От Марка 9 глава

Евангелие от Марка святое благовествование
В переводе Лутковского → Сучасний переклад

И сказал им: уверяю вас, что некоторые из стоящих здесь со Мною ещё при жизни своей увидят Царство Божье, пришедшее в силе.

І сказав їм Ісус: «Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже в усієї силі».

И вот через шесть дней, взяв с Собою только Петра, Иакова и Иоанна, Иисус поднялся наедине с ними на высокую гору и преобразился пред ними.

Шість днів по тому Ісус узяв Петра, Якова та Іоана й вирушив з ними трьома на високу гору, щоб побути там з ними на самоті. І там Він преобразився в них на очах,

Одежды Его вдруг ярко засияли, словно снег, и стали такими белыми, как никакой человек на земле не в силах отбелить.

а вбрання Його стало сліпучо білим — ніяка праля не могла б його так відбілити.

И увидели они Илию с Моисеем, беседующих с Иисусом.

Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.

Петр же, обратясь к Иисусу, сказал: Равви! Как хорошо нам здесь! (Позволь), мы поставим здесь три шалаша: один для Тебя, другой — для Моисея, а третий — для Илии,

І, звернувшись до Ісуса, Петро сказав: «Учителю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети [24]: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі».

ибо не знал, что и сказать, из-за страха, объявшего его.

Петро не знав, що сказати, бо вони були налякані.

Вдруг появилось облако и покрыло их, и раздался голос из облака: это Сын Мой возлюбленный, Его слушайте!

Тоді з неба спустилася хмара й огорнула їх тінню. І голос долинув із хмари: «Це Мій Улюблений Син. Слухайтеся Його!»

Оглянувшись, они неожиданно увидели, что рядом с ними никого уже нет, кроме одного Иисуса.

Та підвівши очі, учні побачили, що більше з ними нікого немає, крім Самого Ісуса.

И когда они спускались с горы, Он повелел им, чтобы они до тех пор никому не рассказывали о том, что видели, пока Сын Человеческий не воскреснет из мертвых.

Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Не кажіть нікому про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих».

Они же спрашивали друг у друга: что это значит — воскреснуть из мертвых? И запомнили слова Его.

Учні добре те затямили, тільки міркували між собою, що то означає «воскреснути з мертвих».

А у Него они спросили: почему же книжники и фарисеи говорят, что прежде должен придти Илия?

Вони запитали Ісуса: «Чому книжники стверджують, ніби першим мусить прийти Ілля [25]?»

И Он отвечал им: если они говорят, что Илия придет прежде и обратит всех, то разве не написано о Сыне Человеческом, что Он претерпит много страданий и унижений?

На те Ісус їм відповів: «Це так, Ілля мусить першим прийти і все впорядкувати. Але чи не написано про Сина Людського у Святому Писанні, що Він прийме багато мук і буде зневажений?

Но говорю вам: Илия уже приходил, и они обошлись с ним так, как сочли нужным, подобно тому, что написано о нём.1

Та Я кажу вам, що Ілля вже прийшов, але люди вчинили з ним усе те погане, що хотіли, як і було написано про нього у Святому Писанні».

Когда же возвратился Он к ученикам, то увидел около них большую толпу и книжников, которые спорили с ними.

Коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися до інших учнів, то побачили, що великий натовп зібрався навколо них, і книжники сперечаються з ними.

А все люди, едва только увидели Его, побежали навстречу, радостно приветствуя Его.

Побачивши Ісуса, всі були здивовані й побігли назустріч, щоб привітати Його.

И спрашивает Он у книжников: о чём вы спорите с ними?

Ісус запитав: «Про що ви з ними сперечалися?»

А один человек из толпы отвечает Ему: Учитель! Привел я к Тебе сына своего, одержимого духом нечистым.

І один з-поміж натовпу відповів: «Я привів до Тебе свого сина. Він одержимий нечистим духом, і цей дух не дає йому розмовляти.

Где бы дух ни застиг его, повергает его на землю, и он испускает пену, скрежещет зубами и цепенеет. И обратился я к ученикам Твоим, чтобы они изгнали его, но они не смогли изгнать его.

Як ухопить його, то кидає об землю. На устах піна виступає, він скрегоче зубами, дерев’яніє. Я просив учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».

Он же сказал им в ответ: о народ, неверующий и развращенный! До каких пор Я буду с вами? До каких пор Мне терпеть вас? Приведите его ко Мне! (Втор 32:5,20)

І мовив Ісус у відповідь: «О роде невірний! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки ж Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!»

И привели его к Нему. Едва увидев Иисуса, дух так сотряс одержимого, что тот упал и стал кататься по земле, испуская пену.

Тільки-но побачивши Його, нечистий так затряс хлопця, що той упав додолу, і почав качатися по землі, й піна виступила на устах його.

И спросил Он у отца его: давно ли это с ним? И тот ответил: с детства.

Ісус запитав його батька: «Як давно з ним таке?» Батько відповів: «З дитинства.

Уж сколько раз дух бросал его то в огонь, то в воду, чтобы погубить его. Но если Ты можешь хоть сколько-нибудь помочь нам, Господи, то сжалься над нами!

Багато разів він кидав мого сина в огонь або воду, щоб убити його. Якщо Ти можеш щось зробити, змилуйся, допоможи нам».

Иисус же сказал ему: если ты можешь хоть сколько-нибудь верить, то всё возможно верующему.

Ісус промовив: «Чому ти сказав: „Якщо можеш?” — Бо немає нічого неможливого для того, хто вірує».

И тотчас отец этого отрока воскликнул со слезами: верую! Помоги же моему маловерию!

Тієї ж миті батько вигукнув: «Але ж я вірую! Укріпи віру мою!»

Увидев, что сбегается народ, Иисус повелел духу нечистому: дух немой и глухой! Я повелеваю тебе: выйди из него и впредь не возвращайся в него!

Побачивши, що натовп оточує їх, Ісус заговорив суворо до нечистого духа: «Ти, дух глухий і німий, наказую тобі вийти з цього хлопця й ніколи більше не входити в нього!»

Возопив и сильно сотрясши одержимого, дух вышел, а отрок застыл, словно мертвый, так что многие говорили: он умер.

Нечистий дух заверещав, затрусив хлопця в жахливих конвульсіях і вийшов з нього. Було схоже на те, що хлопець помер, отож багато хто з людей казали, що він мертвий.

Но Иисус, взяв его за руку, привел его в чувство, и он поднялся.

Але ж Ісус узяв хлопця за руку, підняв його й поставив на ноги.

А когда Он вошел в дом, ученики наедине спросили Его: почему мы не в силах были изгнать его?

Коли Ісус повернувся до помешкання, учні запитали Його на самоті: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?»

Он же сказал им: сей род ничем иным не может быть изгнан, кроме как молитвою и постом.

Та Він відповів їм, мовивши: «Цей рід можна вигнати лише молитвою і постом». [26]

Выйдя оттуда, они отправились в Галилею, но Он не хотел, чтобы кто-нибудь узнал об этом,

30-31 Ісус та Його учні пішли звідти подорожувати Ґалилеєю. Він не бажав, щоби про те хтось знав, бо Він хотів навчати послідовників Своїх. Ісус казав їм: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але через три дні після смерті Він воскресне».

потому что Он, наставляя учеников Своих, говорил им: Сын Человеческий предан будет в руки человеческие, и казнят Его, и через три дня после казни Он воскреснет.

Но они не понимали сказанного, а спросить Его — боялись.

Однак учні Його не розуміли цих слів, а перепитати Ісуса боялися.

Когда они пришли в Капернаум, то дома Он спросил у них: что это вы обсуждали в пути между собою?

В Капернаумі, зайшовши до однієї з хатин, Ісус запитав Своїх учнів: «Про що ви сперечалися дорогою?»

Но они молчали, потому что в пути спорили друг с другом о том, кто из них самый главный.

На те вони змовчали, бо по дорозі сперечалися, хто з них є найвеличнішим.

И, сев, Он подозвал всех двенадцать и говорит им: если кто из вас хочет быть первым, пусть будет последним и слугою всем.

Тоді Ісус сів і гукнув усіх дванадцятьох і мовив до них: «Хто хоче бути першим, хай буде останнім, хай буде слугою всім».

И, взяв ребенка, Он поставил его посреди них и, обняв его, сказал им:

Він узяв дитину, поставив її перед ними і, обійнявши, сказав Своїм учням:

кто примет (в сердце) хотя бы одного из таких младенцев во имя Моё, тот Меня примет, а кто Меня принял, тот не Меня принял, но Того, Кто послал Меня.

«Хто приймає одного з тих малих дітей в ім’я Моє, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене».

При этом Иоанн сказал Ему: Учитель! Мы встретили человека, который именем Твоим изгоняет бесов, и запретили ему это, потому что он не ходит вместе с нами.

Іоан сказав Ісусу: «Вчителю, ми бачили чоловіка, який виганяв нечистого іменем Твоїм. Ми намагалися зупинити його, оскільки він не є одним із нас».

А Иисус сказал: не надо запрещать ему, потому что любой, кто сотворит чудо именем Моим, не сможет уже клеветать на Меня,

Та Ісус промовив: «Не зупиняйте його, бо той, хто творить диво в ім’я Моє, невдовзі вже не зможе лихословити Мене.

ибо кто не против нас, тот за нас.

Хто не проти нас — той за нас.

И кто напоит вас хотя бы чашею воды во имя Моё, потому что вы — Христовы, уверяю вас: тот не лишится награды своей.

Кожний, хто допоможе вам чим-небудь, хоч би напоївши вас водою через те, що ви належите до Христа, то істинно кажу вам — той напевне одержить винагороду свою».

А кто введет в соблазн хотя бы одного из тех немногих, кто верует в Меня, то для него было бы значительно лучше, если бы ему повесили мельничный жернов на шею и бросили в море.

«Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі.

И если соблазнит тебя рука твоя, то отруби её; лучше тебе увечному войти в Жизнь, нежели с двумя руками быть ввергнутым в геенну, в огонь неугасимый,

Якщо рука твоя примушує тебе на гріх, відітни її. Краще ввійти у вічне життя калікою, ніж мати обидві руки, та потрапити у пекло незгасне,

где червь их не умирает и огонь их не угасает. (Ис 66:24)

[де черви не вмирають, і вогонь пече незгасний.] [27]

И если нога твоя соблазнит тебя, то отруби её; лучше тебе хромым войти в Жизнь Вечную, нежели с двумя ногами быть брошенным в геенну, в огонь неугасимый,

Якщо нога твоя примушує тебе грішити, відітни її. Краще увійти у вічне життя кульгавим, ніж із двома ногами бути кинутим до пекла.

где червь их не умирает и огонь их не угасает.

[де черви не вмирають, і вогонь пече незгасний.] [28]

И если глаз твой соблазнит тебя, то вырви его; лучше тебе одноглазому войти в Царство Божье, нежели с двумя глазами быть брошенным в геенну огненную,

Якщо око твоє примушує тебе на гріх, виколи його. Краще однооким увійти у Царство Боже, аніж з обома очима бути ввергнутим у пекло, де

где червь их не умирает и огонь их не угасает,

черви не вмирають, і вогонь пече незгасний.

ибо каждый огнем очищается. Каждая жертва солится солью. (Лев 2:13)

Бо кожен буде просолений та кожна пожертва буде просолена вогнем.[29]

Соль — хорошая вещь; но если соль станет несоленой, на что она сгодится? Сохраняйте же соль в себе и мир между собою.

Сіль — то добра річ. Але якщо вона втратить солоність, як її знову такою зробити? Майте сіль у собі й живіть у злагоді одне з одним».

Примечания:

В переводе Лутковского

[9.1] «написано о Нем» — то есть о Сыне Человеческом.

« 8 глава 10 глава »