По Матфею 25 глава

Евангелие по Матфею
Открытый перевод → Переклад Огієнка

Тогда, в Царстве Небесном, будет как с десятью девушками, которые, взяв светильники, вышли встречать жениха87.

Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.

Пять из них были глупыми, а пять — благоразумными.

П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

Глупые не взяли с собой масло для светильников,

Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.

а благоразумные вместе со светильниками захватили и сосуды с маслом.

А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.

Жених долго не появлялся, и все девушки задремали.

А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.

В полночь раздался клич: “Идёт жених, выходите его встречать!”

А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“

Девушки, пробудившись, стали поправлять светильники.

Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.

И глупые обратились к благоразумным: “Дайте нам масла: наши светильники гаснут”.

Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.

Но те им отказали: “Нет, нам с вами масла не хватит. Лучше пойдите и купите его у торговцев”.

Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.

Пока глупые девушки ходили за маслом, пришёл жених. Девушки, стоявшие наготове, вошли вместе с ним на пир, и двери за ними закрылись.

І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.

Позже подошли девушки, ходившие за маслом, и стали кричать: “Господин, господин наш, открой нам!”

А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“

А он ответил: “Говорю вам истину: я вас не знаю”.

Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“

Итак, бодрствуйте, ибо вы не знаете ни дня, ни часа.

Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!

Или будет как с человеком, который, собираясь на чужбину, позвал рабов и вручил им своё состояние.

Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

Одному он дал пять талантов, другому — два, третьему — один: каждому по его дарованиям, и уехал.

І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.

Обладатель пяти талантов пошёл и, пустив их в дело, получил доход в пять талантов.

А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.

Точно так же получивший два таланта нажил ещё два.

Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.

А получивший один талант зарыл хозяйские деньги в землю.

А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.

И вот, после долгого отсутствия вернулся хозяин и потребовал от рабов отчёта.

По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

Раб, получивший от него пять талантов, принёс ему десять и сказал: “Господин мой, ты дал мне пять талантов. Смотри, я заработал ещё пять!”

І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.

Хозяин ответил: “Отлично, мой верный, надёжный слуга! Раз ты был верен в малом, я назначу тебя распорядителем многого. Радуйся вместе со своим господином!”

Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

Пришёл также раб, получивший два таланта, и сказал: “Господин мой, ты дал мне два таланта. Смотри, я заработал ещё два!”

Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.

Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

Явился и раб, получивший один талант, и сказал: “Господин! Я знаю, что ты — человек жестокий: пожинаешь там, где не сеял, и собираешь там, где не рассыпал.

Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.

Из страха перед тобой я зарыл талант твой в землю. Вот, возьми своё!”

І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.

Хозяин ответил: “Негодный, ленивый раб! Ты ведь знал, что я люблю пожинать, где не сеял, и собирать, где не рассыпал.

І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?

Ты должен был пустить мои деньги в рост, чтобы, вернувшись, я получил на них прибыль.

Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.

Заберите у него талант и отдайте обладателю десяти!

Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.

Ибо кто имеет, тот получит ещё больше и будет иметь в избытке, а у неимущего отнимут и то, что он имеет.

Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.

А никчемного раба пусть выбросят вон, во тьму: там будут рыдать и скрежетать зубами”.

А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!

Когда Сын Человеческий придёт со славой в окружении всех ангелов, Он воссядет на царском престоле

Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

и к Нему будут собраны все народы. И Он отделит одних людей от других, как пастух отделяет овец от козлов,

І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.

и поставит овец по правую руку от себя, а козлов — по левую.

І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.

И скажет Царь стоящим справа: “Идите ко Мне! Вас благословил мой Отец. Владейте царством, приготовленным для вас при сотворении мира.

Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

Ибо Я был голоден, и вы дали Мне есть, страдал от жажды, и вы дали Мне пить, был чужестранцем, и вы дали Мне кров,

Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.

был нагим, и вы дали Мне одежду, был больным, и вы обо Мне позаботились, был узником, и вы Меня навестили”.

Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.

Тогда спросят праведные: “Господин наш, когда мы видели Тебя голодным — и накормили, страдающим от жажды — и напоили?

Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

Когда мы видели Тебя чужестранцем — и приютили, нагим — и одели?

Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

Когда мы видели Тебя больным или узником — и навестили?”

Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

А Царь им скажет: “Говорю вам истину: всё, что вы сделали для одного из этих братьев Моих наименьших, вы сделали для Меня”.

Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.

Потом Он скажет стоящим слева: “Прочь от меня! Вы прокляты. Ступайте в вечный огонь, приготовленный для Дьявола и ангелов его.

Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.

Ибо Я был голоден, а вы не дали Мне есть, страдал от жажды, а вы не дали Мне пить,

Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,

был чужестранцем, а вы не приютили Меня, был нагим, а вы не дали Мне одежды, был больным и узником, а вы Меня не навестили”.

мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.

Тогда спросят и они: “Господин наш, когда же мы видели Тебя голодным или страдающим от жажды, чужестранцем или нагим, больным или узником — и не позаботились о Тебе?”

Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“

А Он им на это скажет: “Говорю вам истину: чего вы не сделали для одного из этих наименьших, того вы не сделали для Меня”.

Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“

И пойдут они в муку на века, а праведные — в жизнь на века».

І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

Примечания:

Открытый перевод

[87] В некоторых рукописях: жениха и невесту.

« 24 глава 26 глава »