Матвія 21 глава

Євангелія від св. Матвія
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (СВ)

Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів,

И когда приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию, к горе Елеонской, тогда Иисус послал двух учеников,

повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене.

сказав им: «Пойдите в селение, которое прямо перед вами, и тотчас найдете ослицу привязанную и молодого осла с ней; отвязав, приведите ко Мне;

А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне.

и если кто скажет вам что-нибудь, отвечайте, что они надобны Господу; и тотчас пошлет их».

Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв:

Всё же это было, да сбудется реченное через пророка, который говорит:

Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної!

«Скажите дочери Сиона: „Се, Царь твой грядет к тебе, кроткий, сидя на ослице и молодом осле, сыне подъяремной“».

Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус:

Ученики пошли и поступили так, как повелел им Иисус:

привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.

привели ослицу и молодого осла и положили на них одежды свои, и Он сел поверх их.

І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху.

Множество же народа постилали свои одежды на дороге, а другие резали ветви с деревьев и постилали на дороге;

Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах!

народ же, шедший впереди и сопровождавший Его, восклицал: «Осанна Сыну Давидову! Благословен Грядущий во имя Господне! Осанна в вышних!»

Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий?

И когда вошел Он в Иерусалим, весь город пришел в движение и говорил: «Кто Сей?»

А натовп відповідав: Це — Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського.

Народ же говорил: «Это Иисус, пророк из Назарета галилейского».

Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,

И вошел Иисус в храм Божий, и выгнал всех продающих и покупающих в храме, и опрокинул столы менял и скамьи продающих голубей,

і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.

и говорил им: «Написано: „Дом Мой домом молитвы наречется“, а вы сделали его вертепом разбойников».

Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він оздоровив їх.

И приступили к Нему в храме слепые и хромые, и Он исцелил их.

Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! —

Первосвященники же и книжники, увидев чудеса, которые Он сотворил, и детей, восклицающих в храме и говорящих: «Осанна Сыну Давидову!», — вознегодовали

обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу?

и сказали Ему: «Слышишь ли, что они говорят?» Иисус же говорит им: «Да! Разве вы никогда не читали: „Из уст младенцев и грудных детей Ты устроил хвалу“?»

Залишивши їх, Він пішов геть з міста до Витанії і замешкав там.

И, оставив их, вышел из города в Вифанию и провел там ночь.

Уранці, повертаючись до міста, зголоднів.

Поутру же, возвращаяcь в город, проголодался;

Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла.

и, увидев при дороге одну смоковницу, подошел к ней, и, ничего не найдя на ней, кроме одних листьев, говорит ей: «Да не будет же впредь от тебя плода вовек». И смоковница тотчас засохла.

Учні, коли побачили це, здивувалися і кажуть: Як швидко ця смоківниця засохла!

Увидев это, ученики удивились и говорили: «Как это тотчас засохла смоковница?»

У відповідь Ісус сказав їм: Запевняю вас: якщо матимете віру і не будете сумніватися, то не лише зробите те, що сталося зі смоківницею, але коли й цій горі скажете: Піднесися і кинься в море! — так і станеться.

Иисус же сказал им в ответ: «Истинно говорю вам: если будете иметь веру и не усомнитесь, не только сделаете то, что сделано со смоковницей, но если и горе этой скажете: „Поднимись и ввергнись в море“, — будет;

І все, що попросите в молитві з вірою, — одержите.

и всё, чего ни попросите в молитве с верою, получите».

Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?

И когда пришел Он в храм и учил, приступили к Нему первосвященники и старейшины народа и сказали: «Какой властью Ты это делаешь? И кто Тебе дал такую власть?»

У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню:

Иисус сказал им в ответ: «Спрошу и Я вас об одном; если о том скажете Мне, то и Я вам скажу, какою властью это делаю.

Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей? Вони ж міркували між собою: Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому?

Крещение Иоанново откуда было: с небес или от людей?» Они же рассуждали между собою: «Если скажем: „С небес“, — то Он скажет нам: „Почему же вы не поверили ему?“

Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Івана за пророка.

А если сказать: „От людей“, — боимся народа, ибо все почитают Иоанна за пророка».

Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!

И сказали в ответ Иисусу: «Не знаем». Сказал им и Он: «И Я вам не скажу, какою властью это делаю.

Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!

А как вам кажется? У одного человека было два сына; и он, подойдя к первому, сказал: „Сын! Пойди и работай сегодня в винограднике моем“.

Той же у відповідь сказав: Не хочу! Та пізніше, розкаявшись, пішов.

Но он сказал в ответ: „Не хочу“. А после, раскаявшись, пошел.

Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: Я іду, пане, — але не пішов.

И, подойдя к другому, он сказал то же. Этот сказал в ответ: „Иду, господин“, — и не пошел.

Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший! Промовляє до них Ісус: Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого.

Который из двух исполнил волю отца?» Говорят Ему: «Первый». Иисус говорит им: «Истинно говорю вам, что мытари и блудницы вперед вас идут в Царство Божие,

Бо прийшов до вас Іван дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому!

ибо пришел к вам Иоанн путем праведности, и вы не поверили ему, а мытари и блудницы поверили ему; вы же, и видев это, не раскаялись после, чтобы поверить ему.

Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому виноградну давильню [1] , збудував башту, найняв робітників і відійшов.

Выслушайте другую притчу. Был некоторый хозяин дома, который насадил виноградник, обнес его оградой, выкопал в нем точило, построил башню и, отдав его виноградарям, отлучился.

Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свою частку врожаю.

Когда же приблизилось время плодов, он послал своих слуг к виноградарям взять свои плоды.

Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням.

Виноградари, схватив слуг его, иного избили, иного убили, а иного побили камнями.

Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само.

Опять послал он других слуг, больше прежнего; и с ними поступили так же.

Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Посоромляться мого сина.

Наконец послал он к ним своего сына, говоря: „Постыдятся сына моего“.

Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину.

Но виноградари, увидев сына, сказали друг другу: „Это наследник; пойдем, убьем его и завладеем наследством его“.

І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили.

И, схватив его, вывели вон из виноградника, и убили.

Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам?

Итак, когда придет хозяин виноградника, что сделает он с этими виноградарями?»

Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його частку.

Говорят Ему: «Злодеев этих предаст злой смерти, а виноградник отдаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды во времена свои».

Каже їм Ісус: Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших?

Иисус говорит им: «Неужели вы никогда не читали в Писании: „Камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла: это — от Господа и дивно в очах наших“?

Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди.

Потому говорю вам, что отнимется от вас Царство Божие и дано будет народу, приносящему плоды его.

І хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить.

И тот, кто упадет на этот камень, разобьется, а на кого он упадет, того раздавит».

Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,

И, услышав притчи Его, первосвященники и фарисеи поняли, что Он о них говорит,

і намагалися Його схопити, та побоялися людей, котрі вважали Його за пророка.

и намеревались схватить Его, но побоялись народа, потому что Его почитали за пророка.

« 20 глава 22 глава »