Єремії 2 глава

Книга пророка Єремії
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

И бысть слово Господне ко мне глаголющее: иди и вопий во ушы Иерусалиму, рекий: сия глаголет Господь:

І сказав: Так говорить Господь! Я згадав милість твоєї юності та любов твоєї зрілості, коли ти йшла за Святим Ізраїля, — говорить Господь.

помянух милость юности твоея и любовь совершенства твоего, егда последовал еси в пустыни ненасеянней святому израилеву, глаголет Господь.

Ізраїль — святий Господу, початок Його плодів. Усі, хто його їсть, чинитимуть переступи, на них прийде зло, — говорить Господь.

свят израиль Господеви, начаток плодов его: вси поядающии его согрешат, злая приидут на них, рече Господь.

Послухайте Господнє слово, доме Якова і всі родинні лінії Ізраїлю!

Услышите слово Господне, доме иаковль и вся племена дому израилева.

Так говорить Господь: Які провини знайшли в Мені ваші батьки, котрі відступили далеко від Мене, пішли за марними речами і стали безумними?

Сия глаголет Господь: кое обретоша отцы ваши во мне погрешение, яко удалишася от мене и ходиша вслед суетных и осуетишася,

Вони не запитали: Де є Господь, Який нас вивів із Єгипетської землі, Котрий супроводжував нас у пустелі, у невідомій і непрохідній землі, у безводній і безплідній землі, у землі, якою не проходив ніхто, і там людина не проживала?

и не рекоша: где есть Господь, изведый нас от земли египетския, преведый нас по пустыни, по земли необитанней и непроходней, по земли безводней и неплодней, по земли, по нейже не ходил муж никогдаже и не обитал человек тамо?

І Я вас привів до Кармилу, щоб ви їли його плоди і користувалися його благами. А ви прийшли і опоганили Мою землю, і виставили Мій спадок як гидоту!

И введох вас в землю кармил, да снесте плоды его и благая того: и внидосте, и осквернили есте землю мою, и достояние мое поставили есте в мерзость.

Священики не запитали: Де є Господь? І ті, хто тримається закону, Мене не знали, і пастирі Мене не вшановували, а пророки пророкували Ваалом і пішли за нікчемним!

Священницы не рекоша: где есть Господь? и держащии закон не ведеша мя, и пастырие нечествоваша на мя, и пророцы пророчествоваша в ваала и идолом последоваша.

Через це Я ще судитимуся з вами, — говорить Господь, — і судитимуся з синами ваших синів.

Сего ради еще судом претися имам с вами, рече Господь, и с сыны вашими препрюся.

Тому перейдіть острови хеттійців і погляньте, і пошліть до Кидара, і докладно розгляньте, і придивіться, чи з ними таке сталося!

Того ради приидите во островы хеттим и видите, и в кидар послите и разсмотрите прилежно и видите, аще сотворена быша таковая?

Хіба народи міняють своїх богів? І вони — зовсім не боги! А Мій народ змінив свою славу на те, із чого не матимуть користі.

аще премениша языцы боги своя, и тии не суть бози? людие же мои премениша славу свою на то, от негоже не упользуются.

Небо цим жахнулося і дуже, дуже затремтіло, — говорить Господь.

Ужасеся небо о сем и вострепета попремногу зело, глаголет Господь.

Адже дві погані речі зробив Мій народ. Вони залишили Мене, джерело живої води, і видовбали собі стави з розщілинами, які не будуть здатні утримувати воду.

Два бо зла сотвориша людие мои: мене оставиша источника воды живы, и ископаша себе кладенцы сокрушеныя, иже не возмогут воды содержати.

Хіба Ізраїль є рабом, хіба він народжений у домі слуга? Чому він став здобиччю?

Еда раб есть израиль, или домочадец есть? вскую бысть в пленение?

На нього ричали леви і подавали свій голос, вони зробили його землю пустелею, і знищили його міста, щоб там ніхто не поселявся.

На него рыкаша львове и издаша глас свой, иже поставиша землю его в пустыню, и грады его сожжени суть, еже не обитати в них.

І сини Мемфея та Тафни тебе пізнали і наглумилися з тебе.

И сынове мемфиса и тафны познаша тя и поругашася тебе.

Хіба не через те, що ти Мене покинула, з тобою це сталося? — говорить Господь, Бог твій.

Не сия ли сотвори тебе то, яко оставил еси мене? глаголет Господь Бог твой.

А нині, що тобі до єгипетської дороги, — аби пити воду Ґіона? І що тобі до дороги ассирійців, — щоб пити воду рік?

И ныне что тебе и пути египетскому, еже пити воду геонскую? и что тебе и пути ассирийскому, да пиеши воду речную?

Напоумить тебе твоє відступлення, і твоє зло тебе звинуватить. Тож пізнай і зрозумій, що тобі гірко, коли ти Мене покидаєш, — говорить Господь, Бог твій. І ти Мені не мила, — говорить Господь, Бог твій, —

Накажет тя отступление твое и злоба твоя обличит тя и увеждь и виждь, яко зло и горько ти есть, еже оставити мя, глаголет Господь Бог твой: и не благоволих от тебе, глаголет Господь Бог твой.

бо від віку ти розбила твоє ярмо, ти розтрощила твої кайдани, і ти сказала: Не служитиму, але піду на всякий високий пагорб, і під усяким крислатим деревом, там розкинуся в моїй розпусті!

Понеже от века сокрушил еси иго твое и растерзал еси узы твоя и рекл еси: не имам тебе служити, но пойду на всякий холм высокий и под всяким древом лиственным тамо разлиюся в блуде моем.

Я ж тебе насадив, весь правдивий плодовитий виноградник. Яким чином ти обернулася в гіркоту, у чужу виноградну лозу!

Аз же насадих тя виноград плодоносен, весь истинен: како превратился еси в горесть, виноград чуждий?

Хоч помиєшся в соді й помножиш собі зілля, будеш заплямленою твоїми неправедностями переді Мною, — говорить Господь.

Аще умыешися нитром и умножиши себе травы борифовы, порочен еси во беззакониих твоих предо мною, рече Господь Бог.

Як скажеш: Я не опоганилася, і я не пішла за Ваалом? Поглянь на твої дороги, на цвинтарі, і пізнай, що ти зробила. Ввечері закричав її голос, свої дороги

Како речеши: не осквернихся и вслед ваала не ходих? виждь пути твоя на месте многогробищнем и увеждь, что сотворил еси. В вечер глас его рыдаше,

вона поширила на води пустелі, була несена вітром у бажаннях своєї душі, вона була видана. Хто її поверне? Ніхто з тих, хто її шукає, не трудитиметься, її знайдуть у її приниженні.

пути своя разшири на воды пустынныя, в похотех души своея ветром ношашеся, предан бысть, кто обратит его? вси ищущии его не утрудятся, во смирении его обрящут его.

Поверни твою ногу з нерівної дороги і твоє горло від спраги! А вона сказала: Я триматимуся мужньо! Адже я полюбила чужих і пішла за ними!

Отврати ногу твою от пути стропотна и гортань твой от жажди. И рече: возмужаюся, яко возлюби чуждих и вслед их хождаше.

Як злодієві соромно, коли буде схоплений, так засоромляться сини Ізраїля, — вони, їхні царі, їхні володарі, їхні священики і їхні пророки.

Якоже стыд татю, егда ят будет, тако постыдятся сынове израилевы, тии и царие их, и началницы их и священницы их и пророцы их.

Вони сказали дереву: Ти — мій Батько! — і каменю: Ти мене породив! — і до Мене повернули спини, а не свої обличчя. А в час їхнього зла скажуть: Устань і спаси нас!

Древу рекоша: яко отец мой еси ты: и камени: ты мя родил еси: и обратиша ко мне хребты, а не лица своя: и во время озлобления своего рекут: востани и избави нас.

Тож де є твої боги, яких ти собі зробила? Може встануть і тебе врятують у час твого лиха? Адже твої боги були за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалима приносили жертви Ваалові.

И где суть бози твои, яже сотворил еси тебе? да востанут и избавят тя во время озлобления твоего: по числу бо градов твоих быша бози твои, иудо, и по числу путий Иерусалимских жряху ваалу.

Навіщо звертаєтеся до Мене? Ви всі не віддавали пошани, і ви всі чинили проти Мене беззаконня, — говорить Господь.

Вскую глаголете ко мне? вси вы нечествовасте и вси вы беззаконновасте ко мне, глаголет Господь.

Даремно Я бив ваших синів, ви не сприйняли напоумлення. Меч пожер ваших пророків, наче лев, який нищить, та ви не побоялися.

Всуе поразих чада ваша, наказания не приясте, мечь пояде пророки вашя, аки лев погубляяй, и не убоястеся.

Послухайте Господнє слово: Так говорить Господь! Хіба Я був пустелею для Ізраїля чи засушеною землею? Навіщо Мій народ сказав: Не володітимуть нами, і ми більше не прийдемо до Тебе?

Слышите слово Господне, тако глаголет Господь: еда пустыня бых израилю, или земля неплодна? вскую реша людие мои: обладаеми не будем и потом не приидем к тебе?

Хіба наречена забуде свої прикраси і дівчина свої стрічки? А Мій народ Мене забув упродовж днів, яким немає рахунку.

Еда забудет невеста красоту свою, и дева мониста персий своих? людие же мои забыша мене дни безчисленны.

Що ще доброго вчиниш на твоїх дорогах, щоби знайти любов? Не так, але й зло ти вчинила, щоб осквернити твої дороги.

Что еще добро ухитриши на путех твоих, еже взыскати любве? Не тако: но и ты лукавновала еси, еже осквернити пути твоя,

І на твоїх руках знайдено кров невинних душ. Я їх знайшов не в ровах, але під кожним деревом.

и в руках твоих обретеся кровь душ (убогих) неповинных: не в ровех обретох их, но во всяцей дубраве.

А ти сказала: Невинна я, тому нехай відвернеться Його гнів від мене! Ось Я суджуся з тобою, коли ти говориш: Я не згрішила.

И рекла еси: неповинна есмь, но да отвратится ярость твоя от мене. Се, аз суждуся с тобою, внегда рещи тебе: не согреших:

Як це, що ти настільки знехтувала Мною, щоб повторювати твої дороги? І ти соромишся Єгипту, так, як ти застидалася Ассура.

понеже презрела еси зело, еже повторити пути твоя: и от египта постыдишися, якоже постыдена еси от ассура:

Бо й звідти вийдеш, схопившись руками за свою голову. Адже Господь відкинув твою надію, і тобі в ній не пощастить.

яко и оттуду изыдеши, и руце твои на главе твоей: яко отрину Господь надеяние твое, и не благопоспешится тебе в нем.

« 1 глава 3 глава »