От Иоанна 17 глава

Евангелие от Иоанна
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

После сих слов Иисус возвёл очи Свои на небо и сказал: Отче! пришёл час, прославь Сына Твоего, да и Сын Твой прославит Тебя,

По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,

так как Ты дал Ему власть над всякою плотью, да всему, что Ты дал Ему, даст Он жизнь вечную.

бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.

Сия же есть жизнь вечная, да знают Тебя, единого истинного Бога, и посланного Тобою Иисуса Христа.

Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

Я прославил Тебя на земле, совершил дело, которое Ты поручил Мне исполнить.

Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.

И ныне прославь Меня Ты, Отче, у Тебя Самого славою, которую Я имел у Тебя прежде бытия мира.

І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.

Я открыл имя Твоё человекам, которых Ты дал Мне от мира; они были Твои, и Ты дал их Мне, и они сохранили слово Твоё.

Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.

Ныне уразумели они, что всё, что Ты дал Мне, от Тебя есть,

Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,

ибо слова, которые Ты дал Мне, Я передал им, и они приняли, и уразумели истинно, что Я исшёл от Тебя, и уверовали, что Ты послал Меня.

бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

Я о них молю: не о всём мире молю, но о тех, которых Ты дал Мне, потому что они Твои.

Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!

И всё Моё — Твоё, и Твоё — Моё; и Я прославился в них.

Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.

Я уже не в мире, но они в мире, а Я к Тебе иду. Отче Святой! соблюди их во имя Твоё, тех, которых Ты Мне дал, чтобы они были едино, как и Мы.

І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

Когда Я был с ними в мире, Я соблюдал их во имя Твоё; тех, которых Ты дал Мне, Я сохранил, и никто из них не погиб, кроме сына погибели, да сбудется Писание.

Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.

Ныне же к Тебе иду, и сие говорю в мире, чтобы они имели в себе радость Мою совершенную.

Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.

Я передал им слово Твоё; и мир возненавидел их, потому что они не от мира, как и Я не от мира.

Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.

Не молю, чтобы Ты взял их из мира, но чтобы сохранил их от зла.

Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

Они не от мира, как и Я не от мира.

Не від світу вони, як і Я не від світу.

Освяти их истиною Твоею; слово Твоё есть истина.

Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.

Как Ты послал Меня в мир, так и Я послал их в мир.

Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.

И за них Я посвящаю Себя, чтобы и они были освящены истиною.

А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

Не о них же только молю, но и о верующих в Меня по слову их,

Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,

да будут все едино, как Ты, Отче, во Мне, и Я в Тебе, так и они да будут в Нас едино, — да уверует мир, что Ты послал Меня.

щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.

И славу, которую Ты дал Мне, Я дал им: да будут едино, как Мы едино.

А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.

Я в них, и Ты во Мне; да будут совершены воедино, и да познает мир, что Ты послал Меня и возлюбил их, как возлюбил Меня.

Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.

Отче! которых Ты дал Мне, хочу, чтобы там, где Я, и они были со Мною, да видят славу Мою, которую Ты дал Мне, потому что возлюбил Меня прежде основания мира.

Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.

Отче праведный! и мир Тебя не познал; а Я познал Тебя, и сии познали, что Ты послал Меня.

Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.

И Я открыл им имя Твоё и открою, да любовь, которою Ты возлюбил Меня, в них будет, и Я в них.

Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“

« 16 глава 18 глава »