Єремії 52 глава

Книга пророка Єремії
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

Коли був двадцять перший рік Седекії в його царюванні, а одинадцять років він царював у Єрусалимі. Ім’я його матері — Амітал, дочка Єремії з Ловени.

Сущу двадесяти и единому лету седекии, внегда нача царствовати, и царствова во Иерусалиме единонадесять лет: и имя матери его амиталь, дщи иеремиина, от ловны.

И сотвори лукавое пред очима Господнима по всему, елико творяше иоаким:

яко ярость Господня бысть на Иерусалим и на иуду, дондеже отверже их от лица своего: и отступи седекиа от царя вавилонска.

І було, що в дев’ятому році його царювання, у десятому місяці, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, і вся його сила проти Єрусалима, і його оточили та оббудували його чотирикутним камінням довкола.

И бысть в девятое лето царства его, в десятый месяц, в десятый день месяца, прииде навуходоносор царь вавилонский и вся сила его на Иерусалим, и облегоша его и сотвориша окрест его острог от четвероуголных камений.

І прийшло місто в оточення аж до одинадцятого року царя Седекії.

И бысть во облежении град даже до первагонадесяте лета царства седекиина.

У дев’ятий день місяця посилився голод у місті й не було хліба для народу землі.

Месяца же четвертаго в девятый день, утвердися глад во граде, и не бяше хлеба людем земли.

І пробилося місто, і всі боєздатні чоловіки вийшли вночі дорогою брами посеред стіни і передостіння, що було біля саду царя, а халдеї — поряд з містом, довкола. І пішли дорогою до Арави,

И просекоша град, и вси мужие воинстии изыдоша нощию путем врат, иже есть между двема стенама, иже бяше прямо вертограду цареву, халдее же добываху град окрест лежаще, и отидоша путем в пустыню.

і сила халдеїв гналася за царем, і схопили його далі, за Єрихоном, а всі його слуги розсипалися від нього.

И погна сила халдейска вслед царя и постиже его об ону страну иерихона, и вси отроцы его разсыпашася от него.

І схопили царя, і привели його до царя Вавилону в Девлат, і він заговорив до нього із судом.

И яша царя и приведоша и ко царю вавилонскому в девлаф, иже есть в земли емаф, и глагола ему с судом.

І порізав цар Вавилону синів Седекії на його очах, і порізав в Девлаті всіх володарів Юди.

И изсече царь вавилонский сыны седекиины пред очима его, и вся князи иудины изсече в девлафе.

І осліпив очі Седекії та зв’язав його оковами по ногах, і відвів його цар Вавилону у Вавилон, і дав його до дому млина аж до дня, коли помер.

Очи же седекии изят, и связа его оковами, и приведе его царь вавилонский в вавилон и вдаде его в дом жерновный до дне, в оньже умре.

І п’ятого місяця, десятого дня місяця прийшов до Єрусалима Навузардан, архімаґир [1] , що стояв перед обличчям царя Вавилону.

В десятый же день пятаго месяца (лето сие девятоенадесять навуходоносору царю вавилонску) прииде навузардан архимагир, стоящь пред лицем царя вавилонска, во Иерусалим,

І він запалив Господній дім і дім царя, і всі доми міста, і вогнем спалив усякий великий дім.

и сожже храм Господень и дом царев, и вся домы градския и всяк дом велик сожже огнем,

І халдейська сила, що з архимаґиром, знищила весь мур Єрусалима довкола.

и всяку стену Иерусалимлю окрест разори сила халдейска, яже бяше со архимагиром.

И от убогих людий, и останок людий, и оставшихся во граде и избегших, иже убежаша ко царю вавилонску, и прочий народ пресели навузардан воевода:

І архимаґир залишив останок народу як виноградарів і як землеробів.

прочиих же остави людий убогих в делатели винограда и земледелцев.

А мідні стовпи, що в Господньому домі, і підставки та мідне море, що в Господньому домі, халдеї розбили і взяли їхню мідь, і віднесли до Вавилону.

Столпы же медяныя, иже во храме Господни, и подставы, и море медяное, еже во храме Господни, сокрушиша халдее, и взяша медь их, и отнесоша в вавилон:

І вінець, і посуд, і вилки, і весь мідний посуд, ті приладдя, якими служили:

и венец и чашы, и вилицы и вся сосуды медяныя, в нихже служаху,

саффоти [2] і масмароти [3] , посуд для олії, світильники, кадильниці, чаші, які були із золота, золоті, та які були зі срібла, срібні, взяв архімаґир, —

и фимиамники и чашы, и умывалницы и свещники, и кадилницы и чашицы, яже бяху златая и яже бяху сребряная, взя архимагир.

і два стовпи, і одне море, і дванадцять мідних телят під морем, які зробив цар Соломон для Господнього дому. Не було ваги їхній міді.

И столпа два и море едино, и телцев дванадесять медяных под морем, яже сотвори царь соломон во храме Господни, не бе веса меди сосуд тех.

І стовпи, тридцять п’ять ліктів висота одного стовпа, і шнур — дванадцяти ліктів довкола нього, і його товщина — чотири пальці в обводі,

Столп же кийждо осминадесяти лактей бе в высоту, вервь же дванадесяти лактей окрест его обдержаше, и толстота его четырех перст окрест,

і на них — мідна капітель, і п’ять ліктів у довжину висота однієї капітелі, і сітка, і гранатові яблука на капітелі довкола — усі мідні. І так само другий стовп, вісім гранатових яблук по ліктю, у дванадцять ліктів.

и глава на них медяна, пять лакот высота главы единыя, и мрежа, и шипки на венце окрест, все бяше медяно: такожде бысть и вторый столп.

І було дев’яносто шість гранатових яблук на одному боці, а всіх гранатових яблук на сітці довкола було сто.

И бяше шипков девятьдесят и шесть едина страна, и бяше всех шипков над мрежею окрест сто.

І архімаґир взяв першого священика і другого священика, і трьох, що стерегли дорогу,

И взя архимагир сареа жерца старейшаго и жерца софонию втораго и триех стрегущих путь.

і одного євнуха, який був наставлений над боєздатними чоловіками, і сім славних мужів перед обличчям царя, яких знайшли в місті, і писаря сил, який пише для народу землі, та шістдесят чоловік із народу землі, яких знайшли посеред міста.

И от града взя каженика единаго, иже бе приставник людий воинских, и седмь мужей нарочитых, иже пред лицем царевым обретошася во граде, и книгочия сил учащаго людий земли, и шестьдесят мужей от людий земли, иже обретошася среде града:

І Навузардан, архімаґир, узяв їх і привів їх до царя Вавилону в Девлат,

и взя их навузардан архимагир и приведе я ко царю вавилонску в девлаф.

і цар Вавилону повбивав їх у Девлаті, у землі Емата.

И изби я царь вавилонский в девлафе в земли емаф: и преселен бысть иуда от земли своея.

Сии суть людие, ихже пресели навуходоносор в седмое лето, иудеев три тысящы и двадесять и три:

во осмоенадесять лето навуходоносор из Иерусалима душ осмь сот тридесять и две пресели.

В двадесять третие лето навуходоносора пресели навузардан архимагир иудеев душ седмь сот и четыредесять пять, всех же душ четыре тысящы и шесть сот.

І сталося, що в тридцять сьомому році по виселенні Йоакима, царя Юди, у дванадцятому місяці, у двадцять четвертий день місяця, Улемарадах, цар Вавилону, у рік, коли зацарював, узяв голову Йоакима, царя Юди, і вивів його з дому, в якому його стерегли.

И бысть в тридесять седмое лето преселения иоакима царя иудина, в двадесять пятый день месяца вторагонадесять, вознесе евилмеродах царь вавилонский в первое лето царства своего главу иоакима царя иудина, и изведе его из храма, в немже стрежашеся, и глагола ему благая:

І заговорив до нього добре, і дав його престол понад престоли царів, що з ним у Вавилоні.

и даде престол его выше царей, иже с ним, в вавилоне,

І змінив його в’язничний одяг, і він постійно їв хліб перед його обличчям усі дні, які жив.

и измени ризы его темничныя, и ядяше хлеб всегда пред лицем его во вся дни живота своего:

І приписане постійно давалося йому від царя Вавилону з дня на день, аж до дня, в який помер.

и урок ему даяшеся всегда от царя вавилонска, даже до дне, в оньже умре, во вся дни живота его.

« 51 глава 1 глава »