Дії 5 глава

Дії святих апостолів
Українська Біблія. Турконяк → Cовременный перевод WBTC

А один чоловік на ім’я Ананій зі своєю дружиною Сапфірою продав маєток

Один же человек по имени Анания, с женой своей, Сапфирой, продал часть своей земли

і приховав частину грошей — про це знала й дружина, — а якусь частину приніс і поклав біля ніг апостолів.

и часть денег утаил, с ведома жены, а остальные деньги принёс и отдал апостолам.

Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа й приховати частину вартості поля?

Тогда Пётр сказал: "Анания, почему ты позволил сатане править сердцем твоим, так что даже Святому Духу солгал и утаил часть денег, вырученных от продажи земли?

Невже воно не твоє було? Хіба продане не було у твоїй владі? Навіщо ти поклав це діло у своє серце? Ти ж сказав неправду не людям, а Богові!

До того, как ты продал её, разве не твоей была она? А после продажи разве не твои были деньги и разве не мог ты ими распоряжаться? Зачем ты задумал такое? Не людям, а Богу солгал ты".

Почувши це, Ананій упав і помер. І найшов великий страх на всіх, хто це почув.

Услышав эти слова, Анания упал и умер. И пришли юноши и обернули его тело в погребальное полотно, а затем вынесли и похоронили.

Юнаки встали, обгорнули його, винесли й поховали.

И всех, кто услышал об этом, объял великий страх.

Коли минуло зо три години, прийшла його дружина, ще не знаючи того, що трапилося.

Прошло около трёх часов, и пришла жена Анании, не знавшая о случившемся.

Петро промовив до неї: Скажи мені, чи за стільки ви продали поле? Вона відповіла: Так, за стільки.

Пётр спросил её: "Скажи мне, за столько ли вы продали своё поле?" И она ответила: "Да, за столько".

А Петро до неї: Як це сталося, що ви змовилися випробовувати Господнього Духа? Ось при дверях ті, які поховали твого чоловіка, — і тебе винесуть!

Тогда Пётр сказал ей: "Значит и ты, и муж твой сговорились испытать Духа Господня? Взгляни! Вон, похоронившие мужа твоего уже у дверей, они и тебя вынесут".

Упала й вона одразу біля його ніг і померла. Юнаки, увійшовши, виявили її мертвою; винесли й поховали біля її чоловіка.

Тотчас же упала она у ног его и умерла. Войдя, юноши увидели её мёртвой, вынесли и похоронили возле мужа.

І великий страх напав на всю Церкву, на всіх, хто це чув.

И великий страх объял всех верующих и всех слышавших об этом.

Руками апостолів у народі здійснювалися численні ознаки та чудеса. І всі однодушно перебували в притворі Соломона.

Много знамений и чудес было совершено апостолами в народе. И были они все вместе в Соломоновом Притворе.

Ніхто зі сторонніх не наважувався приєднатися до них, але народ їх величав.

Никто из прочих не осмеливался присоединиться к ним, но народ прославлял их.

Віруючих у Господа множилося — багато чоловіків та жінок.

И всё больше и больше народа, и мужчины, и женщины, обретали веру в Господа, и число верующих всё возрастало.

Недужих виносили на роздоріжжя і клали на носилках і постелях, щоб, як проходить Петро, хоч тінь його впала на декого з них.

И вот уже люди стали выносить больных на улицы и класть их там на кроватях и подстилках в надежде, что хотя бы тень Петра упадёт на кого-нибудь из них, когда он будет проходить мимо, и этого будет достаточно, чтобы исцелить больного.

Багато людей сходилося з довколишніх міст до Єрусалима; вони приносили недужих і тих, які страждали від злих духів. Усі вони одужували.

Толпы стекались из городов вокруг Иерусалима, принося больных и одержимых нечистыми духами, и все они исцелялись.

Піднявся первосвященик і всі його прибічники із садукейської течії, — вони наповнилися заздрощами,

Тогда первосвященник и все, кто был с ним (а это были саддукеи), преисполнившись зависти,

наклали [свої] руки на апостолів і посадили їх у громадську в’язницю.

схватили апостолов и посадили их в общую темницу.

Та ангел Господній уночі відчинив двері в’язниці, вивів їх і сказав:

Но ночью ангел Господний отворил двери темницы и, выведя их оттуда, сказал:

Ідіть, ставайте у храмі й кажіть народові всі слова цього життя!

"Идите, встаньте в храме и поведайте народу всё о вашей новой жизни во Христе".

Почувши це, вони пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом первосвященик і ті, котрі з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старших з-поміж синів Ізраїля і послали до в’язниці, щоб їх привести.

Услышав это, они вошли на рассвете в храм и стали учить народ. Когда пришёл первосвященник и все, кто был с ним, собрали синедрион и совет израильских старейшин и послали служителей в темницу за апостолами.

Слуги пішли, та у в’язниці їх не знайшли. Повернувшись, сповістили,

Но, придя в темницу, служители не нашли их там. И, возвратившись, сообщили об этом.

кажучи, що в’язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, яка стояла перед дверима. Але, відчинивши, усередині вони нікого не знайшли.

"Мы нашли темницу надёжно запертой, и стражники стояли у дверей, но когда их открыли, то в темнице никого не оказалось", сказали они.

Коли почули ці слова [священик], начальник охорони храму та первосвященики, то дивувалися, як це все могло статися.

Услышав эти слова, первосвященники и начальник стражи храма недоумевали, что же теперь случится?

Тут прийшов хтось і сповістив їм, що мужі, яких вони посадили до в’язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ.

Затем пришёл кто-то и сказал им: "Люди, которых вы заключили в темницу, стоят в храме и учат народ!"

Тоді начальник охорони пішов зі слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив їх камінням.

Тогда начальник стражи вместе со служителями вышел и привёл апостолов обратно. Они боялись применять силу, чтобы народ не забросал их камнями.

Привівши, вони поставили їх у синедріоні. І первосвященик запитав їх,

Они привели апостолов и поставили перед синедрионом. Тогда первосвященник спросил их:

кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це Ім’я? А ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цього Чоловіка?

"Разве не дали мы вам строгое приказание не учить об Этом Человеке? Вы же, однако, заполонили Иерусалим своим учением и хотите возложить на нас вину за Его смерть".

Та Петро й апостоли у відповідь сказали: Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей!

Пётр и другие апостолы отвечали: "Мы должны повиноваться Богу больше, чем людям.

Бог батьків наших воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві.

Вы убили Иисуса, распяв на кресте, но Бог предков наших воскресил Его из мёртвых.

Бог підняв Його Своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

Бог возвысил Его, посадив по правую руку от Себя, как нашего Вождя и Спасителя, чтобы Он мог даровать Израилю раскаяние и отпущение грехов.

І ми та Дух Святий, Якого дав Бог тим, хто кориться Йому, є [Його] свідками щодо цих слів!

И свидетели этому мы и Святой Дух, которого Бог дал тем, кто повинуется Ему".

Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити.

Услышав это, члены синедриона пришли в ярость и хотели убить апостолов.

Та один фарисей у синедріоні на ім’я Гамалиїл, — законовчитель, шанований усім народом, — уставши, наказав, щоб апостолів вивели на короткий час,

Но один из членов синедриона, фарисей по имени Гамалиил, почитаемый всеми законник, встал и приказал, чтобы апостолов вывели на несколько минут.

а їм сказав: Мужі ізраїльські, поміркуйте між собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити.

Затем он сказал: "Люди Израиля! Будьте осторожны с этими людьми. Что вы хотите сделать?

Недавно об’явився Тевда, кажучи, що він є кимось, — до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, котрі вірили в нього, розсіялися і зійшли на ніщо.

Помните, как недавно явился Февда, выдававший себя за какого-то великого, и около четырёхсот человек присоединилось к нему. Он был убит, а все его последователи рассеялись и исчезли.

Після нього під час перепису об’явився галилеєць Юда, потягнувши за собою [чимало] народу. І він також загинув, а всі, хто слухав його, розпорошилися.

После него во время переписи появился Иуда-галилеянин и увлёк за собой народ. Он тоже был убит, а все, кто следовал за ним, рассеялись.

І нині кажу вам: відступіться від цих людей і залишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, — вона загине;

Поэтому теперь говорю вам: отступитесь от этих людей и оставьте их в покое. Ибо, если предприятие это и дело это от людей, то оно провалится.

якщо ж від Бога, то ви не зможете зруйнувати її, — щоби часом не стати вам богоборцями! Тож вони послухали його,

Если же от Бога, то вы не сможете остановить их, и может случиться, что будете бороться против Бога".

і, покликавши апостолів, побили їх, пригрозили не говорити в Ім’я Ісуса й відпустили.

Они приняли его совет. Позвав апостолов, они избили их и, велев не проповедовать об Иисусе, отпустили.

А вони вийшли із синедріону, радіючи, що за Ім’я Господа [Ісуса] удостоїлися прийняти зневагу.

Апостолы покинули синедрион, радуясь, что удостоились принять бесчестие ради Иисуса.

І щодня в храмі й по домах вони не переставали навчати й благовістити про Ісуса Христа.

И каждый день они продолжали проповедовать и возвещать благую весть о том, что Иисус — Христос, и в самом храме, и из дома в дом.

« 4 глава 6 глава »