Деяния 5 глава

Деяния Апостолов
Новый русский перевод → Українська Біблія. Турконяк

Один же человек, по имени Анания, вместе со своей женой Сапфирой продал свое имение

А один чоловік на ім’я Ананій зі своєю дружиною Сапфірою продав маєток

и часть вырученной суммы утаил, причем его жена знала об этом. Остальное же он принес и положил к ногам апостолов.

і приховав частину грошей — про це знала й дружина, — а якусь частину приніс і поклав біля ніг апостолів.

Петр сказал ему: — Анания, как это сатана мог завладеть твоим сердцем настолько, что ты солгал Святому Духу и утаил часть денег, которые ты получил за проданную землю?

Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа й приховати частину вартості поля?

Ведь земля до того, как ты её продал, была твоей, и деньги, которые ты за неё получил, тоже твои. Почему же ты замыслил такое? Ты солгал не людям, а Богу.

Невже воно не твоє було? Хіба продане не було у твоїй владі? Навіщо ти поклав це діло у своє серце? Ти ж сказав неправду не людям, а Богові!

Как только Анания услышал эти слова, он упал мертвым. Все присутствующие сильно испугались.

Почувши це, Ананій упав і помер. І найшов великий страх на всіх, хто це почув.

Подошли молодые люди, завернули его тело, вынесли и похоронили.

Юнаки встали, обгорнули його, винесли й поховали.

Часа три спустя пришла его жена, ничего не знавшая о происшедшем.

Коли минуло зо три години, прийшла його дружина, ще не знаючи того, що трапилося.

Петр спросил её: — Скажи мне, вы с мужем за такую-то сумму продали землю? — Да, — ответила она, — за такую.

Петро промовив до неї: Скажи мені, чи за стільки ви продали поле? Вона відповіла: Так, за стільки.

Петр сказал ей: — Что это вы сговорились испытывать Духа Господа? Ты слышишь шаги у дверей? Это возвращаются хоронившие твоего мужа. Они и тебя вынесут.

А Петро до неї: Як це сталося, що ви змовилися випробовувати Господнього Духа? Ось при дверях ті, які поховали твого чоловіка, — і тебе винесуть!

И в тот же момент она упала к его ногам мертвой. Молодые люди вошли и, найдя её мертвой, вынесли и похоронили её рядом с мужем.

Упала й вона одразу біля його ніг і померла. Юнаки, увійшовши, виявили її мертвою; винесли й поховали біля її чоловіка.

Всей церковью и всеми, кто об этом слышал, овладел великий страх.

І великий страх напав на всю Церкву, на всіх, хто це чув.

Через апостолов в народе совершалось много знамений и чудес. Все верующие собирались вместе в колоннаде Соломона.

Руками апостолів у народі здійснювалися численні ознаки та чудеса. І всі однодушно перебували в притворі Соломона.

И никто из случайных людей не решался к ним присоединяться, хотя народ их очень уважал.

Ніхто зі сторонніх не наважувався приєднатися до них, але народ їх величав.

Верующих же в Господа становилось всё больше и больше, и мужчин, и женщин.

Віруючих у Господа множилося — багато чоловіків та жінок.

Люди выносили на улицы больных, клали их на носилках и циновках, чтобы хоть тень Петра упала на них, когда он будет проходить мимо.

Недужих виносили на роздоріжжя і клали на носилках і постелях, щоб, як проходить Петро, хоч тінь його впала на декого з них.

И из городов, что были близ Иерусалима, приходили толпы людей. Они приносили больных и одержимых нечистыми духами, и все исцелялись.

Багато людей сходилося з довколишніх міст до Єрусалима; вони приносили недужих і тих, які страждали від злих духів. Усі вони одужували.

Первосвященник и все его приближенные, принадлежавшие к группе саддукеев, переполнились завистью.

Піднявся первосвященик і всі його прибічники із садукейської течії, — вони наповнилися заздрощами,

Они арестовали апостолов и заключили их в народную темницу.

наклали [свої] руки на апостолів і посадили їх у громадську в’язницю.

Однако ангел Господа ночью открыл ворота темницы и вывел их.

Та ангел Господній уночі відчинив двері в’язниці, вивів їх і сказав:

— Идите, станьте в храме, — сказал он, — и говорите людям всё об этой новой жизни.

Ідіть, ставайте у храмі й кажіть народові всі слова цього життя!

Они послушались и, придя рано утром в храм, начали учить. Прибыв, первосвященник и его приближенные созвали Высший Совет и всех старейшин Израиля и послали в темницу за апостолами.

Почувши це, вони пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом первосвященик і ті, котрі з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старших з-поміж синів Ізраїля і послали до в’язниці, щоб їх привести.

Но когда стражники пришли в темницу, то не нашли их там и, возвратившись, доложили:

Слуги пішли, та у в’язниці їх не знайшли. Повернувшись, сповістили,

— Темничные ворота надежно закрыты, у ворот стоит охрана, но когда мы вошли внутрь, мы никого там не нашли.

кажучи, що в’язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, яка стояла перед дверима. Але, відчинивши, усередині вони нікого не знайшли.

Выслушав их, начальник храмовой стражи и первосвященники пришли в недоумение — что бы это значило?

Коли почули ці слова [священик], начальник охорони храму та первосвященики, то дивувалися, як це все могло статися.

Потом кто-то пришёл и сообщил им: — Люди, которых вы заключили в темницу, стоят в храме и учат народ.

Тут прийшов хтось і сповістив їм, що мужі, яких вони посадили до в’язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ.

Тогда начальник стражи пошел со стражниками и привел апостолов. Они не применяли силу, потому что боялись, что народ может побить их камнями.

Тоді начальник охорони пішов зі слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив їх камінням.

Апостолов ввели и поставили перед Высшим Советом. Первосвященник сказал им:

Привівши, вони поставили їх у синедріоні. І первосвященик запитав їх,

— Мы вам строго запретили учить от этого имени, но вы весь Иерусалим наполнили своим учением и хотите обвинить нас в смерти Этого Человека.

кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це Ім’я? А ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цього Чоловіка?

Петр и другие апостолы ответили: — Мы должны больше подчиняться Богу, чем людям!

Та Петро й апостоли у відповідь сказали: Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей!

Бог наших отцов воскресил Иисуса, Которого вы убили, повесив на дереве[36].

Бог батьків наших воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві.

Но Бог вознес Его и посадил по правую руку от Себя как Вождя и Спасителя, чтобы дать Израилю возможность покаяния и прощения грехов.

Бог підняв Його Своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

Свидетели этому — мы и Святой Дух, Которого Бог дал тем, кто послушен Ему.

І ми та Дух Святий, Якого дав Бог тим, хто кориться Йому, є [Його] свідками щодо цих слів!

Когда присутствующие услышали это, они пришли в ярость и хотели убить их.

Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити.

Но тогда встал один из членов Высшего Совета, фарисей[37] по имени Гамалиил, учитель Закона, уважаемый всем народом. Он велел вывести апостолов на некоторое время.

Та один фарисей у синедріоні на ім’я Гамалиїл, — законовчитель, шанований усім народом, — уставши, наказав, щоб апостолів вивели на короткий час,

Затем он сказал: — Израильтяне, хорошо подумайте о том, что вы собираетесь сделать с этими людьми.

а їм сказав: Мужі ізраїльські, поміркуйте між собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити.

Не так давно объявился здесь Февда, выдававший себя за кого-то великого. За ним пошло около четырехсот человек, но когда он был убит, то все его последователи разбежались, и всё окончилось ничем.

Недавно об’явився Тевда, кажучи, що він є кимось, — до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, котрі вірили в нього, розсіялися і зійшли на ніщо.

После него был Иуда из Галилеи. Он появился во время переписи и увлек народ за собой. Он тоже погиб, и его последователи рассеялись.

Після нього під час перепису об’явився галилеєць Юда, потягнувши за собою [чимало] народу. І він також загинув, а всі, хто слухав його, розпорошилися.

Поэтому в данном случае вот вам мой совет: оставьте этих людей. Отпустите их. Если их начинание от людей, то оно обречено на провал.

І нині кажу вам: відступіться від цих людей і залишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, — вона загине;

Если же оно от Бога, то вы не сможете их остановить, а лишь сами окажетесь противниками Бога. Его речь убедила присутствующих.

якщо ж від Бога, то ви не зможете зруйнувати її, — щоби часом не стати вам богоборцями! Тож вони послухали його,

Они призвали апостолов и приказали их избить. Потом они ещё раз запретили им говорить от имени Иисуса и отпустили.

і, покликавши апостолів, побили їх, пригрозили не говорити в Ім’я Ісуса й відпустили.

Апостолы покинули Высший Совет, радуясь тому, что они оказались достойными понести такое бесчестие ради имени Иисуса.

А вони вийшли із синедріону, радіючи, що за Ім’я Господа [Ісуса] удостоїлися прийняти зневагу.

И каждый день в храме и по домам они продолжали учить и возвещать Радостную Весть о том, что Иисус — Христос.

І щодня в храмі й по домах вони не переставали навчати й благовістити про Ісуса Христа.

Примечания:

Новый русский перевод

30 [36] — См. Втор 21:22-23; Гал 3:13.

34 [37] — Член религиозной группы, которую отличало неукоснительное выполнение Закона, следование обычаям предков и строгое соблюдение ритуальной чистоты.

« 4 глава 6 глава »