Матауша 21 глава

Сьвятая Эванэлія паводля сьв. Матауша
Пераклад П. Татарыновіча → Синодальный перевод (СВ)

 
 

А калі прыбліжаліся да Ерузаліму й прыйшлі да Бэтфагэ пры Аліўнай гары, тады Езус паслаў двух вучняў,
 
И когда приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию, к горе Елеонской, тогда Иисус послал двух учеников,

кажучы ім: Ідзеце ў сяло, што напроць вас, і знойдзеце зараз прывязаную асліцу, а з ёй асьлянё; адвяжэце й прывядзеце ка мне.
 
сказав им: «Пойдите в селение, которое прямо перед вами, и тотчас найдете ослицу привязанную и молодого осла с ней; отвязав, приведите ко Мне;

А калі-б вам хто што гаварыў, скажэце, што яны патрэбны Усеспадару і зараз пусьціць іх.
 
и если кто скажет вам что-нибудь, отвечайте, что они надобны Господу; и тотчас пошлет их».

Гэта ўсё сталася, каб збылося сказанае праз прарока, гаварыўшага (Захар. 9:9):
 
Всё же это было, да сбудется реченное через пророка, который говорит:

Скажэце дачцэ Сыёнскай: «Вось да цябе йдзе валадар твой ціхі, седзячы на асьліцы й асьляці, сыне пад’ярэмнай».
 
«Скажите дочери Сиона: „Се, Царь твой грядет к тебе, кроткий, сидя на ослице и молодом осле, сыне подъяремной“».

Вучні пайшлі й зрабілі так, як ім загадаў Езус.
 
Ученики пошли и поступили так, как повелел им Иисус:

Прывялі асьліцу й асьлятка, ўзлажылі на іх свае вопраткі, і ўзрыхтавалі яму сесьці вярхом.
 
привели ослицу и молодого осла и положили на них одежды свои, и Он сел поверх их.

А грамада вялізарная слала свае вопраткі на дарозе, а другія сьціналі галінкі з дрэваў ды слалі іх на дарозе.
 
Множество же народа постилали свои одежды на дороге, а другие резали ветви с деревьев и постилали на дороге;

Гурма, йшоўшая паперадзе і ззаду, крычала, кажучы: Госанна сыну Давідаваму! Багаслаўлёны, што прыйходзіць у імя Госпадава! Госанна ў высях!
 
народ же, шедший впереди и сопровождавший Его, восклицал: «Осанна Сыну Давидову! Благословен Грядущий во имя Господне! Осанна в вышних!»

І калі ўехаў у Ерузалім, заварушылася ўсё места, гаворачы: Хто гэта?
 
И когда вошел Он в Иерусалим, весь город пришел в движение и говорил: «Кто Сей?»

Народ-жа адказваў: Гэта Езус, прарок з Назарэту Галілейскага.
 
Народ же говорил: «Это Иисус, пророк из Назарета галилейского».

І ўвайшоў Езус у святыню Божую ды павыганяў усіх прадаючых і купляючых у сьвятыні ды абярнуў сталы спэкулянтаў і рыштунак тых, што галубоў прадавалі;
 
И вошел Иисус в храм Божий, и выгнал всех продающих и покупающих в храме, и опрокинул столы менял и скамьи продающих голубей,

і казаў ім: «дом мой домам малітвы звацімецца, а вы зрабілі з яго прытон разбойнікаў» (Із. 56:7; Ер. 7:11).
 
и говорил им: «Написано: „Дом Мой домом молитвы наречется“, а вы сделали его вертепом разбойников».

І прыступілі да яго ў сьвятыні сьляпыя й кульгавыя і ён аздаравіў іх.
 
И приступили к Нему в храме слепые и хромые, и Он исцелил их.

А першасьвятары і кніжнікі, бачачы дзіва, якое тварыў, ды воклікі дзяцей кажучых: «Госанна сыну Давідаваму!» — абурыліся
 
Первосвященники же и книжники, увидев чудеса, которые Он сотворил, и детей, восклицающих в храме и говорящих: «Осанна Сыну Давидову!», — вознегодовали

і сказалі яму: Чуеш, што яны гавораць? Езус-жа кажа ім: Так, ці-ж вы ніколі ня чыталі, што «з вуснаў дзетак і сысункоў Ты ўчыніў хвалу» (Пс. 8:3).
 
и сказали Ему: «Слышишь ли, что они говорят?» Иисус же говорит им: «Да! Разве вы никогда не читали: „Из уст младенцев и грудных детей Ты устроил хвалу“?»

І пакінуўшы іх, выйшаў проч з гораду у Бэтанію і там астаўся.
 
И, оставив их, вышел из города в Вифанию и провел там ночь.

А нараніцы, вяртаючыся ў горад, пачуў голад.
 
Поутру же, возвращаяcь в город, проголодался;

І ўгледзеўшы пры дарозе адно фіговае дрэва, падыйшоў к яму і, не знайшоўшы на ім нічога, апрача толькі лісьця, сказаў яму: Хай-жа з цябе плод ніколі ня родзіцца навекі! І фіга зараз-жа ссохла.
 
и, увидев при дороге одну смоковницу, подошел к ней, и, ничего не найдя на ней, кроме одних листьев, говорит ей: «Да не будет же впредь от тебя плода вовек». И смоковница тотчас засохла.

А вучні, ўбачыўшы, дзівіліся й гаварылі: Як-жа хутка яна ссохла!
 
Увидев это, ученики удивились и говорили: «Как это тотчас засохла смоковница?»

Езус-жа сказаў ім на гэта: Сапраўды кажу вам: калі-б вы мелі веру і ня сумняваліся, ня толькі зробіце гэта з фіговым дрэвам, але калі-б і гэтай гарэ сказалі: «Узніміся й кінься ў мора», — станецца.
 
Иисус же сказал им в ответ: «Истинно говорю вам: если будете иметь веру и не усомнитесь, не только сделаете то, что сделано со смоковницей, но если и горе этой скажете: „Поднимись и ввергнись в море“, — будет;

І ўсё, чаго толькі прасіцімеце ў маліцьве, веручы — атрымаеце.
 
и всё, чего ни попросите в молитве с верою, получите».

А як прыйшоў у сьвятыню й навучаў, прыступілі да яго вышэйшыя святары і старшыя народу, кажучы: Якою уладаю ты гэта робіш? І хто табе даў гэтую ўладу?
 
И когда пришел Он в храм и учил, приступили к Нему первосвященники и старейшины народа и сказали: «Какой властью Ты это делаешь? И кто Тебе дал такую власть?»

Езус, адказваючы, гавора ім: Спытаюся й я ў вас аднаго слова, калі вы мне яго скажаце, дык і я вам скажу, якою уладаю я гэта раблю.
 
Иисус сказал им в ответ: «Спрошу и Я вас об одном; если о том скажете Мне, то и Я вам скажу, какою властью это делаю.

Хрост Яна скуль быў, з неба, ці з людзей? Яны-ж мяркавалі сабе:
 
Крещение Иоанново откуда было: с небес или от людей?» Они же рассуждали между собою: «Если скажем: „С небес“, — то Он скажет нам: „Почему же вы не поверили ему?“

Калі скажам: «З неба», дык ён нам скажа: Чаму-ж вы не паверылі яму? А калі скажам: «З людзей», баязно грамады, ўсе бо мелі Яна за прарока.
 
А если сказать: „От людей“, — боимся народа, ибо все почитают Иоанна за пророка».

І ў адказ Езусу сказалі: Ня ведаем. Гавора ім так-жа і ён: І я вам не скажу, якою ўладаю раблю я гэта.
 
И сказали в ответ Иисусу: «Не знаем». Сказал им и Он: «И Я вам не скажу, какою властью это делаю.

А як вам здаецца? Адзін чалавек меў двух сыноў і, падыйшоўшы да першага, сказаў: Ідзі, сынку, папрацуй сяння ў маім вінаградніку.
 
А как вам кажется? У одного человека было два сына; и он, подойдя к первому, сказал: „Сын! Пойди и работай сегодня в винограднике моем“.

А той гавора ў адказ: Ня хочу. Потым аднак, раздумаўшыся, пайшоў.
 
Но он сказал в ответ: „Не хочу“. А после, раскаявшись, пошел.

І падыйшоўшы да другога, сказаў таксама. Гэтыж, адзываючыся. кажа: Іду, спадарвойча — адыж не пайшоў.
 
И, подойдя к другому, он сказал то же. Этот сказал в ответ: „Иду, господин“, — и не пошел.

Каторы з двух выканаў волю айца? Кажуць яму: Першы. Гавора ім Езус: Сапраўды кажу вам, кунойміты й блудадзейнікі пойдуць перад вамі ў валадарства Божае.
 
Который из двух исполнил волю отца?» Говорят Ему: «Первый». Иисус говорит им: «Истинно говорю вам, что мытари и блудницы вперед вас идут в Царство Божие,

Бо прыйшоў да вас Ян шляхом справядлівасьці й вы не паверылі яму, а кунойміты й блудадзеі паверылі яму; вы-ж, бачыўшы гэта, не пакаяліся, каб паверыць яму.
 
ибо пришел к вам Иоанн путем праведности, и вы не поверили ему, а мытари и блудницы поверили ему; вы же, и видев это, не раскаялись после, чтобы поверить ему.

Паслухайце другое прыповесьці: Быў чалавек гаспадар, які засадзіў вінаграднік, абгарадзіў яго плотам, выкапаў у ім вінатоку, пабудаваў вежу і, аддаўшы яго земляробам, выехаў.
 
Выслушайте другую притчу. Был некоторый хозяин дома, который насадил виноградник, обнес его оградой, выкопал в нем точило, построил башню и, отдав его виноградарям, отлучился.

Калі-ж надыйшла пара пладоў, ён паслаў сваіх слугаў да вінаградароў, каб атрымаць свае плады.
 
Когда же приблизилось время плодов, он послал своих слуг к виноградарям взять свои плоды.

Але вінаградары, схапіўшы ягоных слуг, аднаго пабілі, другога забілі, а іншага ўкамянавалі.
 
Виноградари, схватив слуг его, иного избили, иного убили, а иного побили камнями.

Ізноў паслаў іншых слугаў, болей чым першых, і з імі зрабілі гэтаксама.
 
Опять послал он других слуг, больше прежнего; и с ними поступили так же.

Уканцы-ж паслаў да іх сына свайго, кажучы: Ушануюць сына майго.
 
Наконец послал он к ним своего сына, говоря: „Постыдятся сына моего“.

Адыж вінаградары, убачыўшы сына, гавораць адзін другому: Гэта насьледнік, пойдзем, заб’ём яго і будзем мець ягону спадчыну.
 
Но виноградари, увидев сына, сказали друг другу: „Это наследник; пойдем, убьем его и завладеем наследством его“.

І схапіўшы яго, выкінулі вон із вінаградніка ды забілі.
 
И, схватив его, вывели вон из виноградника, и убили.

Калі вось-жа прыйдзе гаспадар вінаградніка, дык што зробіць з тымі вінаградарамі?
 
Итак, когда придет хозяин виноградника, что сделает он с этими виноградарями?»

Кажуць яму: Злыдняў люта выгубіць, а вінаграднік свой аддасьць у арэнду іншым вінаградарам, якія аддавацімуць яму плады ў сваю пору.
 
Говорят Ему: «Злодеев этих предаст злой смерти, а виноградник отдаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды во времена свои».

Кажа ім Езус: Няўжэ ня чыталі вы ніколі ў Пісанні (Пс. 117:22): «Камень, які адкінулі будаўнічыя, той стаўся галавою вугла. Ад Госпада гэта сталася і дзіўна яно ў вачох нашых»?
 
Иисус говорит им: «Неужели вы никогда не читали в Писании: „Камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла: это — от Господа и дивно в очах наших“?

Таму кажу вам: будзе аднята ад вас валадарства Божае і дасцца народу, што творыць плады яго.
 
Потому говорю вам, что отнимется от вас Царство Божие и дано будет народу, приносящему плоды его.

А хто ўпадзе на гэты камень, разаб’ецца, і на каго ён упадзе — расчавіць.
 
И тот, кто упадет на этот камень, разобьется, а на кого он упадет, того раздавит».

І калі пачулі ягоны прыповесьці першасьвятары і фарызэі, зразумелі, што гаварыў аб іх.
 
И, услышав притчи Его, первосвященники и фарисеи поняли, что Он о них говорит,

І хацелі схапіць яго, але баяліся гушчаў народу, бо мелі яго за прарока.
 
и намеревались схватить Его, но побоялись народа, потому что Его почитали за пророка.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.