От Иоанна 7 глава

Евангелие от Иоанна
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

После сего Иисус ходил по Галилее, ибо по Иудее не хотел ходить, потому что Иудеи искали убить Его.

Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.

Приближался праздник Иудейский — поставление кущей.

А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.

Тогда братья Его сказали Ему: выйди отсюда и пойди в Иудею, чтобы и ученики Твои видели дела, которые Ты делаешь.

І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

Ибо никто не делает чего-либо втайне, и ищет сам быть известным. Если Ты творишь такие дела, то яви Себя миру.

Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.

Ибо и братья Его не веровали в Него.

Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

На это Иисус сказал им: Моё время ещё не настало, а для вас всегда время.

А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.

Вас мир не может ненавидеть, а Меня ненавидит, потому что Я свидетельствую о нём, что дела его злы.

Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.

Вы пойдите на праздник сей; а Я ещё не пойду на сей праздник, потому что Моё время ещё не исполнилось.

Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

Сие сказав им, остался в Галилее.

Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

Но когда пришли братья Его, тогда и Он пришёл на праздник не явно, а как бы тайно.

Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

Иудеи же искали Его на празднике и говорили: где Он?

А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“

И много толков было о Нём в народе: одни говорили, что Он добр; а другие говорили: нет, но обольщает народ.

І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.

Впрочем, никто не говорил о Нём явно, боясь Иудеев.

Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

Но в половине уже праздника вошёл Иисус в храм и учил.

У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

И дивились Иудеи, говоря: как Он знает Писания, не учившись?

І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“

Иисус, отвечая им, сказал: Моё учение — не Моё, но Пославшего Меня;

Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.

кто хочет творить волю Его, тот узнает о сём учении, от Бога ли оно или Я Сам от Себя говорю.

Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

Говорящий сам от себя ищет славы себе; а Кто ищет славы Пославшему Его, Тот истинен, и нет неправды в Нём.

Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

Не дал ли вам Моисей закона? и никто из вас не поступает по закону. За что ищете убить Меня?

Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“

Народ сказал в ответ: не бес ли в Тебе? кто ищет убить Тебя?

Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“

Иисус, продолжая речь, сказал им: одно дело сделал Я, и все вы дивитесь.

Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.

Моисей дал вам обрезание (хотя оно не от Моисея, но от отцов), и в субботу вы обрезываете человека.

Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

Если в субботу принимает человек обрезание, чтобы не был нарушен закон Моисеев, — на Меня ли негодуете за то, что Я всего человека исцелил в субботу?

Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?

Не судите по наружности, но судите судом праведным.

Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

Тут некоторые из Иерусалимлян говорили: не Тот ли это, Которого ищут убить?

Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?

Вот, Он говорит явно, и ничего не говорят Ему: не удостоверились ли начальники, что Он — подлинно Христос?

Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

Но мы знаем Его, откуда Он; Христос же когда придёт, никто не будет знать, откуда Он.

Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.

Тогда Иисус возгласил в храме, уча и говоря: и знаете Меня, и знаете, откуда Я; и Я пришёл не Сам от Себя, но истинен Пославший Меня, Которого вы не знаете.

І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

Я знаю Его, потому что Я от Него, и Он послал Меня.

Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“

И искали схватить Его, но никто не наложил на Него руки, потому что ещё не пришёл час Его.

Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

Многие же из народа уверовали в Него и говорили: когда придёт Христос, неужели сотворит больше знамений, нежели сколько Сей сотворил?

А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

Услышали фарисеи такие толки о Нём в народе, и послали фарисеи и первосвященники служителей — схватить Его.

Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

Иисус же сказал им: ещё недолго быть Мне с вами, и пойду к Пославшему Меня;

Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

будете искать Меня, и не найдёте; и где буду Я, туда вы не можете прийти.

Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

При сём Иудеи говорили между собою: куда Он хочет идти, так что мы не найдём Его? Не хочет ли Он идти в Еллинское рассеяние и учить Еллинов?

Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

Что значат сии слова, которые Он сказал: «будете искать Меня, и не найдёте; и где буду Я, туда вы не можете прийти»?

Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

В последний же великий день праздника стоял Иисус и возгласил, говоря: кто жаждет, иди ко Мне и пей.

А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

Кто верует в Меня, у того, как сказано в Писании, из чрева потекут реки воды живой.

Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

Сие сказал Он о Духе, Которого имели принять верующие в Него: ибо ещё не было на них Духа Святого, потому что Иисус ещё не был прославлен.

Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

Многие из народа, услышав сии слова, говорили: Он точно пророк.

А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

Другие говорили: это — Христос. А иные говорили: разве из Галилеи Христос придёт?

Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

Не сказано ли в Писании, что Христос придёт от семени Давидова и из Вифлеема, из того места, откуда был Давид?

Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

Итак, произошла о Нём распря в народе.

Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

Некоторые из них хотели схватить Его; но никто не наложил на Него рук.

А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

Итак, служители возвратились к первосвященникам и фарисеям, и сии сказали им: для чего вы не привели Его?

І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

Служители отвечали: никогда человек не говорил так, как Этот Человек.

Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

Фарисеи сказали им: неужели и вы прельстились?

А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

Уверовал ли в Него кто из начальников или из фарисеев?

Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

Но этот народ — невежда в законе, проклят он.

Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

Никодим, приходивший к Нему ночью, будучи один из них, говорит им:

Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

судит ли закон наш человека, если прежде не выслушают его и не узнают, что он делает?

„Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

На это сказали ему: и ты не из Галилеи ли? рассмотри и увидишь, что из Галилеи не приходит пророк.

Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

И разошлись все по домам.

І до дому свого́ пішов кожен.

« 6 глава 8 глава »