Єремії 20 глава

Книга пророка Єремії
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

І почув Пасхор, син Еммира, священик, а цей поставлений був володарем Господнього дому, як Єремія пророкував ці слова.

И услыша пасхор сын еммеров священник, иже поставлен бе началник в дому Господни, иеремию пророчествующа словеса сия:

І вдарив його, і кинув його в яму, що була в брамі окремого горішнього дому, який був у Господньому домі.

и удари пасхор иеремию пророка и вверже его в кладу, яже бе во вратех вениаминих вышних в дому Господни.

І Пасхор вивів Єремію з ями, і сказав йому Єремія: Не Пасхором назвав Господь твоє ім’я, але Переселенцем.

Бывшу же утру, изведе пасхор иеремию от клады. И рече к нему иеремиа: не пасхор нарече (Господь) имя твое, но преселника отвсюду.

Тому що так говорить Господь: Ось Я даю тебе на переселення з усіма твоїми друзями, і вони впадуть від меча їхніх ворогів, і твої очі побачать! А тебе і всього Юду Я дам у руки царя Вавилону, і переселять їх, і поб’ють їх мечами.

Понеже сия глаголет Господь: се, аз дам тя в преселение и всех другов твоих: и падут мечем враг своих, и очи твои узрят, и тебе и всего иуду дам в руки царя вавилонска, и преведут их в вавилон и побиют их мечьми.

І дам усю силу цього міста, усі його труди і всі скарби царя Юди в руки їхніх ворогів, і приведуть їх до Вавилону.

И дам всю силу града сего и вся труды его и вся сокровища царя иудина дам в руки врагов его, и расхитят их и возмут и отведут в вавилон.

І ти, і всі, що живуть у твоєму домі, підете в полон, і там у Вавилоні помреш і будеш похований, — ти і всі твої друзі, яким ти пророкував неправду.

Ты же, пасхор, и вси обитателие дому твоего, отидете во пленение, и в вавилон приидеши и тамо умреши, тамо же и погребешися ты и вси друзие твои, имже пророчествовал еси лжу.

Господи, Ти мене обманув, і я обманений, Ти скріпився і переміг. Я став посміховищем, я закінчував кожний день висміяним.

Прельстил мя еси, Господи, и прельщен есмь, креплейший мене еси и превозмогл еси: бых в посмех весь день, вси ругаются мне.

Бо я сміятимуся моїм гірким словом, прикличу невірність і страждання, бо Господнє слово стало мені на погорду і на сміх увесь мій день.

Понеже горьким словом моим посмеюся, отвержение и бедность наведу, яко бысть в поношение мне слово Господне и в посмех весь день.

І я сказав: Не назву Господнє Ім’я і більше не говоритиму Його Іменем. Та воно було, як вогонь, що горить, що палає в моїх костях, і я ослаб з усіх сторін, і не можу стерпіти.

И рекох: не воспомяну имене Господня, ниже возглаголю ктому во имя его. И бысть в сердцы моем яко огнь горящь, палящь в костех моих, и разслабех отвсюду, и не могу носити:

Адже я почув напади багатьох, що зібралися довкола: Змовтеся і змовмося проти нього, усі мужі, його друзі! Стережіть його задум, може буде обманений, і здолаємо його, і одержимо нашу помсту на ньому.

слышах бо досадителства многих собравшихся окрест: нападите, нападим нань, вси мужие друзие его: наблюдайте помышление его, аще (како) прельстится, и преможем нань и сотворим отмщение наше ему.

І Господь з ним, як сильний борець. Через це вони переслідували і не змогли пізнати. Вони були дуже засоромлені, бо не пізнали своїх принижень, які навіки не забудуться.

Господь же со мною есть яко борец крепкий: сего ради погнаша и уразумети не могоша: постыдешася зело, яко не разумеша безчестия своего, еже во век не забвено будет.

Господи, що досліджуєш праведне, що знаєш нирки і серця, нехай побачу я помсту, що від Тебе на них, бо Тобі я відкрив мої захисні промови.

И ты, Господи сил, искушаяй праведная, ведаяй утробы и сердца, (молютися,) да вижду мщение твое на них, тебе бо открых прю мою.

Співайте Господу, хваліть Його, бо Він вирвав душу бідного з руки тих, що роблять зло!

Пойте Господу, хвалите Господа, яко избави душу убогаго от руки лукавых.

Проклятий день, в якому я народився в ньому. День, в який мене породила моя мати, хай не буде милий.

Проклят день, в оньже родихся: день, в оньже породи мя мати моя, да не будет благословен.

Проклята людина, що сповістила моєму батькові, кажучи: Тобі народився хлопчик, радісний день!

Проклят муж, иже возвести отцу моему, рекий: родися тебе отрок мужеск, и яко радостию возвесели его.

Нехай та людина буде, як міста, які Господь знищив у гніві й не розкаявся, нехай почує крик вранці та голосіння в полудень,

Да будет человек той якоже гради, яже преврати Господь яростию и не раскаяся: да слышит вопль заутра и рыдание во время полуденное:

бо не вбив мене в лоні, і не стала мені моя мати моїм гробом і лоном вічного зачаття.

яко не убил мене в ложеснах матере, и была бы мне мати моя гроб мой и ложесна зачатия вечнаго.

Чому це я вийшов із лона, щоб побачити страждання та болі, і мої дні закінчилися в соромі?

Вскую изыдох из ложесн, да вижду труды и болезни, и скончашася в постыдении дние мои?

« 19 глава 21 глава »