Матфея 27 глава

Святое Евангелле паводле Матфея
Пераклад праваслаўнай царквы → Синодальный перевод (СВ)

 
 

Калі ж настала раніца, усе першасвятары́ і старэйшыны народа зрабілі нара́ду су́праць Іісуса, каб аддаць Яго на смерць;
 
Когда же настало утро, все первосвященники и старейшины народа имели совещание об Иисусе, чтобы предать Его смерти;

і, звяза́ўшы Яго, павялі і перадалí Яго Понцію Пілату, правíцелю.
 
и, связав Его, отвели и предали Его Понтию Пилату, правителю.

Тады Іуда, які выдаў Яго, убачыўшы, што асудзілі Яго, і раска́яўшыся, аддаў трыццаць срэ́бранікаў першасвятара́м і старэйшынам,
 
Тогда Иуда, предавший Его, увидев, что Он осужден, и раскаявшись, возвратил тридцать сребреников первосвященникам и старейшинам,

ка́жучы: саграшыў я, прада́ўшы кроў нявінную. Яны ж сказалі: што́ нам да таго? глядзі сам.
 
говоря: «Согрешил я, предав кровь невинную». Они же сказали ему: «Что нам до того? Смотри сам».

І, кінуўшы срэ́бранікі ў храме, ён выйшаў; і, пайшоўшы, павесіўся.
 
И, бросив сребреники в храме, он вышел, пошел и удавился.

Першасвятары́, узяўшы срэ́бранікі, сказалі: не дазваляецца кла́сці іх у храмавую ска́рбніцу, бо гэта цана́ крывí.
 
Первосвященники, взяв сребреники, сказали: «Непозволительно положить их в сокровищницу храмовую, потому что это цена крови».

І, зрабіўшы нара́ду, яны купілі на іх поле ганчара для пахава́ння чужы́нцаў.
 
Сделав же совещание, купили на них землю горшечника для погребения странников;

Таму і называецца поле тое «полем крывí» па сённяшні дзень.
 
поэтому и называется земля та землею крови до сего дня.

Тады збыло́ся ска́занае праз прарока Іерамíю, які кажа: «і ўзялí трыццаць срэ́бранікаў, цану́ Ацэ́ненага, Якога ацанíлі сыны́ Ізра́ілевы,
 
Тогда сбылось реченное через пророка Иеремию, который говорит: «И взяли тридцать сребреников — цену Оцененного, Которого оценили сыны Израиля, —

і далí іх за поле ганчара, як сказаў мне Гасподзь».
 
и дали их за землю горшечника, как сказал мне Господь».

Іісус жа стаў перад правíцелем. І запыта́ў у Яго правíцель, ка́жучы: Ты Цар Іудзейскі? Іісус жа сказаў яму: ты кажаш.
 
Иисус же предстал перед правителем. И спросил Его правитель: «Ты — Царь иудейский?» Иисус сказал ему: «Ты говоришь».

І калі абвінава́чвалі Яго першасвятары́ і старэйшыны, Ён нічога не адказваў.
 
И когда обвиняли Его первосвященники и старейшины, Он ничего не отвечал.

Тады кажа Яму Пілат: хіба́ не чуеш, колькі све́дчаць су́праць Цябе?
 
Тогда говорит Ему Пилат: «Не слышишь, сколько свидетельствуют против Тебя?»

І Ён не адказваў яму ні на адно слова, так што правíцель вельмі здзіўляўся.
 
И не отвечал ему ни на одно слово, так что правитель весьма дивился.

А на свята правíцель меў звы́чай адпуска́ць народу аднаго вя́зня, якога пажада́юць.
 
На праздник же Пасхи правитель имел обычай отпускать народу одного узника, которого хотели.

Быў тады ў іх вядомы вя́зень, званы Вара́вва.
 
Был тогда у них известный узник, называемый Варавва.

І вось, калі сабра́ліся яны, сказаў ім Пілат: каго хочаце, каб я адпусціў вам — Вара́вву ці Іісуса, якога завуць Хрыстом?
 
Итак, когда собрались они, сказал им Пилат: «Кого хотите, чтобы я отпустил вам: Варавву или Иисуса, называемого Христом?»

Бо ведаў, што з за́йдрасці вы́далі Яго.
 
Ибо знал, что предали Его из зависти.

Тым часам, як сядзеў ён на судзейскім узвышэ́нні, яго жонка паслала яму сказаць: не рабі нічога Праведніку Таму, бо я сёння ў сне шмат паку́тавала з-за Яго.
 
Между тем как сидел он на судейском месте, жена его послала ему сказать: «Не делай ничего Праведнику Сему, потому что я ныне во сне много пострадала за Него».

Але першасвятары́ і старэйшыны падбухто́рылі натоўп прасіць за Вара́вву, а Іісуса загубíць.
 
Но первосвященники и старейшины возбудили народ просить Варавву, а Иисуса погубить.

Тады правíцель сказаў ім у адказ: каго з двух хочаце, каб я адпусціў вам? Яны сказалі: Вара́вву.
 
Тогда правитель спросил их: «Кого из двух хотите, чтобы я отпустил вам?» Они сказали: «Варавву».

Кажа ім Пілат: што ж мне зрабіць з Іісусам, якога завуць Хрыстом? Кажуць яму ўсе: няхай будзе распя́ты!
 
Пилат говорит им: «Что же я сделаю Иисусу, называемому Христом?» Говорят ему все: «Да будет распят!»

Правíцель жа сказаў: якое ж Ён зло ўчынíў? Але яны яшчэ мацней крычалі: няхай будзе распя́ты!
 
Правитель сказал: «Какое же зло сделал Он?» Но они еще сильнее кричали: «Да будет распят!»

Пілат, убачыўшы, што нічога не дапамага́е, а неспакой нараста́е, узяў вады і ўмыў рукі перад народам, ка́жучы: невінава́ты я ў крывí Праведніка Гэтага; глядзіце самі.
 
Пилат, видя, что ничто не помогает, но смятение увеличивается, взял воды, и умыл руки перед народом, и сказал: «Невиновен я в крови Праведника Сего; смотрите вы».

І, адказваючы, увесь народ сказаў: кроў Яго на нас і на дзецях нашых.
 
И, отвечая, весь народ сказал: «Кровь Его на нас и на детях наших».

Тады адпусціў ім Вара́вву, а Іісуса, пасля бічава́ння, аддаў на распя́цце.
 
Тогда отпустил им Варавву, а Иисуса, бив, предал на распятие.

Тады воіны правíцелевы, узяўшы Іісуса ў прэторыю, сабра́лі на Яго цэлы полк,
 
Тогда воины правителя, взяв Иисуса в преторию, собрали на Него весь полк

і, раздзеўшы Яго, надзелі на Яго багранíцу;
 
и, раздев Его, надели на Него багряницу;

і, сплёўшы вяне́ц з це́рняў, усклалі на галаву Яго і далí Яму ў правую руку́ кій, і, стаўшы перад Ім на калені, глумíліся з Яго, ка́жучы: радуйся, Цар Іудзейскі!
 
и, сплетши венец из терна, возложили Ему на голову и дали Ему в правую руку трость; и, становясь пред Ним на колени, насмехались над Ним, говоря: «Радуйся, Царь иудейский!»

І плявалі на Яго і, узяўшы кій, білі Яго па галаве.
 
И плевали на Него, и, взяв трость, били Его по голове.

І калі наглумíліся з Яго, знялí з Яго баграніцу і апранулі Яго ў адзенне Ягонае, і павялі Яго на распя́цце.
 
И когда насмеялись над Ним, сняли с Него багряницу, и одели Его в одежды Его, и повели Его на распятие.

Выходзячы, спаткалі яны аднаго Кірыне́яніна, па імені Сíман; таго і прыму́сілі не́сці крыж Яго.
 
Выходя, они встретили одного киринейца по имени Симон; этого заставили нести крест Его.

І, прыйшоўшы на месца, якое называецца Галгофа, што азначае «месца чэ́рапа»,
 
И, придя на место, называемое Голгофа, что значит Лобное место,

далí Яму піць воцат, змяша́ны з жоўцю; і, пакаштава́ўшы, Ён не захацеў піць.
 
дали Ему пить уксуса, смешанного с желчью; и, отведав, не хотел пить.

Тыя, што распя́лі Яго, дзялíлі адзе́жу Яго, кíдаючы жэ́рабя;
 
Распявшие же Его делили одежды его, бросая жребий;

і, се́дзячы, вартава́лі Яго там.
 
и, сидя, стерегли Его там;

І змясцíлі над галавою Яго надпіс з указаннем віны́ Яго: гэта Іісус, Цар Іудзейскі.
 
и поставили над головой Его надпись, означающую вину Его: «Это Иисус, Царь иудейский».

Тады распя́лі з Ім двух разбойнікаў: аднаго па правы бок, а другога па левы.
 
Тогда распяты с Ним два разбойника: один по правую сторону, а другой по левую.

А тыя, што прахо́дзілі міма, зневажа́лі Яго, ківаючы гало́вамі сваімі
 
Проходящие же злословили Его, кивая головами своими

і ка́жучы: Ты, Які разбураеш храм і за тры дні будуеш! урату́й Сябе Самога. Калі Ты Сын Божы, сыдзі з крыжа́.
 
и говоря: «Разрушающий храм и в три дня Созидающий! Спаси Себя Самого; если Ты Сын Божий, сойди с креста».

Гэтаксама і першасвятары́ з кніжнікамі, і старэйшынамі, і фарысеямі, насміхаючыся, казалі:
 
Подобно и первосвященники с книжниками, и старейшинами, и фарисеями, насмехаясь, говорили:

іншых ратава́ў, а Самога Сябе не можа ўратава́ць. Калі Ён Цар Ізра́ілеў, няхай цяпер сы́дзе з крыжа́, і ўверуем у Яго;
 
«Других спасал, а Себя Самого не может спасти! Если Он Царь Израилев, пусть теперь сойдет с креста, и уверуем в Него;

спадзяваўся на Бога: няхай цяпер збавіць Яго, калі Ён уго́дны Яму. Бо Ён сказаў: Я Божы Сын.
 
уповал на Бога; пусть теперь избавит Его, если Он угоден Ему. Ибо Он сказал: „Я Божий Сын“».

Таксама і разбойнікі, распя́тыя з Ім, га́ньбілі Яго.
 
Также и разбойники, распятые с Ним, поносили Его.

Ад шостай жа гадзíны цемра была́ па ўсёй зямлі да гадзíны дзевятай.
 
От шестого же часа тьма была по всей земле до часа девятого;

А каля дзевятай гадзíны ўскрыкнуў Іісус моцным голасам, ка́жучы: Ілí, Ілí! лама́ савахфанí? што азначае: Божа Мой, Божа Мой! чаму Ты Мяне пакінуў?
 
а около девятого часа возопил Иисус громким голосом: «Или, Или! Лама савахфани?» — то есть: «Боже Мой, Боже Мой! Для чего Ты Меня оставил?»

Некато́рыя з тых, што стаялі там, чуючы гэта, казалі: Ілію́ кліча Ён.
 
Некоторые из стоявших там, слыша это, говорили: «Илию зовет Он».

І адразу пабег адзін з іх, узяў губку, намачыў яе воцатам і, насадзіўшы на кій, даваў Яму піць.
 
И тотчас побежал один из них, взял губку, наполнил уксусом и, наложив на трость, давал Ему пить;

Астатнія ж казалі: чакай, пабачым, ці пры́йдзе Ілія́ ратава́ць Яго.
 
а другие говорили: «Постой, посмотрим, придет ли Илия спасти Его».

Іісус жа, зноў ускры́кнуўшы моцным голасам, спусцíў дух.
 
Иисус же, опять возопив громким голосом, испустил дух.

І вось, заве́са храма разадра́лася напала́м, зверху данíзу; і зямля страсяну́лася; і ска́лы раскало́ліся;
 
И вот, завеса в храме разодралась надвое — сверху донизу; и земля потряслась; и камни расселись;

і магілы адкрыліся; і многія це́лы спачы́лых святых уваскрэ́слі;
 
и гробы отверзлись; и многие тела усопших святых воскресли,

і, выйшаўшы з магіл пасля ўваскрасе́ння Яго, ўвайшлі ў святы́ горад і явíліся многім.
 
и, выйдя из гробов по воскресении Его, вошли во святой град, и явились многим.

Сотнік жа і тыя, што з ім вартавалі Іісуса, ба́чачы землетрасе́нне і ўсё, што адбыло́ся, перапалохаліся вельмі і казалі: сапраўды́ Ён быў Сын Божы.
 
Сотник же и те, которые с ним стерегли Иисуса, видя землетрясение и все происшедшее, устрашились весьма и говорили: «Воистину Он был Сын Божий».

Былí там і глядзелі здалёк многія жанчыны, тыя, што пайшлі за Іісусам з Галілеі і служы́лі Яму;
 
Там также были и смотрели издали многие женщины, которые следовали за Иисусом из Галилеи, служа Ему;

сярод іх былí Марыя Магдалíна і Марыя, маці Іакава і Іасíі, і маці сыноў Зевядзе́евых.
 
между ними были Мария Магдалина, и Мария, мать Иакова и Иосии, и мать сыновей Зеведея.

Калі ж звечарэ́ла, прыйшоў багаты чалавек з Арымафе́і, па імені Іосіф, які і сам быў вучнем Іісуса;
 
Когда же настал вечер, пришел богатый человек из Аримафеи по имени Иосиф, который также учился у Иисуса.

ён, прыйшоўшы да Пілата, папрасіў це́ла Іісусава. Тады Пілат загадаў аддаць це́ла.
 
Он, придя к Пилату, просил тело Иисуса. Тогда Пилат приказал отдать тело.

І, ўзяўшы це́ла, Іосіф абгарну́ў яго чыстаю плашчанíцаю
 
И, взяв тело, Иосиф обвил его чистой плащаницей

і паклаў яго ў новай сваёй магіле, якую вы́сек у скале́; і, прывалíўшы вялікі ка́мень да дзвярэй магілы, адышоў.
 
и положил его в новой своей гробнице, которую высек он в скале; и, привалив большой камень к двери гробницы, удалился.

Была́ ж там Марыя Магдалíна і другая Марыя, якія сядзелі насу́праць магілы.
 
Были же там Мария Магдалина и другая Мария, которые сидели против гробницы.

На другі дзень, насту́пны пасля пятніцы, сабра́ліся першасвятары́ і фарысеі да Пілата
 
На другой день, который следует за пятницей, собрались первосвященники и фарисеи к Пилату

і казалі: спада́р! мы ўспомнілі, што ашуканец той, яшчэ калі быў жывы́, сказаў: «праз тры дні ўваскрэ́сну».
 
и говорили: «Господин! Мы вспомнили, что обманщик тот, еще будучи в живых, сказал: „После трех дней воскресну“.

Дык вось, загадай вартаваць магілу да трэцяга дня, каб вучні Яго, прыйшоўшы ўначы́, не ўкралі Яго і не сказалі народу: «уваскрэс з мёртвых». І будзе апошняе ашуканства горшым за першае.
 
Итак, прикажи охранять гробницу до третьего дня, чтобы ученики Его, придя ночью, не украли Его и не сказали народу: „Воскрес из мертвых“; и будет последний обман хуже первого».

Пілат жа сказаў ім: маеце ва́рту; ідзіце, ахоўвайце, як знаеце.
 
Пилат сказал им: «Имеете стражу; пойдите охраняйте, как знаете».

Яны пайшлі і сталі ахоўваць магілу, прыклаўшы да ка́меня пячаць і паставіўшы ва́рту.
 
Они пошли, и поставили у гробницы стражу, и приложили к камню печать.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.