От Матфея 20 глава

От Матфея
Слово Жизни → Українська Біблія. Турконяк

— Небесное Царство подобно хозяину, который рано утром вышел нанять людей на работу в своем винограднике.

Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника.

Он договорился с ними, что заплатит им по динарию за день работы, и послал их в свой виноградник.

Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника.

В девять часов утра он опять вышел и увидел, что на площади еще стоят люди без работы.

Вийшовши о третій годині [1] , побачив інших, які стояли без діла на ринку,

Он говорит им: "Идите и вы работать в мой виноградник, и я заплачу вам по справедливости".

і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості.

Те пошли. В полдень и в три часа дня он опять выходил и делал то же самое.

Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.

Потом он вышел в пять часов и вновь нашел на площади стоящих людей. "Что вы тут стоите весь день без дела?" — спросил он их.

Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?

"Никто нас не нанял", — ответили те. "Идите и вы работать в мой виноградник", — говорит им хозяин.

Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].

Когда наступил вечер, хозяин сказал своему управляющему: "Позови всех работников и выдай им плату. Начни с тех, которые были наняты последними, и в конце рассчитайся с теми, кто нанят утром".

Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.

Работники, которых наняли в шестом часу, пришли, и каждый из них получил по динарию.

Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.

Когда подошла очередь работников, нанятых первыми, они ожидали, что получат больше, но каждый из них тоже получил по динарию.

А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.

Когда с ними расплатились, они стали возмущаться:

Відтак, одержавши, нарікали на пана,

"Те, кого ты нанял последними, работали всего один час, и ты заплатил им столько же, сколько и нам, а мы трудились в такую жару весь день!"

кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.

Хозяин ответил одному из них: "Друг, я же не обманываю тебя. Разве ты не согласился работать за один динарий?

А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?

Так возьми свою плату и иди. А я хочу заплатить тем, кого я нанял последними, столько же, сколько и тебе.

Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;

Не вправе ли я распоряжаться своими деньгами так, как хочу? Или, может, моя щедрость вызывает в тебе зависть?"

хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?

Так вот, последние будут первыми, и первые — последними.

Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних].

По дороге в Иерусалим Иисус отвел двенадцать учеников в сторону и сказал им:

Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:

— Скоро мы придем в Иерусалим. Там Сын Человеческий будет предан первосвященникам и учителям закона; Его осудят на смерть

Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть,

и отдадут язычникам на унижение, побои и распятие. Но на третий день Он воскреснет.

і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне.

Тогда к Иисусу подошла мать сыновей Зеведея вместе с сыновьями. Кланяясь, она обратилась к Нему с просьбой.

Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.

— Что ты хочешь? — спросил Иисус. Она сказала: — Позволь одному из этих двух моих сыновей сесть от Тебя по правую руку, а другому по левую в Твоем Царстве.

Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві.

— Вы не знаете, о чем просите, — ответил Иисус. — Можете ли вы пить ту чашу, которую Я буду пить? — Можем, — ответили братья.

У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.

Иисус говорит им: — Что же, пить из Моей чаши вы действительно будете, а кому сидеть по правую и кому по левую руку от Меня, решаю не Я, эти места принадлежат тем, кому они назначены Моим Отцом.

Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець.

Когда остальные десять учеников услышали это, они рассердились на братьев.

Почувши це, десятеро обурилися на двох братів.

Иисус же подозвал их и сказал: — Вы знаете, что правители народов господствуют над ними, и их знать ими владеет,

Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.

но среди вас пусть этого не будет. Наоборот, кто хочет стать самым великим, тот должен быть слугой остальным,

Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою,

и кто хочет стать первым, должен быть вам слугой.

і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом;

Ведь и Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему служили, но чтобы послужить другим и отдать свою жизнь ради искупления многих.

так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!

Когда Иисус и ученики покидали Иерихон, за ними шло множество людей.

Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп.

У дороги сидели двое слепых, которые, услышав, что мимо идет Иисус, стали кричать: — Господь, Сын Давида, помилуй нас!

І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

Люди стали говорить им, чтобы они замолчали, но те продолжали кричать еще громче: — Господь, Сын Давида, помилуй нас!

Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

Иисус остановился и позвал их. — Что вы хотите, чтобы Я сделал для вас? — спросил Он.

Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?

— Господи, хотим видеть, — ответили те.

Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.

Иисусу стало их жаль, и Он прикоснулся к их глазам. К слепым сразу же вернулось зрение, и они пошли за Ним.

Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним.

« 19 глава 21 глава »