Плач Иеремии 5 глава

Плач Иеремии
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Вспомни, Господи, что над нами совершилось; призри и посмотри на поругание наше.

Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження.

Наследие наше перешло к чужим, домы наши — к иноплеменным;

Наш спадок обернувся іншим, наші доми — чужинцям.

мы сделались сиротами, без отца; матери наши — как вдовы.

Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері — як вдови.

Воду свою пьём за серебро, дрова наши достаются нам за деньги.

Від наших днів наші дерева в заміну прийшли.

Нас погоняют в шею, мы работаем и не имеем отдыха.

Нас переслідують, дихають на нашу шию. Ми стомилися, ми не маємо спокою.

Протягиваем руку к Египтянам, к Ассириянам, чтобы насытиться хлебом.

Єгипет дав руку, Ассур — на насичення хлібом.

Отцы наши грешили: их уже нет, а мы несём наказание за беззакония их.

Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня.

Рабы господствуют над нами, и некому избавить от руки их.

Раби нами заволоділи, немає того, хто визволяє з їхніх рук.

С опасностью жизни от меча, в пустыне достаём хлеб себе.

Нашими душами принесемо наш хліб від леза меча пустелі.

Кожа наша почернела, как печь, от жгучего голода.

Наша шкіра від обличчя навали голоду почорніла, як піч.

Жён бесчестят на Сионе, девиц — в городах Иудейских.

Жінок упокорили в Сіоні, дівчат — у містах Юди.

Князья повешены руками их, лица старцев не уважены.

Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені.

Юношей берут к жерновам, и отроки падают под ношами дров.

Вибрані піднімали жорна, і молоді в колодах послабли.

Старцы уже не сидят у ворот; юноши не поют.

І старців не стало біля брами, і вибрані не співали своїх пісень.

Прекратилась радость сердца нашего; хороводы наши обратились в сетование.

Не стало радості нашого серця, наші хороводи обернулися на плач.

Упал венец с головы нашей; горе нам, что мы согрешили!

Упав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили.

От сего-то изнывает сердце наше; от сего померкли глаза наши.

Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, —

Оттого, что опустела гора Сион, лисицы ходят по ней.

за гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшлися через неї.

Ты, Господи, пребываешь вовеки; престол Твой — в род и род.

Ти ж, Господи, навіки поселишся, Твій престол — з роду в рід.

Для чего совсем забываешь нас, оставляешь нас на долгое время?

Невже навіки забудеш про нас, залишиш нас на довгі дні?

Обрати нас к Тебе, Господи, и мы обратимся; обнови дни наши, как древле.

Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося! І обнови наші дні, як раніше.

Неужели Ты совсем отверг нас, прогневался на нас безмерно?

Адже Ти зовсім відкинув [1] нас, сильно на нас розгнівавшись.

Примечания:

Синодальный перевод

15 сетовать — роптать, жаловаться.

21 древле — прежде, давно минувшее.

« 4 глава 1 глава »