Марка 12 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод (МП)

І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.

И начал говорить им притчами: некоторый человек насадил виноградник и обнес оградою, и выкопал точило, и построил башню, и, отдав его виноградарям, отлучился.

І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.

И послал в свое время к виноградарям слугу — принять от виноградарей плодов из виноградника.

Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.

Они же, схватив его, били, и отослали ни с чем.

І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.

Опять послал к ним другого слугу; и тому камнями разбили голову и отпустили его с бесчестьем.

І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.

И опять иного послал: и того убили; и многих других то били, то убивали.

Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.

Имея же еще одного сына, любезного ему, напоследок послал и его к ним, говоря: постыдятся сына моего.

Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.

Но виноградари сказали друг другу: это наследник; пойдем, убьем его, и наследство будет наше.

І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.

И, схватив его, убили и выбросили вон из виноградника.

Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.

Что же сделает хозяин виноградника? — Придет и предаст смерти виноградарей, и отдаст виноградник другим.

Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?

Неужели вы не читали сего в Писании: камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла;

Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.

это от Господа, и есть дивно в очах наших.

І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.

И старались схватить Его, но побоялись народа, ибо поняли, что о них сказал притчу; и, оставив Его, отошли.

І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.

И посылают к Нему некоторых из фарисеев и иродиан, чтобы уловить Его в слове.

Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?

Они же, придя, говорят Ему: Учитель! мы знаем, что Ты справедлив и не заботишься об угождении кому-либо, ибо не смотришь ни на какое лице, но истинно пути Божию учишь. Позволительно ли давать подать кесарю или нет? давать ли нам или не давать?

Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.

Но Он, зная их лицемерие, сказал им: что искушаете Меня? принесите Мне динарий, чтобы Мне видеть его.

Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.

Они принесли. Тогда говорит им: чье это изображение и надпись? Они сказали Ему: кесаревы.

І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.

Иисус сказал им в ответ: отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу. И дивились Ему.

І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:

Потом пришли к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его, говоря:

Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.

Учитель! Моисей написал нам: если у кого умрет брат и оставит жену, а детей не оставит, то брат его пусть возьмет жену его и восстановит семя брату своему.

Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;

Было семь братьев: первый взял жену и, умирая, не оставил детей.

і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.

Взял ее второй и умер, и он не оставил детей; также и третий.

І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.

Брали ее [за себя] семеро и не оставили детей. После всех умерла и жена.

Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.

Итак, в воскресении, когда воскреснут, которого из них будет она женою? Ибо семеро имели ее женою?

І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?

Иисус сказал им в ответ: этим ли приводитесь вы в заблуждение, не зная Писаний, ни силы Божией?

Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.

Ибо, когда из мертвых воскреснут, [тогда] не будут ни жениться, ни замуж выходить, но будут, как Ангелы на небесах.

Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?

А о мертвых, что они воскреснут, разве не читали вы в книге Моисея, как Бог при купине сказал ему: Я Бог Авраама, и Бог Исаака, и Бог Иакова?

Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.

[Бог] не есть Бог мертвых, но Бог живых. Итак, вы весьма заблуждаетесь.

І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?

Один из книжников, слыша их прения и видя, что [Иисус] хорошо им отвечал, подошел и спросил Его: какая первая из всех заповедей?

Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;

Иисус отвечал ему: первая из всех заповедей: слушай, Израиль! Господь Бог наш есть Господь единый;

і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.

и возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душею твоею, и всем разумением твоим, и всею крепостию твоею, — вот первая заповедь!

А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.

Вторая подобная ей: возлюби ближнего твоего, как самого себя. Иной большей сих заповеди нет.

І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;

Книжник сказал Ему: хорошо, Учитель! истину сказал Ты, что один есть Бог и нет иного, кроме Его;

і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.

и любить Его всем сердцем и всем умом, и всею душею, и всею крепостью, и любить ближнего, как самого себя, есть больше всех всесожжений и жертв.

І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.

Иисус, видя, что он разумно отвечал, сказал ему: недалеко ты от Царствия Божия. После того никто уже не смел спрашивать Его.

І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?

Продолжая учить в храме, Иисус говорил: как говорят книжники, что Христос есть Сын Давидов?

Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."

Ибо сам Давид сказал Духом Святым: сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих.

Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.

Итак, сам Давид называет Его Господом: как же Он Сын ему? И множество народа слушало Его с услаждением.

І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,

И говорил им в учении Своем: остерегайтесь книжников, любящих ходить в длинных одеждах и [принимать] приветствия в народных собраниях,

та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;

сидеть впереди в синагогах и возлежать на первом [месте] на пиршествах, —

що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

сии, поядающие домы вдов и напоказ долго молящиеся, примут тягчайшее осуждение.

І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.

И сел Иисус против сокровищницы и смотрел, как народ кладет деньги в сокровищницу. Многие богатые клали много.

І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.

Придя же, одна бедная вдова положила две лепты, что составляет кодрант.

І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.

Подозвав учеников Своих, [Иисус] сказал им: истинно говорю вам, что эта бедная вдова положила больше всех, клавших в сокровищницу,

Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.

ибо все клали от избытка своего, а она от скудости своей положила всё, что имела, всё пропитание свое.

Примечания:

Синодальный перевод (МП)

36 седи — воссядь; восседать можно на троне, в то время как сидеть на стуле; воссесть — председательствовать (сидеть в торжественной обстановке), оно применимо к Богу и монарху, руководителю, а сесть — значит опираться на что-либо (стул, табурет и т.д.).

36 одесную — по правую руку, справа.

« 11 глава 13 глава »