От Иоанна 20 глава

Евангелие от Иоанна
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

В первый же день недели Мария Магдалина приходит ко гробу рано, когда было ещё темно, и видит, что камень отвален от гроба.

А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було́, прийшла Марія Магдали́на до гро́бу, та й бачить, що камінь від гро́бу відва́лений.

Итак, бежит и приходит к Симону Петру и к другому ученику, которого любил Иисус, и говорит им: унесли Господа из гроба, и не знаем, где положили Его.

Тож біжить вона та й прибуває до Си́мона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: „Взяли́ Господа з гро́бу, і ми не знаємо, де́ покла́ли Його!“

Тотчас вышел Пётр и другой ученик, и пошли ко гробу.

Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гро́бу пішли.

Они побежали оба вместе; но другой ученик бежал скорее Петра, и пришёл ко гробу первый.

Вони ж бігли оби́два укупі, але другий той учень попе́реду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.

И, наклонившись, увидел лежащие пелёны; но не вошёл во гроб.

І, нахили́вшися, бачить — лежить полотно... Але він не ввійшов.

Вслед за ним приходит Симон Пётр, и входит во гроб, и видит одни пелёны лежащие,

Прибува́є і Си́мон Петро, що слідко́м за ним біг, і входить до гробу, і полотно оглядає, що лежало,

и плат, который был на главе Его, не с пеленами лежащий, но особо свитый на другом месте.

і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащани́цею, але о́сторонь, зго́рнена, в іншому місці.

Тогда вошёл и другой ученик, прежде пришедший ко гробу, и увидел, и уверовал.

Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, — і ввірував.

Ибо они ещё не знали из Писания, что Ему надлежало воскреснуть из мёртвых.

Бо ще не розуміли з Писа́ння вони, що Він має воскре́снути з мертвих.

Итак, ученики опять возвратились к себе.

І учні верну́лися знову до се́бе.

А Мария стояла у гроба и плакала. И, когда плакала, наклонилась во гроб,

А Марія стояла при гро́бі назо́вні та й плакала. Плачучи́, нахилилась до гробу.

и видит двух Ангелов, в белом одеянии сидящих, одного у главы и другого у ног, где лежало тело Иисуса.

І бачить два Анголи́, що в білім сиділи, — один у голова́х, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло.

И они говорят ей: жена! что ты плачешь? Говорит им: унесли Господа моего, и не знаю, где положили Его.

І говорять до неї вони: „Чого плачеш ти, жінко?“ Та відказує їм: „Узяли́ мого Господа, і я не знаю, де Його покла́ли.

Сказав сие, обратилась назад и увидела Иисуса стоящего; но не узнала, что это Иисус.

І, сказавши оце, оберну́лась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус.

Иисус говорит ей: жена! что ты плачешь? кого ищешь? Она, думая, что это садовник, говорит Ему: господин! если ты вынес Его, скажи мне, где ты положил Его, и я возьму Его.

Промовляє до неї Ісус: „Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш?“ Вона ж, думаючи, що то садівни́к, говорить до Нього: „Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де́ покла́в ти Його, — і Його я візьму́!“

Иисус говорит ей: Мария! Она, обратившись, говорит Ему: Раввуни! — что значит: «Учитель!»

Ісус мовить до неї: „Маріє!“ А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: „Раббуні́!“ цебто: „Учителю мій!“

Иисус говорит ей: не прикасайся ко Мне, ибо Я ещё не восшёл к Отцу Моему; а иди к братьям Моим и скажи им: «восхожу к Отцу Моему и Отцу вашему, и к Богу Моему и Богу вашему».

Говорить до неї Ісус: „Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розпові́ж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!“

Мария Магдалина идёт и возвещает ученикам, что видела Господа и что Он это сказал ей.

Іде Марія Магдалина, та й учням звіща́є, що бачила Господа, і Він це їй сказав.

В тот же первый день недели вечером, когда двери дома, где собирались ученики Его, были заперты из опасения от Иудеев, пришёл Иисус, и стал посреди, и говорит им: мир вам!

Того ж дня — дня першого в тижні, — коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були́, були за́мкнені, — бо боялись юдеїв, — з'явився Ісус, і став посере́дині, та й промовляє до них: „Мир вам!“

Сказав это, Он показал им руки и ноги и рёбра Свои. Ученики обрадовались, увидев Господа.

І, сказавши оце, показав Він їм ру́ки та бо́ка. А учні зраділи, побачивши Господа.

Иисус же сказал им вторично: мир вам! как послал Меня Отец, так и Я посылаю вас.

Тоді зно́ву сказав їм Ісус: „Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!“

Сказав это, дунул, и говорит им: примите Духа Святого.

Сказавши оце, Він дихну́в, і говорить до них: „Прийміть Духа Святого!

Кому простите грехи, тому простятся; на ком оставите, на том останутся.

Кому гріхи про́стите, — про́стяться їм, а кому затри́маєте, — то затри́маються!“

Фома же, один из двенадцати, называемый Близнец, не был тут с ними, когда приходил Иисус.

А Хома́, один з Дванадцятьох, званий Близню́к, із ними не був, як прихо́див Ісус.

Другие ученики сказали ему: мы видели Господа. Но он сказал им: если не увижу на руках Его ран от гвоздей, и не вложу перста моего в раны от гвоздей, и не вложу руки моей в рёбра Его, не поверю.

Інші ж учні сказали йому: „Ми бачили Господа!“ А він відказав їм: „Коли на руках Його зна́ку відцвя́шного я не побачу, і пальця свого́ не вкладу́ до відцвя́шної рани, і своєї руки не вкладу́ до боку Його, — не ввірую!“

После восьми дней опять были в доме ученики Его, и Фома с ними. Пришёл Иисус, когда двери были заперты, стал посреди них и сказал: мир вам!

За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома́. І, як за́мкнені двері були́, прийшов Ісус, і став посере́дині та й проказав: „Мир вам!“

Потом говорит Фоме: подай перст твой сюда и посмотри руки Мои; подай руку твою и вложи в рёбра Мои; и не будь неверующим, но верующим.

Потім каже Хомі: „Простягни́ свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади́ до бо́ку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!“

Фома сказал Ему в ответ: Господь мой и Бог мой!

А Хома відповів і сказав Йому: „Господь мій і Бог мій!“

Иисус говорит ему: ты поверил, потому что увидел Меня; блаженны невидевшие и уверовавшие.

Промовляє до нього Ісус: „Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!“

Много сотворил Иисус пред учениками Своими и других чудес, о которых не писано в книге сей.

Багато ж і інших озна́к учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.

Сие же написано, дабы вы уверовали, что Иисус есть Христос, Сын Божий, и, веруя, имели жизнь во имя Его.

Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я́ Його!

Примечания:

Синодальный перевод

7 плат — платок (погребальный).

16 обратившись — в смысле обернувшись, повернувшись.

25, 27 перст — палец.

« 19 глава 21 глава »