Лукі 10 глава

Святое Евангелле паводле Лукі
Пераклад праваслаўнай царквы → Аверинцев: отдельные книги

 
 

Пасля гэтага абра́ў Гасподзь і іншых семдзесят вучняў і паслаў іх па двое перад аблíччам Сваім у кожны горад і месца, куды Сам збіраўся ісці,
 
После этого поставил Господь еще Семьдесят [двух] и разослал их по двое пред Собою в каждый город и в каждое место, куда намеревался идти Сам,

і казаў ім: жніва́ многа, а работнікаў ма́ла; таму малíце Гаспадара́ жніва́, каб вы́веў работнікаў на жніво́ Сваё.
 
и говорил им: «Велика жатва, а работников мало; так просите Хозяина жатвы, чтобы Он выслал работников на жатву Свою.

Ідзíце! вось Я пасылаю вас, як ягнят пасярод ваўкоў.
 
Идите; вот, Я посылаю вас, как ягнят в среду волков.

Не бярыце з сабой ні мяшка, ні торбы, ні абутку і нікога ў дарозе не віта́йце.
 
Не носите с собой ни мешка, ни сумы, ни обуви, и никого в пути не приветствуйте.

Калі ж у які дом уво́йдзеце, перш кажыце: мір дому гэтаму;
 
"А в какой дом бы вы ни пришли, прежде всего говорите: "Мир этому дому!"

і калі там будзе сын міру, то спачне́ на ім мір ваш; а калі не, то да вас ве́рнецца;
 
И если будет там сын мира, мир ваш низойдет на него, а если нет, мир ваш возвратится на вас.

і ў тым доме застава́йцеся, е́жце і пíце, што ў іх ёсць; бо працаўнíк ва́рты ўзнагароды сваёй. Не перахо́дзьце з дому ў дом.
 
И в этом доме вы оставайтесь, ешьте и пейте все, что у них есть, ибо работник заслуживает платы; из дома в дом не переходите.

І калі ў які горад пры́йдзеце і пры́муць вас, ежце, што вам пададу́ць;
 
И в какой бы город вы ни пришли, если вас примут, ешьте, что дадут,

і ацаля́йце хворых, якія ёсць там, і кажыце ім: наблíзілася да вас Царства Божае.
 
"исцеляйте местных больных и говорите жителям: "Близко к вам Царство Божие!"

А калі ў які горад пры́йдзеце і не пры́муць вас, то, вы́йшаўшы на вуліцы яго, скажы́це:
 
А если в каком-либо городе вас не примут, выйдите на улицы его и скажите:

і пыл, што прыстаў да нас з горада вашага, мы абтраса́ем вам; аднак тое ведайце, што наблíзілася да вас Царства Божае;
 
"Даже прах города вашего, приставший к нашим ногам, мы отрясаем и возвращаем вам. И все же знайте: Царство Божие близко!"

кажу вам, што Садому ў дзень той лягчэ́й будзе, чым гораду таму.
 
Говорю вам, Содому в оный День придется легче, чем городу тому.

Го́ра табе, Харазíне! го́ра табе, Віфсаíда! бо калі б у Ты́ры і Сідо́не явíліся сілы, я́ўленыя ў вас, яны б даўно ўжо, се́дзячы ў валасянíцы і по́пеле, пака́яліся;
 
Горе тебе, Хоразин! Горе тебе, Вифсаида! Ведь если бы в Тире и Сидоне совершены были чудеса, какие совершились у вас, то они давно бы принесли покаяние, сидя в рубище и пепле.

але Ты́ру і Сідо́ну лягчэ́й будзе на судзе́, чым вам.
 
Да, Тиру и Сидону легче придется на Суде, нежели вам!

І ты, Капернау́ме, што да неба ўзвы́сіўся, да пекла будзеш нізры́нуты.
 
И ты, Капернаум, до неба ли превознесешься? До преисподней будешь ты низвержен.

Хто слу́хае вас, той Мяне слу́хае; і хто адвярга́е вас, той Мяне адвярга́е; а хто адвярга́е Мяне, адвярга́е Таго, Хто паслаў Мяне.
 
Тот, кто слушает вас, слушает Меня, и кто отвергает вас, отвергает Меня, а кто отвергает Меня, отвергает Того, Кто послал Меня».

Вярнуліся ж семдзесят з радасцю, гаворачы: Госпадзі! і дэманы пакара́юцца нам у імя́ Тваё.
 
Между тем Семьдесят возвратились в радости и говорили: «Господи, даже бесы покорны нам во имя Твое!»

Ён жа сказаў ім: бачыў Я сатану, што як маланка з неба ўпаў;
 
А Он сказал им: «Я видел, как сатана, словно молния, пал с неба.

вось Я даю вам ула́ду наступа́ць на зме́яў і скарпіёнаў і на ўсю сілу варожую, і нішто не пашко́дзіць вам;
 
Вот, Я дал вам власть попирать змей и скорпионов и всякую вражью силу, и ничто не причинит вам вреда.

аднак таму не радуйцеся, што ду́хі вам пакара́юцца, а радуйцеся, што імёны вашы запíсаны на нябёсах.
 
Однако радуйтесь не тому, что духи вам покорны, а тому, что имена ваши написаны на небесах».

У той час узра́даваўся духам Іісус і сказаў: сла́ўлю Цябе, Ойча, Госпадзі неба і зямлі, што Ты ўтаíў гэта ад му́дрых і разумных і адкрыў гэта малы́м дзе́цям. Так, Ойча! бо гэта было добраўго́дна перад Табою.
 
И в этот же час Он исполнился ликованием от Духа Святого и сказал: «Благодарю Тебя, Отче, Господи неба и земли, что Ты сокрыл от мудрых и разумных то, что открыл Ты младенцам! Да, Отче, ибо так было Тебе благоугодно.

І, павярну́ўшыся да вучняў, сказаў: усё Мне перада́дзена Айцом Маім, і хто ёсць Сын, не знае ніхто, акрамя́ Айца, і хто ёсць Айцец, не знае ніхто, акрамя́ Сына, і каму Сын хоча адкры́ць.
 
Все вверено Мне Отцом Моим, и никто не знает, кто есть Сын, кроме Отца, и кто есть Отец, кроме Сына — и того, кому Сын пожелает открыть».

І, павярну́ўшыся да вучняў, асобна сказаў: блажэ́нныя вочы, якія ба́чаць тое, што вы ба́чыце;
 
И, обернувшись к ученикам, сказал Он им одним: «Блаженны глаза, видящие то, что видите вы!

бо кажу вам, што многія прарокі і цары́ хацелі ба́чыць тое, што вы ба́чыце, і не ба́чылі, і чуць тое, што вы чу́еце, і не чулі.
 
Ибо говорю вам: многие пророки и цари хотели увидеть то, что видите вы, — и не увидели; и услышать то, что слышите вы, — и не услышали».

І вось, устаў нейкі законнік і, спакуша́ючы Яго, сказаў: Настаўнік! што мне рабіць, каб унасле́даваць жыццё вечнае?
 
И вот некий учитель Закона встал и сказал, желая испытать Его: «Учитель, что мне делать, чтобы получить в удел жизнь вечную?»

Ён жа сказаў яму: у законе што́ напíсана? я́к чытаеш?
 
Он же сказал ему: «В Законе что написано? Как ты читаешь?»

Той жа сказаў у адказ: «узлюбí Госпада Бога твайго ўсім сэ́рцам тваім, і ўсёй душою тваёю, і ўсёй сілаю тваёю, і ўсім разуме́ннем тваім», і «бліжняга твайго, як само́га сябе».
 
Тот сказал в ответ: «Возлюби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим, и всей душой твоею, и всей силой твоею, и всем рассуждением твоим; и ближнего твоего, как самого себя».

Іісус сказаў яму: правільна ты адказаў; рабí гэта, і будзеш жыць.
 
А Иисус сказал ему: «Ответил ты правильно; поступай так, и будешь жить».

Але той, хочучы апраўда́ць сябе, сказаў Іісусу: а хто мой бліжні?
 
Но тот, желая оправдать себя, сказал Иисусу: «А кто мне ближний?»

На гэта Іісус сказаў: чалавек нейкі ішоў з Іерусаліма ў Іерыхо́н і тра́піў да разбойнікаў, якія раздзе́лі яго і пара́нілі, і пайшлі, пакíнуўшы ледзь жывога.
 
На это Иисус ответил: «Шел человек из Иерусалима в Иерихон и попался разбойникам; те раздели его, изранили и ушли, оставив полумертвым.

Выпадкова адзін свята́р ішоў тою дарогаю і, уба́чыўшы яго, прайшоў міма.
 
Некий священник случайно спускался той же дорогой, увидел его — и прошел мимо.

Таксама і левíт, бы́ўшы на тым месцы, падышоў і, уба́чыўшы, прайшоў міма.
 
Также и левит, придя на это место, увидел его — и прошел мимо.

А нейкі Самаранíн, што быў ў дарозе, натра́піў на яго і, ўбачыўшы яго, зжа́ліўся,
 
А некий самаритянин, шедший тем путем,

і, падышо́ўшы, перавяза́ў раны яго, узліва́ючы але́й і віно; і, пасадзíўшы яго на сваю жывёліну, прывёз яго ў гасцініцу і паклапаціўся пра яго;
 
подошел и, увидев его, от сердца сжалился; наклонясь, он омыл ему раны вином, помазал оливковым маслом, перевязал, а после, погрузив на собственного осла, отвез его в гостиницу и там принял на себя заботы о нем.

а на другі дзень, ад’язджа́ючы, дастаў два дына́рыі і даў гаспадару́ гасцíніцы, і сказаў яму: паклапацíся пра яго, а калі болей што патра́ціш, я, як вярнуся, адда́м табе.
 
А на другой день он вынул два динария, вручил хозяину гостиницы и сказал: «Позаботься о нем, а если тебе доведется потратить больше, на обратном пути все тебе выплачу».

Каторы з гэтых трох, здае́цца табе, быў блíжнім таму, хто тра́піў да разбойнікаў?
 
Кто же из этих трех, по твоему мнению, оказался ближним для пострадавшего от разбойников?»

Ён сказаў: той, што ўчыніў міласць яму. Сказаў жа яму Іісус: ідзі, і ты рабі гэ́так.
 
А тот сказал: «Сотворивший для него дело милосердия». И сказал ему Иисус: «Ступай, и поступай так же».

І ста́лася: калі яны былí ў дарозе, зайшоў Ён у адно пасе́лішча; і жанчына нейкая, íмем Марфа, прыняла́ Яго ў дом свой;
 
А когда были они в пути, зашел Он в одно селение, где некая женщина по имени Марфа приняла Его у себя дома;

і была́ ў яе сястра, што зва́лася Марыя, якая, се́ўшы каля ног Іісуса, слухала слова Яго.
 
и была у нее сестра, которую звали Мариам, и она, сев у ног Господа, слушала Его речи.

Марфа ж клапацíлася, каб як найле́пш услужы́ць, і, падышоўшы, сказала: Го́спадзі! ці ж не абыя́кава Табе, што сястра мая́ адну мяне пакíнула ўслу́жваць? скажы ёй, каб дапамагла́ мне.
 
А Марфа была вся в трудах служения. И вот она подошла и сказала: «Господи, Тебе и дела нет, что сестра оставила на меня одну все заботы? Скажи ей, чтобы она мне помогла!»

Іісус жа сказаў ёй у адказ: Марфа! Марфа! ты клапо́цішся і турбу́ешся пра многае,
 
И сказал Господь ей в ответ: «Марфа, Марфа! Ты хлопочешь и беспокоишься о многом,

а толькі адно патрэ́бна; Марыя ж вы́брала добрую долю, якая не ады́мецца ў яе.
 
между тем как нужно только одно. А Мариам выбрала себе благую долю, которую у нее не отнимут».



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.