Да рымлян 3 глава

Ліст сьвятога апостала Паўла да рымлян
Пераклад П. Татарыновіча → Синодальный перевод

 
 

Дык што за першаважнасьць мае Юдэй, або што за карысьць з абразання?
 
Итак, какое преимущество быть Иудеем, или какая польза от обрезания?

Вялікую, і-то з кажнага гледзішча! Перш за ўсё ў тым, што ім здаверана слова Божае.
 
Великое преимущество во всех отношениях, а наипаче в том, что им вверено слово Божие.

Што з таго, калі некаторыя зь іх і ня ўверылі? Ціж недаверства іхняе зьнівечыць вернасьць Божую? Ніколі!
 
Ибо что же? если некоторые и неверны были, неверность их уничтожит ли верность Божию?

Бог бо праўдамоўны, а чалавек ілжывы (Пс. 115:11), як напісана: Каб апраўдаўся ты у словах тваіх ды перамог, як суджаны будзеш (Пс. 50:6).
 
Никак. Бог верен, а всякий человек лжив, как написано: «Ты праведен в словах Твоих и победишь в суде Твоём».

Каліж нашая паганасьць унаяўнівае Божую справядлівасьць, дык што скажам? Што Бог несправядлівы (палюдзку гаворачы), калі аказвае гнеў?
 
Если же наша неправда открывает правду Божию, то что скажем? не будет ли Бог несправедлив, когда изъявляет гнев? (говорю по человеческому рассуждению).

Ніякім чынам! Як бо тады Богу судзіць сьвет?
 
Никак. Ибо иначе как Богу судить мир?

Бо-ж калі праўда Бога маёю беспраўднасьцю унаяўніваецца Яму на хвалу, дык заштож тады я асуджаюся, як грэшнік?
 
Ибо, если верность Божия возвышается моею неверностью к славе Божией, за что ещё меня же судить, как грешника?

І чамуб тады нам не рабіць благое, каб на дабро выйшла, як некаторыя й ачарняюць нас, цьвердзячы, быццам мы гэтак навучаем? Справядлівы засуд гэткім!
 
И не делать ли нам зло, чтобы вышло добро, как некоторые злословят нас и говорят, будто мы так учим? Праведен суд на таковых.

Дык штож — перавышаем іх? Зусім не; бо-ж мы ўжо даказалі, што ўсе — так Юдэі, як і Грэкі — у граху,
 
Итак, что же? имеем ли мы преимущество? Нисколько. Ибо мы уже доказали, что как Иудеи, так и Еллины, все под грехом,

як напісана: Няма праведніка ніводнага.
 
как написано: «нет праведного ни одного;

Няма разумеючых, няма нікога шукаючага Бога (Пс. 13:2−3);
 
нет разумевающего; никто не ищет Бога;

усе з дарогі зьбіліся і усе поспал няпрыгонымі сталіся; няма, хтоб дабро тварыў (Пс. 5:11), няма да-аднаго.
 
все совратились с пути, до одного негодны; нет делающего добро, нет ни одного».

Іхняе горла — гэта гроб адчынены; языком сваім ману мелюць; а пад вуснамі у іх яд змяіны (Пс. 139:4).
 
«Гортань их — открытый гроб; языком своим обманывают; яд аспидов на губах их».

Вусны іх поўныя праклёну й горычы.
 
«Уста их полны злословия и горечи».

Ногі іх борздыя да праліцця крыві.
 
«Ноги их быстры на пролитие крови;

Пустэча й бяздолле на шляхох іхніх (Із. 59:7−8).
 
разрушение и пагуба на путях их;

не пазналі шляху супакою (згоды) (Прып. 1:16);
 
они не знают пути мира».

няма боязі Бога прад вачыма іхнімі.
 
«Нет страха Божия перед глазами их».

А мы-ж ведаем, што Закон калі нешта гаворыць, то да тых гаворыць, якіе пад Законам, каб усякі рот быў заткнёны і ўвесь сьвет падлягаў Богу;
 
Но мы знаем, что закон, если что говорит, говорит к состоящим под законом, так что заграждаются всякие уста, и весь мир становится виновен пред Богом,

бо-ж ніякае цела (чалавек) не апраўдаецца перад Ім справамі Закону, праз Закон бо — пазнанне граху.
 
потому что делами закона не оправдается пред Ним никакая плоть; ибо законом познаётся грех.

Але цяпер Божая справядлівасьць аб’явілася без Закону, пасьветчаная Законам і Прарокамі.
 
Но ныне, независимо от закона, явилась правда Божия, о которой свидетельствуют закон и пророки,

А справядлівасьць тая — праз веру ў Езуса Хрыстуса — для ўсіх і над усімі, што ў яго вераць; няма бо роьніцы!
 
правда Божия через веру в Иисуса Христа во всех и на всех верующих, ибо нет различия,

таму, што ўсе зграшылі й пазбаўлены Божае хвалы,
 
потому что все согрешили и лишены славы Божией,

апраўданне-ж атрымоўваюць дарма, праз ласку Ягону, праз адкупленне, што ў Хрыстусе Езусе,
 
получая оправдание даром, по благодати Его, искуплением во Христе Иисусе,

Якога Бог аддаў на крывавую ахвяру ўласкаўлення празь веру, дзеля аказання свае справядлівасьці ў адпушчэнні грахоў, перш учыненых,
 
которого Бог предложил в жертву умилостивления в Крови Его через веру, для показания правды Его в прощении грехов, соделанных прежде,

калі яшчэ іх цярпеў, каб выявіць сваю справядлівасьць цяпер і аказацца самому справядлівым ды апраўдваючым кажнага веручага ў Езуса Хрыстуса.
 
во время долготерпения Божия, к показанию правды Его в настоящее время, да явится Он праведным и оправдывающим верующего в Иисуса.

Дзеж тады тваё самадумства? Выключана. Якім Законам? Учынкаў? Не, але Законам веры.
 
Где же то, чем бы хвалиться? уничтожено. Каким законом? законом дел? Нет, но законом веры.

Бо мы прызнаём, што чалавек апраўдваецца вераю без учынкаў Закону.
 
Ибо мы признаём, что человек оправдывается верою, независимо от дел закона.

Няўжож Бог ёсьць толькі Богам Юдэеў, а і не паганаў таксама? Пэўнаж і паганаў.
 
Неужели Бог есть Бог Иудеев только, а не и язычников? Конечно, и язычников,

Бог бо ёсьць і адзін, які апраўдвае абразаных празь веру.
 
потому что один Бог, Который оправдает обрезанных по вере и необрезанных через веру.

Дык ціж мы вераю касуем Закон? Ніколі! Але пацьвярджаем яго.
 
Итак, мы уничтожаем закон верою? Никак; но закон утверждаем.

Примечания:

 
 
Синодальный перевод
2 наипаче — прежде всего, больше всего, тем более, особенно.
13 аспид — ядовитая змея.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.