Хр. в Филиппах 2 глава

Послание апостола Павла христианам в Филиппах
Под редакцией Кулаковых → Сучасний переклад

Так если находите вы некое утешение во Христе, если значит для вас что-нибудь любовь, если сопричастны вы Духу и ведомо вам1 милосердие и сострадание, —

Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам.

сделайте мою радость полной: держитесь одного образа мыслей, дорожите взаимной любовью и сердцем и умом будьте едины.2

Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді.

Не делайте ничего из духа соперничества или тщеславия, но в смирении каждый почитай другого выше себя;

Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе.

заботьтесь не только о своем, но [и] о благе других.

Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.

И на всё это у вас должен быть тот же взгляд, что и у Христа Иисуса:

У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос.

Он, по самой природе Своей Богом будучи,3 за это Свое равенство Богу не держался,4

Хоч і був Він Богом у всіх відношеннях, та не вважав Свою рівність Богові скарбом, за який треба триматися.

Божественностью Своей поступился5 и принял образ раба, уподобившись смертному человеку. И по виду Своему признанный всеми за человека,6

7-8 Замість того, Він полишив Своє місце із Господом, ставши рабом, звичайною людиною. І ставши таким, принизив Себе, й був покірливим до останньої години, аж до смерті на хресті.

Он в смирении Своем и послушании смерть принял, смерть на кресте.

Потому Бог и вознес Его высоко, и даровал Ему имя всех иных имен превыше,

Через те Бог возніс Його і звеличив до таких висот і дав Йому ім’я, яке є найважливішим від будь-якого іншого імені,

дабы все на небесах, на земле и под землей колени свои преклонили пред именем7 Иисуса,

щоб усі, хто знаходиться на небі, на землі і під землею, схилили коліна на Славу імені Ісусового.

и во славу Бога Отца всякий язык провозгласил8 Господом Иисуса Христа.

І щоб усі уста проголошували, що Ісус Христос — Господь на Славу Бога Отця.

Итак, возлюбленные мои, всегда послушные, — не только когда я с вами, но еще более теперь, когда меня нет рядом, — со страхом и трепетом достигайте спасения своего,9

Тож любі друзі мої, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом.

ведь это Сам Бог для исполнения Своего благого намерения10 дает вам и желание, и силу действовать.

Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому.

Всё делайте без ропота и споров,11

Робіть усе без нарікань та суперечок,

чтобы невинными вам быть и сердцем чистыми, чтобы и впредь непорочными детьми Божьими сиять вам, как звездам во вселенной, в этом бесчестном и растленном мире,12

щоб могли ви бути невинними й чистими дітьми Божими, бездоганними поміж розбещених і зіпсованих людей, серед яких ви сяєте, як зірки у темному світі.

предлагая погибающим слово жизни.13 Тогда смогу я в день Христов гордиться тем, что усилия мои и труд мой не были напрасны.14

Несіть Послання, що дарує життя. Робіть так, щоб я пишався вами у День повернення Христа, побачивши, що змагався я і трудився не даремно.

Но если на жертву вашу и на служение веры вашей предстоит пролиться и моей крови как жертвенному возлиянию, то и этому я радуюсь и разделяю эту радость свою со всеми вами.

І навіть якщо кров моя проллється як пожертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами.

И вы также радуйтесь и разделите со мной эту радость.

У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною.

Надеюсь, если угодно то будет Господу Иисусу,15 вскоре послать к вам Тимофея, чтобы, всё о вас узнав, мог я успокоиться.

Я маю надію в Господа Ісуса послати скоро до вас Тимофія, щоб утішитися, коли почую про вас.

Нет у меня здесь никого, кто, разделяя мои чувства, столь же искренно заботился бы о вас:16

І хочу я послати саме його, бо не маю тут більше нікого, хто розділяє мої хвилювання і так щиро піклується про ваше благополуччя.

все преследуют свои цели, но не ту, что у Иисуса Христа.

Адже всі інші переслідують лише свої інтереси, нехтуючи інтересами Ісуса Христа.

Испытанная же верность Тимофея вам известна: как сын с отцом17 служил он вместе со мной делу благовестия.

Вам відомо, що він за чоловік, і що, як син батькові своєму, служив він зі мною, поширюючи Добру Звістку.

Поэтому и надеюсь я именно его послать незамедлительно, как только прояснится мое положение;

Тож маю надію негайно відіслати його до вас, як тільки побачу, як ідуть мої справи.

впрочем, и сам я скоро приду — уверенность моя в Господе.

Я впевнений, що Господь допоможе мені незабаром прийти до вас.

Но всё же я счел нужным прежде отправить к вам брата Эпафродита, моего сподвижника и соратника, которого вы и прислали заботиться обо мне.

Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в праці та соратника, і якого ви відправили допомогти мені у скруті моїй.

Он истосковался по всем вам18 и не находил себе покоя, узнав, что вы прослышали о его болезни.

Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів.

Да он и правда был смертельно болен, но Бог миловал его, и не только его, но и меня, чтобы не прибавилась мне к одной печали еще и другая.

Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб я не мав ще більшого горя.

Так что поспешил я послать Эпафродита, чтобы и вы, увидев его снова, могли порадоваться и чтобы я меньше беспокоился.

І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.

Примите же его как брата в Господе: радостно, сердечно.19 Почитайте таких, как он.

Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей.

Ведь он, ревнуя о деле Христовом,20 был близок к смерти, он жизнью рисковал, чтобы своим служением мне восполнить ваше отсутствие.

Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім’я Христове. Він був готовий віддати своє життя, щоб служити мені так, як ви не могли.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: если (есть) какое утешение/ободрение во Христе, если (есть) какое ободрение/сострадание любви (или: побуждающая сила в любви), если (есть) какое общение/общность Духа, и (есть) какое.

2 [2] — Букв.: имея одну и ту же любовь, будьте единодушны и едины в мыслях.

6 [3] — Букв.: будучи в образе Божьем. Здесь слово «образ» — греч. морфэ — означает такое внешнее проявление, которое соответствует сущности, в отличие от греч. существительного схема в 2:7, означающего внешний вид, который может быть и временным.

6 [4] — Или: это Свое равенство Богу не держал как нечто похищенное.

7 [5] — Букв.: опустошил/умалил Себя.

7 [6] — Или: и по виду став как человек.

10 [7] — Букв.: во имя.

11 [8] — Или: исповедал/признал.

12 [9] — Или: хлопочите… о своем спасении; букв.: добивайтесь… своего спасения/способствуйте/оканчивайте спасение свое.

13 [10] — Друг. возм. пер.: превосходя (ваши самые) благие намерения.

14 [11] — Или: раздумий/сомнений.

15 [12] — Букв.: роде/поколении.

16 [13] — Друг. возм. пер.: твердо держась слова жизни.

16 [14] — Букв.: что не тщетно бежал (в состязании) и не тщетно потрудился.

19 [15] — Букв.: надеюсь же в Господе Иисусе.

20 [16] — Или: кто по-настоящему позаботится о ваших (нуждах).

22 [17] — Букв.: как дитя отцу.

26 [18] — В некот. рукописях: он страстно желал всех вас увидеть.

29 [19] — Букв.: примите его… со всякой радостью.

30 [20] — В некот. рукописях: Господнем.

« 1 глава 3 глава »