голоден, и вы не накормили Меня; Я хотел пить, и вы не напоили Меня;

Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,

Я искал приюта, и вы не пустили Меня в дом; Я был наг, и вы не одели Меня; Я был болен и в тюрьме, и вы не навестили Меня".

мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.

Они тоже спросят: "Господи, когда мы видели Тебя голодным, или когда Ты хотел пить, или нуждался в приюте или в одежде, или был болен, или в тюрьме, и мы не помогли Тебе?"

Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“

Он им ответит: "Говорю вам истину: все, чего вы не сделали для одного из наименьших, вы не сделали Мне".

Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“

И они пойдут в вечное наказание, а праведники — в вечную жизнь.

І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

« 24 глава 26 глава »