Дії 5 глава

Дії святих апостолів
Переклад Хоменка → Cовременный перевод WBTC

Один чоловік, на ім'я Ананія, з своєю жінкою Сафірою продав маєток

Один же человек по имени Анания, с женой своей, Сапфирой, продал часть своей земли

і сховав дещо з ціни, — а знала про те і його жінка; решту ж приніс і поклав у ногах апостолів.

и часть денег утаил, с ведома жены, а остальные деньги принёс и отдал апостолам.

Тоді Петро сказав: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля?

Тогда Пётр сказал: "Анания, почему ты позволил сатане править сердцем твоим, так что даже Святому Духу солгал и утаил часть денег, вырученных от продажи земли?

Хіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога.»

До того, как ты продал её, разве не твоей была она? А после продажи разве не твои были деньги и разве не мог ты ими распоряжаться? Зачем ты задумал такое? Не людям, а Богу солгал ты".

Почувши ці слова, Ананія впав та й умер. І страх великий огорнув усіх тих, що чули те.

Услышав эти слова, Анания упал и умер. И пришли юноши и обернули его тело в погребальное полотно, а затем вынесли и похоронили.

Тоді молодші встали, обгорнули його, взяли набік і поховали.

И всех, кто услышал об этом, объял великий страх.

Через яких може три години, не знаючи, що сталося, увійшла його жінка.

Прошло около трёх часов, и пришла жена Анании, не знавшая о случившемся.

Озвався Петро до неї: «Скажи мені, чи ви за стільки то були продали поле?» Вона відповіла: «Так, за стільки.»

Пётр спросил её: "Скажи мне, за столько ли вы продали своё поле?" И она ответила: "Да, за столько".

Тоді Петро до неї: «Як то, що ви змовилися, щоб спокушувати Господнього Духа? Ось ноги тих, що поховали твого чоловіка на порозі, вони й тебе винесуть.»

Тогда Пётр сказал ей: "Значит и ты, и муж твой сговорились испытать Духа Господня? Взгляни! Вон, похоронившие мужа твоего уже у дверей, они и тебя вынесут".

І вмить вона впала йому в ноги та й умерла. Хлопці ж увійшли й застали її мертву, і, винісши, поховали біля її чоловіка.

Тотчас же упала она у ног его и умерла. Войдя, юноши увидели её мёртвой, вынесли и похоронили возле мужа.

Великий страх обняв усю Церкву і всіх, що чули про те.

И великий страх объял всех верующих и всех слышавших об этом.

Руками апостолів робилося багато знаків і чудес у народі. Усі вони перебували однодушно у притворі Соломона,

Много знамений и чудес было совершено апостолами в народе. И были они все вместе в Соломоновом Притворе.

і ніхто сторонній не насмілювався до них пристати; однак народ хвалив їх вельми.

Никто из прочих не осмеливался присоединиться к ним, но народ прославлял их.

Віруючих дедалі більше й більше приставало до Господа, сила жінок і чоловіків;

И всё больше и больше народа, и мужчины, и женщины, обретали веру в Господа, и число верующих всё возрастало.

так, що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях і на ліжках, щоб, як ітиме Петро, бодай тінь його на когонебудь з них упала.

И вот уже люди стали выносить больных на улицы и класть их там на кроватях и подстилках в надежде, что хотя бы тень Петра упадёт на кого-нибудь из них, когда он будет проходить мимо, и этого будет достаточно, чтобы исцелить больного.

Сила людей збиралась навіть з довколишніх міст Єрусалиму, несучи хворих та тих, що їх мучили нечисті духи, і вони всі видужували.

Толпы стекались из городов вокруг Иерусалима, принося больных и одержимых нечистыми духами, и все они исцелялись.

Устав тоді первосвященик і всі ті, що були з ним, — то була секта садукеїв, — і, повні заздрощів,

Тогда первосвященник и все, кто был с ним (а это были саддукеи), преисполнившись зависти,

наклали руки на апостолів і вкинули їх до громадської в'язниці.

схватили апостолов и посадили их в общую темницу.

Але вночі ангел Господень відчинив двері в'язниці й, вивівши їх, мовив:

Но ночью ангел Господний отворил двери темницы и, выведя их оттуда, сказал:

«Ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі слова життя цього.»

"Идите, встаньте в храме и поведайте народу всё о вашей новой жизни во Христе".

Почувши це, вони удосвіта ввійшли у храм і почали навчати. Тим часом прийшов первосвященик і ті, що були з ним, скликали синедріон і всіх старших синів Ізраїля і послали у в'язницю привести їх.

Услышав это, они вошли на рассвете в храм и стали учить народ. Когда пришёл первосвященник и все, кто был с ним, собрали синедрион и совет израильских старейшин и послали служителей в темницу за апостолами.

Та як слуги прибули, не знайшли їх у в'язниці і, повернувшися, оповіли:

Но, придя в темницу, служители не нашли их там. И, возвратившись, сообщили об этом.

«В'язницю ми знайшли замкнену з усякою безпекою і сторожів на варті при дверях, та, відчинивши, всередині ми не знайшли нікого.»

"Мы нашли темницу надёжно запертой, и стражники стояли у дверей, но когда их открыли, то в темнице никого не оказалось", сказали они.

Почувши ці слова, наставник храму і перовосвященики збентежилися, (не знаючи), що воно могло статися.

Услышав эти слова, первосвященники и начальник стражи храма недоумевали, что же теперь случится?

Аж тут прибув хтось і звістив: «Он ті мужі, яких ви вкинули у в'язницю, стоять у храмі і народ навчають.»

Затем пришёл кто-то и сказал им: "Люди, которых вы заключили в темницу, стоят в храме и учат народ!"

Тоді наставник пішов із слугами, привів їх, та не насильно, боялись бо народу, щоб не побив їх камінням.

Тогда начальник стражи вместе со служителями вышел и привёл апостолов обратно. Они боялись применять силу, чтобы народ не забросал их камнями.

Привівши їх, поставили перед синедріоном, а первосвященик спитав їх:

Они привели апостолов и поставили перед синедрионом. Тогда первосвященник спросил их:

«Чи ж ми не були вам заборонили строго цим ім'ям не навчати? І ось ви вашою наукою сповнили Єрусалим і хочете навести на нас кров цього чоловіка!»

"Разве не дали мы вам строгое приказание не учить об Этом Человеке? Вы же, однако, заполонили Иерусалим своим учением и хотите возложить на нас вину за Его смерть".

Озвавшись тут Петро й апостоли, сказали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!

Пётр и другие апостолы отвечали: "Мы должны повиноваться Богу больше, чем людям.

Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві.

Вы убили Иисуса, распяв на кресте, но Бог предков наших воскресил Его из мёртвых.

Його Бог підняв правицею своєю, як князя і Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.

Бог возвысил Его, посадив по правую руку от Себя, как нашего Вождя и Спасителя, чтобы Он мог даровать Израилю раскаяние и отпущение грехов.

І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться.»

И свидетели этому мы и Святой Дух, которого Бог дал тем, кто повинуется Ему".

Почувши це, вони розлютилися і задумали їх убити.

Услышав это, члены синедриона пришли в ярость и хотели убить апостолов.

Тоді один фарисей, на ім'я Гамалиїл, законовчитель, поважаний усім народом, устав серед синедріону, повелів вивести на хвилину людей,

Но один из членов синедриона, фарисей по имени Гамалиил, почитаемый всеми законник, встал и приказал, чтобы апостолов вывели на несколько минут.

і сказав до них: «Мужі ізраїльські! Зважайте на те, що маєте робити цим людям.

Затем он сказал: "Люди Израиля! Будьте осторожны с этими людьми. Что вы хотите сделать?

Останніми цими днями встав був Тевда і казав, що він хтось великий; до нього пристало яких чотириста чоловіка; його вбито, й усі, що за ним тягнули, розпорошилися і зійшли нінащо.

Помните, как недавно явился Февда, выдававший себя за какого-то великого, и около четырёхсот человек присоединилось к нему. Он был убит, а все его последователи рассеялись и исчезли.

А після цього, під час перепису, устав був Юда галилейський і потягнув народ за собою, але й він загинув, і всі ті, що за ним тягнули, були розігнані.

После него во время переписи появился Иуда-галилеянин и увлёк за собой народ. Он тоже был убит, а все, кто следовал за ним, рассеялись.

Отож, я нині кажу вам: Зоставте тих людей, лишіть їх, бо коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться.

Поэтому теперь говорю вам: отступитесь от этих людей и оставьте их в покое. Ибо, если предприятие это и дело это от людей, то оно провалится.

Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, — щоб ви часом не стали противниками Бога.» Послухалися вони його ради.

Если же от Бога, то вы не сможете остановить их, и может случиться, что будете бороться против Бога".

І, прикликавши апостолів, вибили їх і, заборонивши говорити в ім'я Ісуса, відпустили.

Они приняли его совет. Позвав апостолов, они избили их и, велев не проповедовать об Иисусе, отпустили.

Вийшли апостоли з синедріону, раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім'я Ісуса.

Апостолы покинули синедрион, радуясь, что удостоились принять бесчестие ради Иисуса.

І щодня в храмі й по домах не переставали навчати й звіщати Христа Ісуса.

И каждый день они продолжали проповедовать и возвещать благую весть о том, что Иисус — Христос, и в самом храме, и из дома в дом.

« 4 глава 6 глава »