Матфея 21 глава

Святое Евангелле паводле Матфея
Пераклад праваслаўнай царквы → Синодальный перевод (СВ)

 
 

І калі наблíзіліся да Іерусаліма і прыйшлі ў Віфагíю да гары Елеонскай, тады Іісус паслаў двух вучняў,
 
И когда приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию, к горе Елеонской, тогда Иисус послал двух учеников,

сказаўшы ім: ідзіце ў се́лішча, якое перад вамі; і адразу зно́йдзеце аслíцу прывя́заную і асляня́ з ёю; адвяза́ўшы, прывядзíце да Мяне.
 
сказав им: «Пойдите в селение, которое прямо перед вами, и тотчас найдете ослицу привязанную и молодого осла с ней; отвязав, приведите ко Мне;

І калі хто вам скажа што-небудзь, вы адка́жаце, што яны патрэбны Госпаду; і адразу пашле́ іх.
 
и если кто скажет вам что-нибудь, отвечайте, что они надобны Господу; и тотчас пошлет их».

А ўсё гэта ста́лася, каб збыло́ся ска́занае праз прарока, які гаворыць:
 
Всё же это было, да сбудется реченное через пророка, который говорит:

«скажы́це дачцэ́ Сіёнавай: вось, Цар твой ідзе да цябе лаго́дны, се́дзячы на аслíцы і асляня́ці, сы́не пад’ярэмнай».
 
«Скажите дочери Сиона: „Се, Царь твой грядет к тебе, кроткий, сидя на ослице и молодом осле, сыне подъяремной“».

Вучні пайшлі і зрабілі так, як загадаў ім Іісус:
 
Ученики пошли и поступили так, как повелел им Иисус:

прывялі аслíцу і асляня́; і пакла́лі на іх во́пратку сваю, і Ён сеў паве́рх яе.
 
привели ослицу и молодого осла и положили на них одежды свои, и Он сел поверх их.

Мноства людзей пасціла́лі во́пратку сваю на дарогу, а іншыя зраза́лі галíны з дрэў і пасціла́лі на дарогу.
 
Множество же народа постилали свои одежды на дороге, а другие резали ветви с деревьев и постилали на дороге;

А народ, які ішоў папе́радзе і следам, ускліка́ў: Аса́нна Сыну Давíдаваму! благаславёны Той, Хто прыходзіць ў імя́ Гасподняе! Аса́нна ў вы́шніх!
 
народ же, шедший впереди и сопровождавший Его, восклицал: «Осанна Сыну Давидову! Благословен Грядущий во имя Господне! Осанна в вышних!»

І калі ўвайшоў Ён у Іерусалім, узру́шыўся ўвесь горад, і казалі: хто гэта?
 
И когда вошел Он в Иерусалим, весь город пришел в движение и говорил: «Кто Сей?»

А народ казаў: гэта Іісус, Прарок з Назарэта Галіле́йскага.
 
Народ же говорил: «Это Иисус, пророк из Назарета галилейского».

І ўвайшоў Іісус у храм Божы і павыганя́ў усіх тых, якія прадава́лі і купля́лі ў храме, і перакулíў сталы́ мяня́лаў і ўсло́ны тых, што прадавалі галубоў.
 
И вошел Иисус в храм Божий, и выгнал всех продающих и покупающих в храме, и опрокинул столы менял и скамьи продающих голубей,

І кажа ім: напíсана: «дом Мой домам малітвы назаве́цца»; а вы зрабілі з яго логава разбойнікаў.
 
и говорил им: «Написано: „Дом Мой домом молитвы наречется“, а вы сделали его вертепом разбойников».

І прыступíлі да Яго ў храме сляпыя і кульга́выя, і Ён ацаліў іх.
 
И приступили к Нему в храме слепые и хромые, и Он исцелил их.

А першасвятары́ і кніжнікі, убачыўшы цуды, якія Ён зрабіў, і дзяцей, якія ўскліка́лі ў храме і казалі: «Аса́нна Сыну Давідаваму», абу́рыліся
 
Первосвященники же и книжники, увидев чудеса, которые Он сотворил, и детей, восклицающих в храме и говорящих: «Осанна Сыну Давидову!», — вознегодовали

і сказалі Яму: чуеш, што яны кажуць? А Іісус кажа ім: так! хіба́ вы ніколі не чыталі: «з вуснаў дзетак і немаўля́т Ты ўчынíў хвалу́?»
 
и сказали Ему: «Слышишь ли, что они говорят?» Иисус же говорит им: «Да! Разве вы никогда не читали: „Из уст младенцев и грудных детей Ты устроил хвалу“?»

І, пакінуўшы іх, Ён выйшаў з горада ў Віфа́нію і правёў там ноч.
 
И, оставив их, вышел из города в Вифанию и провел там ночь.

А раніцай, вярта́ючыся ў горад, захацеў Ён есці.
 
Поутру же, возвращаяcь в город, проголодался;

І, убачыўшы пры дарозе адну смако́ўніцу, Ён падышоў да яе і, нічога на ёй не знайшоўшы, акрамя толькі лíсця, кажа ёй: няхай не будзе больш ад цябе пло́ду даве́ку. І адразу ўсохла смако́ўніца.
 
и, увидев при дороге одну смоковницу, подошел к ней, и, ничего не найдя на ней, кроме одних листьев, говорит ей: «Да не будет же впредь от тебя плода вовек». И смоковница тотчас засохла.

Убачыўшы гэта, вучні здзівіліся і казалі: як гэта адразу ўсохла смако́ўніца?
 
Увидев это, ученики удивились и говорили: «Как это тотчас засохла смоковница?»

Іісус жа сказаў ім у адказ: праўду кажу вам: калі будзеце мець веру і не засумнява́ецеся, то не толькі зробіце тое, што адбыло́ся са смако́ўніцай, але калі і гары́ гэтай ска́жаце: «падыміся і ўве́ргніся ў мора», — будзе так.
 
Иисус же сказал им в ответ: «Истинно говорю вам: если будете иметь веру и не усомнитесь, не только сделаете то, что сделано со смоковницей, но если и горе этой скажете: „Поднимись и ввергнись в море“, — будет;

І ўсё, чаго ні папро́сіце ў малітве з вераю, атрыма́еце.
 
и всё, чего ни попросите в молитве с верою, получите».

І калі прыйшоў Ён у храм і вучыў, прыступíлі да Яго першасвятары́ і старэйшыны народу і сказалі: якою ўла́даю Ты гэта робіш? і хто Табе даў ула́ду такую?
 
И когда пришел Он в храм и учил, приступили к Нему первосвященники и старейшины народа и сказали: «Какой властью Ты это делаешь? И кто Тебе дал такую власть?»

Іісус сказаў ім у адказ: спытаю ў вас і Я адну рэч; калі гэта ска́жаце Мне, то і Я вам скажу, якою ўла́даю гэта раблю.
 
Иисус сказал им в ответ: «Спрошу и Я вас об одном; если о том скажете Мне, то и Я вам скажу, какою властью это делаю.

Хрышчэ́нне Іаанава адкуль было́: з неба ці ад людзей? Яны ж разважа́лі паміж сабою: калі скажам: «з неба», то Ён скажа нам: «чаму ж вы не паве́рылі яму?»
 
Крещение Иоанново откуда было: с небес или от людей?» Они же рассуждали между собою: «Если скажем: „С небес“, — то Он скажет нам: „Почему же вы не поверили ему?“

А калі скажам: «ад людзей», — баімся народу, бо ўсе лічаць Іаана прарокам.
 
А если сказать: „От людей“, — боимся народа, ибо все почитают Иоанна за пророка».

І яны сказалі ў адказ Іісусу: не ведаем. Сказаў ім і Ён: і Я вам не скажу, якою ўла́даю гэта раблю.
 
И сказали в ответ Иисусу: «Не знаем». Сказал им и Он: «И Я вам не скажу, какою властью это делаю.

А як вам здае́цца? У аднаго чалавека было́ два сыны́; і ён, падышоўшы да першага, сказаў: сы́не! ідзі, сёння папрацу́й у вінагра́дніку маім.
 
А как вам кажется? У одного человека было два сына; и он, подойдя к первому, сказал: „Сын! Пойди и работай сегодня в винограднике моем“.

Але ён сказаў у адказ: «не хачу»; а потым, раска́яўшыся, пайшоў.
 
Но он сказал в ответ: „Не хочу“. А после, раскаявшись, пошел.

І, падышоўшы да другога, ён сказаў тое самае. Гэты сказаў у адказ: «іду, гаспадар»; і не пайшоў.
 
И, подойдя к другому, он сказал то же. Этот сказал в ответ: „Иду, господин“, — и не пошел.

Каторы з двух вы́канаў волю ба́цькі? Кажуць Яму: першы. Кажа ім Іісус: праўду кажу вам, што мы́тнікі і блуднíцы папе́радзе вас ідуць у Царства Божае.
 
Который из двух исполнил волю отца?» Говорят Ему: «Первый». Иисус говорит им: «Истинно говорю вам, что мытари и блудницы вперед вас идут в Царство Божие,

Бо прыйшоў да вас Іаан шляхам праведнасці, і вы не паверылі яму, а мы́тнікі і блуднíцы паверылі яму; вы ж, бачыўшы гэта, не раска́яліся і потым, каб паве́рыць яму.
 
ибо пришел к вам Иоанн путем праведности, и вы не поверили ему, а мытари и блудницы поверили ему; вы же, и видев это, не раскаялись после, чтобы поверить ему.

Вы́слухайце іншую прытчу. Быў адзін чалавек, гаспадар дома, які насадзíў вінагра́днік, і агаро́джаю абнёс яго, і вы́капаў у ім выціска́льню, і збудаваў вежу, і аддаў яго вінагра́дарам, і адлучы́ўся.
 
Выслушайте другую притчу. Был некоторый хозяин дома, который насадил виноградник, обнес его оградой, выкопал в нем точило, построил башню и, отдав его виноградарям, отлучился.

А калі надышоў час збору пладоў, ён паслаў сваіх рабоў да вінагра́дараў узяць плады́ свае.
 
Когда же приблизилось время плодов, он послал своих слуг к виноградарям взять свои плоды.

Вінагра́дары, схапіўшы рабоў яго, каго набілі, каго забілі, а каго каме́ннем пабілі.
 
Виноградари, схватив слуг его, иного избили, иного убили, а иного побили камнями.

Зноў паслаў ён іншых рабоў, больш чым ране́й; і з імі зрабілі тое самае.
 
Опять послал он других слуг, больше прежнего; и с ними поступили так же.

Нарэшце паслаў ён да іх сы́на свайго, ка́жучы: пасаро́меюцца сы́на майго.
 
Наконец послал он к ним своего сына, говоря: „Постыдятся сына моего“.

Але вінагра́дары, убачыўшы сына, сказалі адзін аднаму: гэта спадкае́мец; хадзе́м, заб’ём яго і завалодаем спа́дчынай яго.
 
Но виноградари, увидев сына, сказали друг другу: „Это наследник; пойдем, убьем его и завладеем наследством его“.

І, схапіўшы яго, вы́велі вон з вінагра́дніка і забілі.
 
И, схватив его, вывели вон из виноградника, и убили.

І вось, калі пры́йдзе гаспадар вінагра́дніка, што́ зробіць ён з гэтымі вінагра́дарамі?
 
Итак, когда придет хозяин виноградника, что сделает он с этими виноградарями?»

Кажуць Яму: злачынцаў гэтых пакарае злой смерцю, а вінаграднік перада́сць іншым вінагра́дарам, якія аддава́ць будуць яму плады ў свой час.
 
Говорят Ему: «Злодеев этих предаст злой смерти, а виноградник отдаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды во времена свои».

Іісус кажа ім: няўжо вы ніколі не чыталі ў Пісанні: «ка́мень, які адкінулі будаўнікі, той самы стаў галавою вугла́: ад Госпада ста́лася гэта, і яно дзіўнае ў вачах нашых»?
 
Иисус говорит им: «Неужели вы никогда не читали в Писании: „Камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла: это — от Господа и дивно в очах наших“?

Таму кажу вам, што будзе забра́на ў вас Царства Божае і да́дзена будзе народу, які прыно́сіць плады яго.
 
Потому говорю вам, что отнимется от вас Царство Божие и дано будет народу, приносящему плоды его.

І той, хто ўпадзе́ на гэты ка́мень, разаб’ецца; а на каго ён упадзе́, таго разду́шыць.
 
И тот, кто упадет на этот камень, разобьется, а на кого он упадет, того раздавит».

І, пачуўшы прытчы Яго, першасвятары́ і фарысеі зразуме́лі, што пра іх Ён гаворыць.
 
И, услышав притчи Его, первосвященники и фарисеи поняли, что Он о них говорит,

І наме́рваліся схапіць Яго, але пабаяліся народу, бо Яго лічы́лі прарокам.
 
и намеревались схватить Его, но побоялись народа, потому что Его почитали за пророка.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.