Дії 5 глава

Дії святих апостолів
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (МП)

А один чоловік на ім’я Ананій зі своєю дружиною Сапфірою продав маєток

Некоторый же муж, именем Анания, с женою своею Сапфирою, продав имение,

і приховав частину грошей — про це знала й дружина, — а якусь частину приніс і поклав біля ніг апостолів.

утаил из цены, с ведома и жены своей, а некоторую часть принес и положил к ногам Апостолов.

Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа й приховати частину вартості поля?

Но Петр сказал: Анания! Для чего [ты допустил] сатане вложить в сердце твое [мысль] солгать Духу Святому и утаить из цены земли?

Невже воно не твоє було? Хіба продане не було у твоїй владі? Навіщо ти поклав це діло у своє серце? Ти ж сказав неправду не людям, а Богові!

Чем ты владел, не твое ли было, и приобретенное продажею не в твоей ли власти находилось? Для чего ты положил это в сердце твоем? Ты солгал не человекам, а Богу.

Почувши це, Ананій упав і помер. І найшов великий страх на всіх, хто це почув.

Услышав сии слова, Анания пал бездыханен; и великий страх объял всех, слышавших это.

Юнаки встали, обгорнули його, винесли й поховали.

И встав, юноши приготовили его к погребению и, вынеся, похоронили.

Коли минуло зо три години, прийшла його дружина, ще не знаючи того, що трапилося.

Часа через три после сего пришла и жена его, не зная о случившемся.

Петро промовив до неї: Скажи мені, чи за стільки ви продали поле? Вона відповіла: Так, за стільки.

Петр же спросил ее: скажи мне, за столько ли продали вы землю? Она сказала: да, за столько.

А Петро до неї: Як це сталося, що ви змовилися випробовувати Господнього Духа? Ось при дверях ті, які поховали твого чоловіка, — і тебе винесуть!

Но Петр сказал ей: что это согласились вы искусить Духа Господня? вот, входят в двери погребавшие мужа твоего; и тебя вынесут.

Упала й вона одразу біля його ніг і померла. Юнаки, увійшовши, виявили її мертвою; винесли й поховали біля її чоловіка.

Вдруг она упала у ног его и испустила дух. И юноши, войдя, нашли ее мертвою и, вынеся, похоронили подле мужа ее.

І великий страх напав на всю Церкву, на всіх, хто це чув.

И великий страх объял всю церковь и всех слышавших это.

Руками апостолів у народі здійснювалися численні ознаки та чудеса. І всі однодушно перебували в притворі Соломона.

Руками же Апостолов совершались в народе многие знамения и чудеса; и все единодушно пребывали в притворе Соломоновом.

Ніхто зі сторонніх не наважувався приєднатися до них, але народ їх величав.

Из посторонних же никто не смел пристать к ним, а народ прославлял их.

Віруючих у Господа множилося — багато чоловіків та жінок.

Верующих же более и более присоединялось к Господу, множество мужчин и женщин,

Недужих виносили на роздоріжжя і клали на носилках і постелях, щоб, як проходить Петро, хоч тінь його впала на декого з них.

так что выносили больных на улицы и полагали на постелях и кроватях, дабы хотя тень проходящего Петра осенила кого из них.

Багато людей сходилося з довколишніх міст до Єрусалима; вони приносили недужих і тих, які страждали від злих духів. Усі вони одужували.

Сходились также в Иерусалим многие из окрестных городов, неся больных и нечистыми духами одержимых, которые и исцелялись все.

Піднявся первосвященик і всі його прибічники із садукейської течії, — вони наповнилися заздрощами,

Первосвященник же и с ним все, принадлежавшие к ереси саддукейской, исполнились зависти,

наклали [свої] руки на апостолів і посадили їх у громадську в’язницю.

и наложили руки свои на Апостолов, и заключили их в народную темницу.

Та ангел Господній уночі відчинив двері в’язниці, вивів їх і сказав:

Но Ангел Господень ночью отворил двери темницы и, выведя их, сказал:

Ідіть, ставайте у храмі й кажіть народові всі слова цього життя!

идите и, став в храме, говорите народу все сии слова жизни.

Почувши це, вони пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом первосвященик і ті, котрі з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старших з-поміж синів Ізраїля і послали до в’язниці, щоб їх привести.

Они, выслушав, вошли утром в храм и учили. Между тем первосвященник и которые с ним, придя, созвали синедрион и всех старейшин из сынов Израилевых и послали в темницу привести [Апостолов.]

Слуги пішли, та у в’язниці їх не знайшли. Повернувшись, сповістили,

Но служители, придя, не нашли их в темнице и, возвратившись, донесли,

кажучи, що в’язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, яка стояла перед дверима. Але, відчинивши, усередині вони нікого не знайшли.

говоря: темницу мы нашли запертою со всею предосторожностью и стражей стоящими перед дверями; но, отворив, не нашли в ней никого.

Коли почули ці слова [священик], начальник охорони храму та первосвященики, то дивувалися, як це все могло статися.

Когда услышали эти слова первосвященник, начальник стражи и [прочие] первосвященники, недоумевали, что бы это значило.

Тут прийшов хтось і сповістив їм, що мужі, яких вони посадили до в’язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ.

Пришел же некто и донес им, говоря: вот, мужи, которых вы заключили в темницу, стоят в храме и учат народ.

Тоді начальник охорони пішов зі слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив їх камінням.

Тогда начальник стражи пошел со служителями и привел их без принуждения, потому что боялись народа, чтобы не побили их камнями.

Привівши, вони поставили їх у синедріоні. І первосвященик запитав їх,

Приведя же их, поставили в синедрионе; и спросил их первосвященник, говоря:

кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це Ім’я? А ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цього Чоловіка?

не запретили ли мы вам накрепко учить о имени сем? и вот, вы наполнили Иерусалим учением вашим и хотите навести на нас кровь Того Человека.

Та Петро й апостоли у відповідь сказали: Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей!

Петр же и Апостолы в ответ сказали: должно повиноваться больше Богу, нежели человекам.

Бог батьків наших воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві.

Бог отцов наших воскресил Иисуса, Которого вы умертвили, повесив на древе.

Бог підняв Його Своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

Его возвысил Бог десницею Своею в Начальника и Спасителя, дабы дать Израилю покаяние и прощение грехов.

І ми та Дух Святий, Якого дав Бог тим, хто кориться Йому, є [Його] свідками щодо цих слів!

Свидетели Ему в сем мы и Дух Святый, Которого Бог дал повинующимся Ему.

Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити.

Слышав это, они разрывались от гнева и умышляли умертвить их.

Та один фарисей у синедріоні на ім’я Гамалиїл, — законовчитель, шанований усім народом, — уставши, наказав, щоб апостолів вивели на короткий час,

Встав же в синедрионе, некто фарисей, именем Гамалиил, законоучитель, уважаемый всем народом, приказал вывести Апостолов на короткое время,

а їм сказав: Мужі ізраїльські, поміркуйте між собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити.

а им сказал: мужи Израильские! подумайте сами с собою о людях сих, что вам с ними делать.

Недавно об’явився Тевда, кажучи, що він є кимось, — до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, котрі вірили в нього, розсіялися і зійшли на ніщо.

Ибо незадолго перед сим явился Февда, выдавая себя за кого-то великого, и к нему пристало около четырехсот человек; но он был убит, и все, которые слушались его, рассеялись и исчезли.

Після нього під час перепису об’явився галилеєць Юда, потягнувши за собою [чимало] народу. І він також загинув, а всі, хто слухав його, розпорошилися.

После него во время переписи явился Иуда Галилеянин и увлек за собою довольно народа; но он погиб, и все, которые слушались его, рассыпались.

І нині кажу вам: відступіться від цих людей і залишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, — вона загине;

И ныне, говорю вам, отстаньте от людей сих и оставьте их; ибо если это предприятие и это дело — от человеков, то оно разрушится,

якщо ж від Бога, то ви не зможете зруйнувати її, — щоби часом не стати вам богоборцями! Тож вони послухали його,

а если от Бога, то вы не можете разрушить его; [берегитесь,] чтобы вам не оказаться и богопротивниками.

і, покликавши апостолів, побили їх, пригрозили не говорити в Ім’я Ісуса й відпустили.

Они послушались его; и, призвав Апостолов, били [их] и, запретив им говорить о имени Иисуса, отпустили их.

А вони вийшли із синедріону, радіючи, що за Ім’я Господа [Ісуса] удостоїлися прийняти зневагу.

Они же пошли из синедриона, радуясь, что за имя Господа Иисуса удостоились принять бесчестие.

І щодня в храмі й по домах вони не переставали навчати й благовістити про Ісуса Христа.

И всякий день в храме и по домам не переставали учить и благовествовать об Иисусе Христе.

Примечания:

Синодальный перевод (МП)

31 десница — правая рука.

« 4 глава 6 глава »