От Иоанна 17 глава

Евангелие от Иоанна
Синодальный перевод → Переклад Куліша та Пулюя

После сих слов Иисус возвёл очи Свои на небо и сказал: Отче! пришёл час, прославь Сына Твоего, да и Сын Твой прославит Тебя,

Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.

так как Ты дал Ему власть над всякою плотью, да всему, что Ты дал Ему, даст Он жизнь вечную.

Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.

Сия же есть жизнь вечная, да знают Тебя, единого истинного Бога, и посланного Тобою Иисуса Христа.

Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.

Я прославил Тебя на земле, совершил дело, которое Ты поручил Мне исполнить.

Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.

И ныне прославь Меня Ты, Отче, у Тебя Самого славою, которую Я имел у Тебя прежде бытия мира.

А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.

Я открыл имя Твоё человекам, которых Ты дал Мне от мира; они были Твои, и Ты дал их Мне, и они сохранили слово Твоё.

Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.

Ныне уразумели они, что всё, что Ты дал Мне, от Тебя есть,

Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.

ибо слова, которые Ты дал Мне, Я передал им, и они приняли, и уразумели истинно, что Я исшёл от Тебя, и уверовали, что Ты послал Меня.

Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.

Я о них молю: не о всём мире молю, но о тех, которых Ты дал Мне, потому что они Твои.

Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.

И всё Моё — Твоё, и Твоё — Моё; и Я прославился в них.

І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.

Я уже не в мире, но они в мире, а Я к Тебе иду. Отче Святой! соблюди их во имя Твоё, тех, которых Ты Мне дал, чтобы они были едино, как и Мы.

І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.

Когда Я был с ними в мире, Я соблюдал их во имя Твоё; тех, которых Ты дал Мне, Я сохранил, и никто из них не погиб, кроме сына погибели, да сбудется Писание.

Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.

Ныне же к Тебе иду, и сие говорю в мире, чтобы они имели в себе радость Мою совершенную.

Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.

Я передал им слово Твоё; и мир возненавидел их, потому что они не от мира, как и Я не от мира.

Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.

Не молю, чтобы Ты взял их из мира, но чтобы сохранил их от зла.

Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.

Они не от мира, как и Я не от мира.

Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.

Освяти их истиною Твоею; слово Твоё есть истина.

Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.

Как Ты послал Меня в мир, так и Я послал их в мир.

Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.

И за них Я посвящаю Себя, чтобы и они были освящены истиною.

І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.

Не о них же только молю, но и о верующих в Меня по слову их,

Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,

да будут все едино, как Ты, Отче, во Мне, и Я в Тебе, так и они да будут в Нас едино, — да уверует мир, что Ты послал Меня.

щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.

И славу, которую Ты дал Мне, Я дал им: да будут едино, как Мы едино.

І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.

Я в них, и Ты во Мне; да будут совершены воедино, и да познает мир, что Ты послал Меня и возлюбил их, как возлюбил Меня.

Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.

Отче! которых Ты дал Мне, хочу, чтобы там, где Я, и они были со Мною, да видят славу Мою, которую Ты дал Мне, потому что возлюбил Меня прежде основания мира.

Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.

Отче праведный! и мир Тебя не познал; а Я познал Тебя, и сии познали, что Ты послал Меня.

Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.

И Я открыл им имя Твоё и открою, да любовь, которою Ты возлюбил Меня, в них будет, и Я в них.

І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.

« 16 глава 18 глава »